Справа № 22-ц-3246/11 Головуючий у І інстанції Потабенко Л.В.
Категорія 26 Доповідач у 2 інстанції Мережко
УХВАЛА
19 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Мережко М.В.
Суддів: Семенцова Ю.В., Оношко Г.М.
при секретарі: Литошенку А.М.
розглянула матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 лютого 2011 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
27 вересня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, про стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на нерухоме майно в якому просить суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 997 315,82 доларів США, що еквівалентно 7 886 972 грн. 97 коп., та пеню в сумі 663 868 грн., 84 коп., та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати в сумі 1820 грн. В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на нерухоме майно, земельні ділянки загальною площею 0,7500 га, що розташовані на території АДРЕСА_1 які належать ОСОБА_1, на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки, з кадастровими номерами 3223186800:04:004:0012, 3223186800:04:004:0013, 3223186800:04:004:0014.
Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що 13.06.2008 року між ним та ОСОБА_1, було укладено договір кредиту відповідно до якого позивач зобов»язувався надати ОСОБА_1, кредит в сумі 1 039 900 доларів США. Згідно укладеного договору відповідач взяв на себе зобов'язання погашати зазначений кредит та відсотки за користування кредитом у встановлені строки. Але відповідач від своєчасного виконання зобов»язання ухиляється, погашення кредиту та відповідних платежів відповідно до умов договору не виконує. Загальна сума заборгованості з урахуванням суми кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом становить 997 315,82 доларів США, що еквівалентно 7 886 972 грн. 97 коп., та пені в сумі 663 868 грн., 84 коп.
З метою забезпечення виконання забов»язань відповідача за кредитним договором, між ним та позивачем було укладено іпотечний договір від 13.06.2008 року. Предметом іпотеки є земельні ділянки загальною площею 0,7500 га, що розташовані на території АДРЕСА_1 які належать ОСОБА_1, на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки, з кадастровими номерами 3223186800:04:004:0012, 3223186800:04:004:0013, 3223186800:04:004:0014.
В зв»язку з неналежним виконанням зобов»язання відповідачем, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом на підставі Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 589.590 ЦК України, оскільки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги в яких просив, стягнути з ОСОБА_1 1 037 468,99 доларів США, що еквівалентно 8 241 134 грн. 92 коп., та пені в розмірі 663 868 грн., 84 коп., та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати в сумі 1820 грн. В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на нерухоме майно, земельні ділянки загальною площею 0,7500 га, що розташовані на території АДРЕСА_1 які належать ОСОБА_1, на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки, з кадастровими номерами 3223186800:04:004:0012, 3223186800:04:004:0013, 3223186800:04:004:0014.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 лютого 2011 року задоволено частково. Стягнуто в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 13.06.2008 року суму в розмірі 1 037 468 доларів США 99 центів, що еквівалентно 8 241 134 грн. 92 коп., та пені в розмірі 663 868 грн., 84 коп., судові витрати в розмірі 1828 грн., 50 коп. В рахунок погашення частини вищевказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, земельну ділянку площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186800:04:004:0012), земельну ділянку площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186800:04:004:0013), земельну ділянку площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3223186800:04:004:0014), які належать ОСОБА_1 на підставі державних актів на право власності на землю. Визначено способом звернення стягнення, реалізацію предмета іпотеки через прилюдні торги. Встановлено початкову ціну реалізації того ж предмета іпотеки в сумі 5 762 700 грн.
В апеляційній скарзі відповідачка просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначаючи, що у позивача було відсутнє право на використання іноземної валюти як засобу платежу, тобто відсутнє право на надання валютного кредиту відповідачці, оскільки такі операції потребують отримання позивачем індивідуальної ліцензії НБУ
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстації встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»та ОСОБА_1, було укладено договір кредиту, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_1, кредит в сумі 1 039 900 доларів США, що підтверджується матеріалами справи та вищевказаним договором, та визнається представником відповідача.
З метою забезпеченням виконання зобов»язань відповідача за кредитним договором між ним та позивачем було укладено іпотечний договір від 13.06.2008 року. Предметом іпотеки за договором є нерухоме майно - земельні ділянки загальною площею 0,7500 га, що розташовані на території АДРЕСА_1 які належить ОСОБА_1, на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:04:004:0012, 3223186800:04:004:0013, 3223186800:04:004:0014.
Згідно до ст. 33 Закону України „Про Іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Судом першої інстанції встановлено, що даний кредитний договір ОСОБА_1, своєчасно не виконується, а тому і виникла заборгованість за кредитним договором на день постановлення рішення суду в сумі 1 037 468 доларів США 99 центів, що еквівалентно 8 241134 грн. 92 коп., та пені в розмірі 663 868 грн., 84 коп., що підтверджується відповідними розрахунками позивача.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Частиною 3 ст. 533 ЦК України встановлено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
Ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти –це гроші у національній або іноземній валюті.
Статті 47 та 49 даного Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".
Вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями встановлена п. «в»ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак на сьогодні такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначено.
Згідно з п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року за № 1429/10028, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).
Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.
Згідно з ліцензією, виданою Публічному акціонерному товариству «Державний експортно –імпортний банк України»Національним банком України 27 травня 2009 року за № 2 та дозволами № 2-3 від 15.02.2005 р та № 2-4 від 21.09.2009р. Публічне акціонерне товариство «Державний експортно –імпортний банк України» має право здійснювати банківські операції, зокрема, надавати кредити в іноземній валюті.
Тому посилання апелянтів на те, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення посилаючись на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи є необгрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Оскільки, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: