Справа № 22-ц-2455/11 Головуючий у І інстанції Пасіка К.Г.
Категорія 18 Доповідач у 2 інстанції Мережко
УХВАЛА
Іменем України
17 березня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого – Мережко М.В.
Суддів - Оношко Г.М. , Кулішенко Ю.М.
При секретарі -Бобку О.В.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2010 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу .
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
В с т а н о в и л а :
У вересні 2010 р. позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про повернення боргу в подвійному розмірі . Своїх вимоги обгрунтовувала тим , що
08 серпня 2007 року між нею та відповідачем був укладений попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки . Договір був укладений у вигляді розписки, згідно якої ОСОБА_1 отримав 7 200 євро в рахунок продажу земельної ділянки. Договір купівлі - продажу не був укладений з причин, що не залежали від позивачки, тому вона звернувся із проханням до відповідача повернути кошти, однак останній відмовився повертати кошти, тому вона змушена звернутися до суду за захистом свого права, і просить стягнути з відповідача суму боргу в подвійному розмірі 1 440 євро, що на день звернення до суду складає 144 144 грн., а так5ож просить стягнути судові витрати.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2010 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 77 131 ,44 грн , судові витрати 771,31 грн. В решті позовних вимог відмовлено .
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, та вирішити питання по суті.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Як встановлено судом першої інстанції між сторонами виникли правовідносини щодо наміру укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою : Київська область, Васильківський район, с. Хлепча , розміром 1,469 га. З цією метою сторони уклали попередній договір у вигляді розписки , назвали його договором завдатку. Сторонами у розписці виступали : ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Відповідно до умов договору , сторони домовились не пізніше 10 вересня 2007 р. укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки , і ОСОБА_2 передала відповідачу 7 200 євро. . Однак договір купівлі – продажу укладений не був.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції, земельні ділянка на час укладення розписки відповідачу на праві власності не належала.
Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов”язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено , що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За змістом ч.2 ст. 570 ЦК України, у тих випадках , коли сторони домовились укласти договір, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі повертаються в тому розмірі, в якому вони давались. Правила про залишення завдатку особі, яка його одержала , або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в тих випадках, коли між сторонами було укладено договір, але він не виконується з вини якоїсь із сторін.
Суд, частково задовольняючи вимоги ОСОБА_2 правильно виходив з того, що сума 7 200 євро є авансом, оскільки сторони так і не уклали договір купівлі-продажу .
Доводи відповідача в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції неповно вивчені всі обставини справи, і що сума 7 200 євро є завдатком, а не авансом є безпідставними, не грунтуються на матеріалах справи, та не спростовують висновків суду, який правильно визначив, що вказана сума є авансом, оскільки сторони договір купівлі-продажу квартири не уклали, а між сторонами існували правовідносини щодо наміру укласти угоду купівлі-продажу.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на ту обставину ,що власником земельної ділянки був ОСОБА_3, і що договір купівлі-продажу не був у кладений з вини ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи
За таких обставин, викладені в апеляційній скарзі доводи , колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і не спростовують висновків суду.
Рішенні суду першої інстанції відповідає обставинам справи , постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,313- 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів , -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –відхилити .
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області
від 24 листопада 2010 р. –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді