ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2011 р. Справа № 2а-4788/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М. В.
при секретаріКайстро О.М.,
за участю:
представника позивача Краснікової Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Приватного підприємства "УкрАзовДон" про визнання недійсним договору та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2010 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду направлено для розгляду справу за позовом Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_4, Приватного підприємства „Укр Азов Дон” про визнання договору недійсним.
20.05.2010 р. Західно-Донбаська об’єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області (далі – Західно-Донбаська ОДПІ, позивач) звернулась до адміністративного суду з позовною заявою в новій редакції до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 (далі – ФОП ОСОБА_4, відповідач-1), Приватного підприємства „Укр Азов Дон” (далі – ПП „Укр Азов Дон”, відповідач-2), в якій просить:
- визнати договір купівлі-продажу, укладений між ФОП ОСОБА_4 та ПП „Укр Азов Дон” від 13.01.2003 р. б/н, недійсним на підставі ст.49 ЦК УРСР, як укладений з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства;
- стягнути з ПП „Укр Азов Дон” на користь ФОП ОСОБА_4 грошові кошти за отриманий товар у розмірі 28307,82 грн.;
- стягнути з ФОП ОСОБА_4 у дохід держави грошові кошти в розмірі вартості товару в сумі 28307,82 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в ході оперативно-розшукових заходів ДПІ у Ленінському районі м. Донецька встановлено, що ПП "Укр Азов Дон" податкову звітність в ДПІ за місцем реєстрації не надає з моменту реєстрації та не сплачує податки ( підприємство взято на облік в ДПІ у Ленінському районі м. Донецька 14.08.2001 р. ), за юридичною адресою не знаходиться. Відповідно до статутних документів засновником та керівником ПП "Укр Азов Дон" є ОСОБА_7. Засновницькі документи ПП "Укр Азов Дон" (статут підприємства зареєстрований рішенням виконкому Ленінської районної Ради м. Донецька від 08.08.2001р. № 607/3) згідно рішення місцевого суду Ленінського районна м. Донецька від 22.07.2002р., визнані недійсними з моменту реєстрації (з 08.08.2001р.). В рішенні місцевого суду Ленінського району м. Донецька від 22.07.2002р. встановлено, що в порушення ст.5 Закону України "Про підприємства в Україні" ПП "Укр Азов Дон" створено без відповідного рішення особи, яка вказана засновником підприємства. Статутні документи підписані ОСОБА_7 без мети створення підприємства, а за винагороду. В діях гр. ОСОБА_7, як засновника приватного підприємства, не було намірів займатися підприємницькою діяльністю. Фактично при реєстрації підприємства він виступив в якості підставної особи за винагороду. Господарська діяльність ПП «Укр Азов Дон», по оспорюванній угоді (договір купівлі-продажу, укладений між ФОП ОСОБА_4 та ПП „Укр Азов Дон” від 13.01.2003 р. б/н), здійснювалась без відображення такої операції в обліку, у тому числі, податковому, без сплати до бюджету відповідних податків і з приховуванням оподатковуваного доходу. Оскільки відповідач-2 не звітує до ДПІ з моменту реєстрації, це свідчить про спрямованість його умислу на приховування доходів від оподаткування. Вищенаведені доводи, тобто: створення підприємства фіктивно, укладення угод, здійснення господарських операцій, заняття фінансово-господарською діяльністю всупереч порядку, передбаченому чинним законодавством та несплата податків, ненадання податкової звітності, фіктивність юридичної адреси є доказами умислу ПП "Укр Азов Дон", направленого на безпідставне отримання прибутків (доходу) та ухилення від сплати податків, обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів від результатів своєї діяльності. Також, невстановлені особи, використавши підробну печатку ПП "Укр Азов Дон", безпідставно отримали право на нарахування податку та складання податкових накладних. Таке право надається виключно особам, зареєстрованими в якості платника ПДВ в порядку, визначеному ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР (далі – Закон №168). Згідно рішення місцевого суду Ленінського районну м. Донецька від 22.07.2002р., свідоцтво платника ПДВ № 08164374 визнано недійсним з моменту видачі, тобто з 17.08.2001р. У зв'язку з цим, ПП "Укр Азов Дон" не є платником податку на додану вартість. ФОП ОСОБА_4 в своєму бухгалтерському та податковому обліку, на підставі отриманих від ПП "Укр Азов Дон" первинних документів (податкових накладних) безпідставно збільшував валові витрати, що призвело до заниження надходжень податків до бюджету. Позивач посилався на норми ст. 49 Цивільного кодексу УРСР (далі - ЦК УРСР) та ст. 208 Господарського кодексу України (далі – ГК України). Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити в повному обсязі.
Справа неодноразово призначалась до розгляду в судовому засіданні. В судові засідання представники відповідачів не з’являлися. До суду повернулись поштові конверти з повістками про виклик, що направлялись відповідачам, з відмітками поштових установ „організація відсутня”, „за закінченням терміну зберігання”. Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. На підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в частині позовних вимог, в іншій частині позовних вимог - закриттю.
Судом встановлено, що 02.03.2006 р. посадовими особами Західно-Донбаської ОДПІ було проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_4, про що складено акт перевірки №16-17/10-НОМЕР_1. В ході перевірки встановлено, що протягом 2003 року ФОП ОСОБА_4 згідно договору від 13.01.2003р. проведено закупівлю канцелярських товарів у ПП „Укр Азов Дон" на загальну суму 28307,82 грн. згідно податкових накладних №48 від 13.01.2003р., №178 від 26.03.2003 №186 від 04.04.2003р., №212 від 28.04.2003р., №351 від 29.05.2003р., №367 від 16.06.2003р., №3 від 10.07.2003р., №406 від 28.08.2003р., №421 від 06.09.2003р., №438 від 30.09.2003р., №461 від 31.10.2003р., №485 від 05.11.2003р., №486 від 05.11.2003р., №506 від 30.12.2003р. та накладних №48 від 13.01.2003р., №178 від 26.03.2003р., №186 від 04.04.2003р., №212 від 28.04.2003р., №3 від 29.05.2003р., №367 від 16.06.2003р., №381 від 10.07.2003р., №406 від 28.08.2003р., №421 від 36.09.2003р., №438 від 30.09.2003р., №461 від 31.10.2003р., №485 від 05.11.2003р., №486 від 05.11.2003р., №506 від 30.12.2003р. Суми податку на додану вартість відповідно до податкових накладних ПП „Укр. Азов Дон" віднесені до податкового кредиту відповідних періодів та відображені у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг). Оплату за товар проведено в повному обсязі готівковими коштами згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів: №0007 від 13.01.2003р., №0029 від 26.03.2003р., №0043 від 04.04.2003р., №0043 від 28.04.2003р., №0058 від 29.05.2003р., №0063 від 16.06.2003р., №0071 від 10.07.2003р., №0079 від 28.08.2003р., №0087 від 06.09.2003р., №0093 від 30.09.2003р., №0140 від 31.10.2003р., №0112 від 05.11.2003р., №0178 від 30.12.2003р. на суму 28307грн. 82коп.
З огляду на видаткові, податкові накладні та розрахункові документи, що містяться у справі, випливає, що спірна угода мала місце, предметом угоди являлися канцелярські товари і остання була виконана сторонами у повному обсязі. Факт виконання зазначеного договору знайшов своє відображення в акті перевірки від 02.03.2006р.
Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Донецька від 22.07.2002р. визнані недійсними установчі документи ПП "Укр Азов Дон" з моменту реєстрації, а свідоцтво платника податку на додану вартість - з моменту видачі. Вказаним рішенням встановлено факт реєстрації підприємства на підставну особу без наміру здійснювати підприємницьку діяльність. Згідно пояснень засновника ПП "Укр Азов Дон" ОСОБА_7 він не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність і погодився підписувати документи в якості засновника за винагороду. Відповідно до листів ДПІ у Ленінському районі м. Донецька №6477/7/29013 від 02.03.2006р. і №15160/1/29013 від 24.05.2006р. остання податкова звітність вказаним підприємством надавалась за 2001р. та інформація про сплату податків вказаним підприємством у 2003р. відсутня.
Факти встановлені рішенням місцевого суду Ленінського району м. Донецька від 22.07.2002р., а саме: реєстрація підприємства на підставну особу, здійснення діяльності від імені такого підприємства невстановленими особами, відсутність за юридичною адресою, неподання звітності та несплата податків в сукупності свідчать про наявність з боку відповідача-2 при укладенні спірної угоди, мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства. Наведене дозволяє погодитись з висновком позивача про те, що дії осіб, які уклали угоду з боку відповідача-2, спрямовані на приховування від оподаткування прибутків та доходів. ПП Укр Азов Дон" здійснювалась фіктивна підприємницька діяльність. Такі дії суперечать вимогам ст.67 Конституції України.
Угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, являються угодами, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, що визначено в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978р. „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними".
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" від 08.10.2004р. №15 ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене як шляхом неподання документів із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), так і шляхом приховування об'єктів оподаткування, а також шляхом заниження об'єктів оподаткування та іншими способами. При цьому неподання податкової декларації, як правило, є одночасно і приховуванням об'єктів оподаткування.
Умисел, на здійснення протиправної угоди, вбачається з боку ПП „Укр Азов Дон", оскільки підприємство було зареєстровано на підставну особу, що свідчить про відсутність наміру займатись підприємницькою діяльністю з дотриманням всіх норм чинного законодавства, в тому числі і сплачувати податки; з моменту реєстрації не знаходилося за юридичною адресою та не звітувало до податкових органів про здійснення фінансово-господарської діяльності.
В силу ст. 49 ЦК УРСР, який діяв на момент укладення та виконання договору, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Цивільний кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2004р., серед правових наслідків вчинення правочину, який порушує публічний порядок, не встановлює санкцій аналогічних тим, які були встановлені ст. 49 ЦК УРСР. Разом з тим, такі санкції за укладення угоди (вчинення господарського зобов'язання) з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені ГК України, а саме, ст. 208 ГК України.
Згідно з п.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
За ст. 208 ГК правочин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України є нікчемним.
У силу ч. 2 ст.215 ГК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Тому, позови податкових органів про визнання правочину (господарського зобов'язання) недійсним розгляду не підлягають. Таким чином, провадження в частині позовних вимог про визнання договору недійсним підлягає закриттю.
Органи державної податкової служби, на підставі п.11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 N 509-ХІІ (чинного на час звернення позивача до суду), можуть звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за правочинами, які вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.
З огляду на зазначене, суд вважає, що укладена між відповідача угода згідно договору купівлі-продажу від 13.01.2003р. - є нікчемна; в діях ПП "Укр Азов Дон" наявна мета, направлена на приховування прибутків і доходів від оподаткування;, застосування санкцій за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є правомірним.
Частиною 1 ст. 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає положенням статті 41 Конституції України, згідно з якими конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Таким чином, позов в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу підлягає закриттю, а в частині застосування наслідків нікчемного правочину за наявності умислу ПП "Укр Азов Дон" –задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства „Укр Азов Дон” на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 грошові кошти за отриманий товар у розмірі 28307 (двадцять вісім тисяч триста сім) гривень 82 копійки.
Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 у дохід держави грошові кошти в розмірі вартості товару в сумі 28307 (двадцять вісім тисяч триста сім) гривень 82 копійки.
Провадження в іншій частині позовних вимог закрити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 02 березня 2011 року.
Суддя
М.В. Бондар