Справа № 33-111                                                      Головуючий у І інстанції  Рудюк О. Д.

Категорія  132                                                              Доповідач у 2 інстанції  Загоруйко

ПОСТАНОВА

                                          Іменем України

«28»лютого 2011 року Апеляційний суд Київської області у складі: головуючого - судді ЗАГОРУЙКО В.В., за участю ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши  апеляційну  скаргу  ОСОБА_3   на   постанову   Вишгородського   районного  суду Київської

області від ЗО липня 2010 року стосовно ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

ЗО липня 2010 року постановою Вишгородського районного суду Київської області провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_4 закрито, за відсутністю в її діях події адміністративного правопорушення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 26 червня 2010 року о 20 годині в о Ровжи д/к Дружба, ОСОБА_1., керуючи транспортним засобом КІА, днз. НОМЕР_2, на перехресті рівнозначних доріг не надала дорогу транспортному засобу, що наближався праворуч, в результаті чого здійснила зіткнення з велосипедом, внаслідок чого автомобіль та велосипед отримали механічні пошкодження, чим порушила п. 16.12 ПДР України.

В своїй апеляції ОСОБА_2, котрий керував велосипедом, просить постанову суду скасувати, та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнути її до адміністративної відповідальності. В обґрунтування цього автор апеляції вказує, що викладені у постанові висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом 1-ї інстанції неправильно застосовано матеріальний закон та порушено норми процесуального права. Так, на його думку, в постанові взагалі не описано фактичні обставини події, та викладені лише пояснення ОСОБА_1, на підставі яких зроблено висновок про відсутність події правопорушення. Всі інші фактичні дані судом до уваги не взяті, та оцінки ним не дано.

Крім того, ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на оскарження вказаної постанови, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що про розгляд справи стосовно ОСОБА_1, йому не було відомо, а про наявність постанови суду він дізнався лише 26 січня 2011 року.

Розглянувши вказане клопотання, суд знаходить його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, як вбачається з матеріалів справи, Вишгородським районним судом повідомлення про дату, час та місце розгляду справи направлялось виключно ОСОБА_1., а копія постанови суду була отримана ОСОБА_3 лише 26 січня 2011 року, за його заявою. Таким чином, останній з об'єктивних причин був позбавлений можливості вчасно подати апеляцію.

Заслухавши в судовому засіданні потерпілого, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити, виступ особи, що притягалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_1., яка заперечувала проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідну протоколу про адміністративне правопорушення серії АІ1 № 006003 від 26 червня 2010 року, ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, 26 червня 2010 року в 20 год. на перехресті рівнозначних доріг не надала дорогу транспортному засобу, що наближався праворуч, в результаті чого здійснила зіткнення з велосипедом, внаслідок чого автомобіль та велосипед отримали механічні пошкодження, чим порушила п. 16.12 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Схема ДТП, долучена до даного протоколу, та підписана учасниками події та понятими, свідчить по те, що водій автомобілю КІА, д.н.з. НОМЕР_2, порушив п 16.12 ПДР України, згідно якого на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобо'вязаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч,

ОСОБА_1 в судовому засіданні та в своїх поясненнях повідомила, що 26 червня 2010 року о 20 годині в с Ровжи д/к Дружба вона, керуючи автомобілем, на перехресті зупинилась для того, щоб повернути направо, і в цей час в її машину в'їхав велосипедист. На задньому сидінні цього велосипеду сиділа дитина, яка впала на пісок.

ОСОБА_2 пояснив в суді та в своїх поясненнях, що 26 червня 2010 року в с. Ровжи д/к Дружба він їхав зі своїм сином на велосипеді. Зліва по ходу руху йому на зустріч виїжджав автомобіль КІА, д.н.з. НОМЕР_2. Він, ОСОБА_2, намагався вивернути вправо від машини, але та продовжила рух, та вдарила їх велосипед. Він з сином впали на землю.

Свідок ОСОБА_6 - свідок події - показала, що 26 червня 2010 року о 20 годині в с Ровжи д/к Дружба вона особисто бачила, як автомобіль КІА , за кермом якого була жінка, виїхала з провулку на вул. Семиренка та збив велосипед, на котрому їхав чоловік з дитиною. Від удару останні впали, та дитина почала плакати. Водій автомобілю повела себе неадекватно, почала кричати, та лаятись нецензурною лайкою. На думку свідка, водій була в нетверезому стані.

Свідок ОСОБА_7 в своїх поясненнях заявив, що він бачив лежачий велосипед, плачучу дитину та розгніваного чоловіка. Як сталася сама подія - він особисто не бачив.

Таким чином, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, апеляційний суд приходить до переконання, що судом 1-ї інстанції прийнято рішення, яке не відповідає фактичним обставинами справи, та не ґрунтується на матеріалах справи і встановлених в судовому засіданні фактах.

Так, в своїй постанові суд, закриваючи провадження по справі стосовно ОСОБА_1., послався на пояснення свідка ОСОБА_7, який самого моменту ДТП не бачив, та безпідставно, не мотивуючи жодним чином, відкинув покази свідка ОСОБА_6, яка була безпосереднім очевидцем пригоди. До того ж, суд взагалі не дав оцінки показам потерпілого ОСОБА_2.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне скаргу потерпілого задовольнити частково - в частині скасування постанови суду 1-ї інстанції, та постановити по даній справі нове рішення, за яким визнати ОСОБА_4 винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Що ж стосується притягнення її до адміністративної відповідальності, то в даній частині суд відмовляє в задоволенні скарги, оскільки з дня скоєння правопорушення минуло вже більше 3-х місяців, а у відповідності до ст. 38, ч, 2 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено протягом саме цього часу.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд Київської області

ПОСТАНОВИ В:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від ЗО липня 2010 року щодо ОСОБА_4.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Вишгородського районного суду Київської області від ЗО липня 2010 року стосовно ОСОБА_1, скасувати. Винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_4 винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підставі ч. 2 ст. 38 КУпАП звільнити ОСОБА_4 від адміністративної відповідальності за вказане в даній постанові правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді