Дата документу 31.10.2024 Справа № 335/188/19

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 335/188/19 Головуючий у 1-й інстанції Новасардова І.В.

Пр. № 22-ц/807/1980/24Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року                                        м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача)                Гончар М.С.

суддів                                                Кочеткової І.В., Онищенка Е.А.

розглянувши в порядку письмового провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2024 року про повернення без розгляду скарги заявника (боржника) ОСОБА_1 на дії ЛІВОБЕРЕЖНОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ЗАПОРІЖЖІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ОДЕСА), заінтересована особа (стягувач): КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ»

у справі за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2024 року поштою (конверт з відміткою поштового відділення від 18.05.2024 року - а.с. 185) ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеною скаргою (а.с. 182-184), в якій просила:

- поновити їй строк на оскарження постанови державного виконавця ЛІВОБЕРЕЖНОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ЗАПОРІЖЖІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ОДЕСА) Омельченка А.П. від 03.01.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 73706654 на підставі виконавчого листа № 335/188/19 від 22.02.2023 року та дій зі стягнення з неї 434,00 грн. в цьому виконавчому провадженні;

- визнати незаконною та скасувати постанову постанови державного виконавця ЛІВОБЕРЕЖНОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ЗАПОРІЖЖІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ОДЕСА) Омельченка А.П. від 03.01.2024 року про відкриття виконавчого провадження № 73706654 на підставі виконавчого листа № 335/188/19 від 22.02.2023 року про стягнення 617,40 грн. судового збору;

- визнати незаконними дії ЛІВОБЕРЕЖНОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ЗАПОРІЖЖІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ОДЕСА)та державного виконавця Омельченка А.П. про стягнення з неї 434,00 грн. у виконавчому провадженні № 73706654 та зобов`язати повернути їй кошти;

- стягнути з ЛІВОБЕРЕЖНОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ЗАПОРІЖЖІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ОДЕСА) на користь держави судовий збір, на її користь – понесені нею судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї скарги визначено суддю суду першої інстанції Рибалко Н.І. (а.с. 186).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2024 року (а.с. 190) вищезазначену скаргу ОСОБА_1 у цій справі визнано неподаною та повернуто скаржнику.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 15 серпня 2024 року (головуючий суддя Кухар С.В., судді Кочеткова І.В. і ОСОБА_2 - а.с. 211-212) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 червня 2024 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 серпня 2024 року (а.с. 222-223) заяву про самовідвід судді суду першої інстанції Рибалко Н.І. задоволено, справу передано для вирішення питання про передачу справи іншому судді в порядку встановлено ч.1 ст. 33 ЦПК України.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї скарги визначено суддю суду першої інстанції Новасардову І.В. (а.с. 224).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2024 року (а.с. 225) вищезазначену скаргу ОСОБА_1 у цій справі повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції у цій справі, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, боржник ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 227) просила ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, стягнути з ЛІВОБЕРЕЖНОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ЗАПОРІЖЖІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ОДЕСА) судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом апеляційної скарги.

В автоматизованому порядку 09.09.2024 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Бєлку В.Ю. та Подліянову Г.С. (а.с. 229). Ухвалою апеляційного суду від 10.09.2024 року витребувано справу у суду першої інстанції (а.с. 230-232), остання надана апеляційному суду 17.09.2024 року (а.с. 233). Ухвалою апеляційного суду від 18.09.2024 року вищезазначену апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків (а.с. 234235). Апелянт усунула недоліки апеляційної скарги у встановлений апеляційним судом строк (а.с. 236-238). В автоматизованому порядку 30.09.2024 року суддями Кочетковою І.В. та ОСОБА_3 у цій справі замінено суддів Бєлку В.Ю. (у зв`язку із звільненням останнього у відставку, рішення ВРП від 24.09.2024 року) та ОСОБА_4 (у зв`язку із тривалою відпусткою останньої - а.с. 239-240). Ухвалою апеляційного суду (а.с. 242) провадження за вищезазначеною справою відкрито 30.09.2024 року, дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (а.с. 243).

Оскільки, відповідно до ст. 353 ч. 1 п. 6 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо … повернення заяви … заявникові.

В силу вимог ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах … 6 … частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За змістом ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу боржникау цій справі.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Відводів у цій справи не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цієї справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга боржника ОСОБА_1 у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є …ухвали (п.1) …, постанови (п.3).

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, повертаючи без розгляду вищезазначену скаргу боржника у цій справі, керувався ст.ст. 2, 13, 183, 260-261, 353, 447 ЦПК України та виходив із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Вказана норма процесуального закону відноситься до Розділу VІІ ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Ст. 183 ЦПК України встановлені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, зокрема, відповідно до частини другої вказаної статті, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Однак до матеріалів скарги на порушення вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України не додано доказів на підтвердження направлення скарги іншим учасникам справи (провадження).

Інші учасники справи не повинні бути позбавлені процесуального права на інформацію про подану заявником скаргу до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується.

Оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду скарги, то необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії скарг є направлення заявником учасникам справи тексту самої скарги та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку скаргу для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну скаргу.

Таким чином, неотримання учасниками справи копії скарги на дії посадових осіб державної виконавчої служби порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

У зв`язку з чим, відсутність доказів направлення скарги іншим учасникам є підставою для повернення скарги без розгляду.

Крім того, до скарги додано копії примірників скарги для сторін. Однак, зважаючи на вищевикладене, обов`язок направлення скарги покладається на скаржника, а не на суд. Таким чином, вказані документи (копії примірників скарги), які призначені для сторін, слід повернути скаржнику для направлення їх за призначенням.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другою цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.

Апеляційним судом встановлено, що ухвала суду першої інстанції вимогам законності та обґрунтованості не відповідає, є передчасною та помилковою.

Оскільки, апеляційним судом встановлено, що повертаючи вищезазначену скаргу боржнику ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції, виходив із того, що скаржником у порушення ч. 2 ст. 183 ЦПК України в редакції Закону України № 460-ІХ від 15.01.2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», якій набув чинності 08 лютого 2020 року, не надано доказів направлення скарги іншим учасникам справи.

Однак, апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтування

У ст. 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, – доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України, та містити відомості, зазначені у ч. 4 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги боржника

При вищевикладених обставинах, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції у порушення вказаних вище вимог процесуального законодавства не звернув належної уваги на те, що вимоги ч. 4 ст. 183 параграфу 2 «Заяви з процесуальних питань» глави 1 розділу ІІІ «Позовне провадження» не регулюють порядок повернення скарг, за якими відбувається відповідно до розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність виконавця є формою звернення за судовим захистом на стадії виконання судового рішення, тому до скарги, яка подається відповідно до ст. 447 ЦПК України, застосовуються загальні вимоги (правила) щодо форми та змісту позовної заяви, а не правила, які процесуальний закон визначив для заяв з процесуальних питань (ст. 182 ЦПК України).

Це пояснюється тим, що розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» це окремий вид судового провадження, який містить у собі окремий процесуальний режим розгляду справ, а тому, до скарг, якими ініціюється початок провадження у справі на дії виконавця, застосовуються загальні положення позовного провадження, у тому числі, залишення скарги без руху, якщо є для цього підстави, а не її повернення, що узгоджується із правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду: від 15.09.2021 року у справі ЄУН 761/16863/14-ц (на якій у тому числі посилалась апелянт у цій справі у своїй апеляційній скарзі а.с. 227), від 27.01.2021 року у справі № 569/13154/20, від 17.02. року у справі № 569/13160/20, від 10.03.2021 року у справі № 766/17333/20-ц, якій є обов`язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції, повертаючи вищезазначену скаргу заявнику (боржнику), неправильно застосував норми процесуального права, а саме ст. 183 ч. 4 ЦПК України, яка не підлягала застосуванню, а тому помилково повернув заявниці скаргу на дії виконавця з підстав ненадання доказів направлення скарги іншим учасникам процесу.

За таких обставин, саме вищезазначені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі підстави не могли бути підставою саме для повернення без розгляду вищезазначеної скарги боржника ОСОБА_1  у цій справі.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах.

Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення передчасної, помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї скарги, та в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

І хоча, Конституційний Суд України 13.05.2024 року і визнав неконституційними приписи Закону України «Про судовий збір», якими у виконавчому провадженні зобов`язано сплачувати судовий збір при поданні апеляційної і касаційної скарги. Проте, визнані неконституційними в зазначеному аспекті приписи Закону, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Проте, боржник в силу вимог закону (посвідчення, копія а.с. 237) була звільнена від сплати судового збору при подачі вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі з інших підстав.

Однак, в силу вимог ЦПК України в разі скасування вищезазначеної ухвали суду першої інстанції про у цій справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, питання про розподіл цих витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, вирішується у подальшому судом першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 12, 141, 367, 369, 371-372, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2024 року у цій справі скасувати.

Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 31.10.2024 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Кочеткова І.В.Онищенко Е.А.