Справа № 11-439/ 2011 Головуючий в 1-й інстанції Орел А.С.
Категорія: ч.1 ст.309 КК України Доповідач Матюшко М.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2011 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Миколюка О.В.
суддів Матюшка М.П., Говорухи В.І.
з участю прокурора Стаховської Н.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Славутицького міського суду Київської області від 07 лютого 2011 року, яким
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уродженець селища Любеч Ріпкинського району Чернігівської області, житель АДРЕСА_1 з повною середньою спеціальною освітою, не одружений, без постійного місця роботи, раніше не судимий,
засуджений за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку один рік.
Згідно ст.76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено у виді підписки про невиїзд з місяця проживання.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України у Київській області судові витрати за проведення дослідження та експертизи наркотичних засобів на загальну суму 1 314 грн. 57 коп.
Доля речових доказів визначена відповідно до вимог ст.81 КПК України.
ВСТАНОВИВ:
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 25 жовтня 2010 року близько 20 години, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, маючи намір на незаконне придбання наркотичного засобу для особистого вживання, знаходячись на стоянці транспорту напроти будинку №13 Московського кварталу м. Славутича Київської області, у невстановленої слідством особи придбав наркотичний засіб –ацетильований опій вагою у перерахунку на суху речовину 0,1033 грама, який містився в рідині об’ємом 1,5 мілілітра в разовому медичному шприці. Даний наркотичний засіб ОСОБА_1 помістив до кишені верхнього одягу, де зберігав без мети подальшого збуту. О 20 год. 30 хв. тієї ж доби біля під’їзду №1 будинку №13 Московського кварталу м. Славутича ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції, а наявний у нього наркотичний засіб –ацетильований опій вагою 0,1033 грама в перерахунку на суху речовину, який він незаконно придбав та зберігав без мети збуту, у нього був виявлений і вилучений.
В апеляції засуджений просить вирок скасувати та звільнити його від кримінальної відповідальності. В обґрунтування своїх вимог вказує, що він пройшов лікування від наркоманії в медичному закладі і перестав бути суспільно небезпечним. Зазначає, що до кримінальної відповідальності притягується вперше, свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю та щиро розкаявся.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого на підтримку своєї апеляції з посиланням на зазначені у ній доводи, міркування прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції засудженого, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину за обставин, викладених у вироку суду, доведена в сукупності наявними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами. Судом їм дана належна оцінка та вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Суд, згідно положень ст.65 КК України, при призначенні покарання в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості; дані про особу засудженого ОСОБА_1, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем попередньої роботи, ніде не працює, має постійне місце проживання, одноразово притягувався до адміністративної відповідальності, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання алкоголю та канабіоїдів, зі шкідливими наслідками, на час обстеження лікування від алкоголізму та наркоманії не потребував; обставини, що пом’якшують покарання засудженого –сприяння в розкритті злочину та щире каяття, та обставини, що обтяжують покарання –вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Покарання ОСОБА_1 визначене з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, його особи, відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України і є домірним скоєному.
Колегія суддів не вбачає підстав для звільнення засудженого від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, про що останній просить в апеляції.
Як вбачається з матеріалів справи, під час її судового розгляду захисником засудженого заявлялись клопотання від 18.01.2011 року (а.с.87) та від 07.02.2011 року (а.с.97) про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки, за результатами розгляду яких постановою Славутицького міського суду від 18.01.2011 року (а.с.92-93) та постановою цього ж суду від 07.02.2011 року (а.с.98-99) у їх задоволенні відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні даних клопотань, міський суд вказав, що не встановлено таких обставин, які б свідчили, що після вчинення засудженим інкримінованого йому діяння, його поведінка змінилась настільки, що він перестав бути суспільно небезпечним. Так, після вчинення злочину ОСОБА_1 звільнився з роботи за власним бажання, на іншу роботу не влаштувався, на даний час ніде не працює; за місцем заочного навчання у ВУЗі семестрові екзамени своєчасно не здав; інкриміноване діяння вчинив в стані алкогольного сп’яніння; згідно медичного висновку амбулаторного обстеження засудженого від 23.11.2010 року при аналізі сечі виявлено сліди канабіоїдів, що свідчить про нещирість засудженого, який заперечував факт вживання наркотичних засобів як до, так і після вчинення інкримінованого злочину.
З огляду на викладене, достатніх підстав для звільнення засудженого від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, передбачених ч.4 ст.309, ст.48 КПК України, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виправлення та перевиховання засудженого можливе без ізоляції його від суспільства, але в умовах нагляду за ним з боку органів кримінально-виконавчої інспекції.
У зв’язку з наведеним, колегія суддів вважає вирок законним та обґрунтованим, постановленим згідно вимог ст.ст.323, 334 КПК України, підстав для його скасування або зміни не вбачає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Славутицького міського суду Київської області від 07 лютого 2011 року щодо нього - без зміни.
Судді: Миколюк О.В. Матюшко М.П. Говоруха В.І.