ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 жовтня 2024 року Справа №215/5079/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ількова В.В. у справі №215/5079/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Віталійовича про встановлення відсутності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

07 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Віталійовича з позовними вимогами про встановлення відсутності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської обласні від 07.08.2024 року матеріали справи передані на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Матеріали позовної заяви надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27.08.2024 року.

Ухвалою суду від 02.09.2024 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Віталійовича про встановлення відсутності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

28.10.2024 засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Ількова В.В.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що суддя помилково вважає, що позивач не є членом малозабезпеченої сім`ї. У судді завжди не гаразд з доброзичливістю, увагою, штучно створює перешкоди для захисту гарантій статті 46 Конституції України, які ганебно не вважає соціальними, тому відмовляється витребувати по своїй ініціативі необхідні докази для повного, всебічного розгляду справи для того щоб відмовитися навести лад у судовій системі для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики та саме це доводить про його зацікавленість у кінцевому результаті. Суддя створює штучні перешкоди для виконання своїх обов`язків, перевищує владу та службові повноваження, навмисно затягує строки розгляду позову, не надала ухвали про відкриття провадження, використовує диктатуру судової влади, абстрактність, ілюзійність своєї діяльності для домінування з метою використання своїх можливостей для задоволення своїх власних потреб, що призведе до результату розгляду позову в якому прямо заінтересована суддя. Довіра до судді відсутня і саме відвід судді сприяв би уникненню сумнівів щодо неупередженості суду.

Ухвалою суду у складі головуючого судді Ількова В.В. від 28.10.2024 року визнано заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у справі №215/5079/24 необґрунтованою та передано матеріали адміністративної справи №215/5079/24 для визначення складу суду в порядку ст.31 КАС України для вирішення питання про відвід судді.

29.10.2024 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Серьогіну О.В. для вирішення заяви про відвід судді та справу передано головуючому судді.

Порядок вирішення заявленого відводу встановлений статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Згідно із частиною одинадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ількова В.В. у справі №215/5079/24, суддя зазначає наступне.

Частинами першою - другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.

У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі "Білуха проти України", заява №33949/02 ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).

Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Суддя зазначає, що обставини, вказані позивачем у заяві про відвід судді, грунтуються на припущеннях та свідчать лише про незгоду заявника з процесуальним рішенням суду, що у відповідності до зазначених вище вимог законодавства, не може бути підставою для відводу.

Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

З урахуванням зазначеного, суддя вважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ількова В.В. у справі №215/5079/24 необгрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.12 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Згідно із ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ількова В.В. у справі №215/5079/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до голови Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Лиходєдова Андрія Віталійовича про встановлення відсутності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали направити всім учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Серьогіна