Справа № 22-ц-3540/11 Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О.
Категорія 26 Доповідач у 2 інстанції Мережко
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
26 травня 2011 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого –Мережко М.В.
Суддів - Оношко Г.М., Семенцова Ю.В.,
При секретарі –Литошенку А.М.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 березня 2011 р. по справі за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-
В с т а н о в и л а :
У січні 2011 р. позивач звернувся в суд з зазначеним позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 07 червня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № КIV0GA00000163 строком до 07червня 2017 року , за яким ОСОБА_1. отримала кредит на суму 88 600 доларів США . З метою забезпечення виконання позичальником зобов”язання за договором кредиту , між сторонами укладений договір іпотеки , предметом якого є квартира за адресою ; АДРЕСА_1, належна ОСОБА_1. на праві власності .
Відповідачка ОСОБА_1 свої зобов”язання за договором кредиту не виконує, у зв»язку з чим утворилась заборгованість з урахуванням процентів, пені становить 72 469,62 доларів США .
Іпотекодержателем предмета іпотеки є позивач. Вартість квартири, яка є предметом іпотеки становить 580 750 грн., що еквівалентно 115 000 доларів США., про що сторони вказали у договорі іпотеки.
Позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки , за рахунок коштів отриманих від реалізації квартири шляхом проведення публічних торгів , виселити зареєстрований і проживаючих у квартирі осіб , стягнути судові витрати.
У судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги , просила звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості , наполягали на виселенні відповідачів із житла.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 15 березня 2011 р. позов задоволено . Звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , за рахунок предмета іпотеки задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 74 119 ,65 доларів США , що випливають із кредитного договору укладеного між ОСОБА_1 і позивачем включаючи повернення суми кредиту, заборгованості за відсотками , пені за порушення строків сплати відсотків, стягнуто судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати в частині звернення стягнення на предмет іпотеки і ухвалити нове рішення про відмову у позові в цій частині , змінити в частині розміру заборгованості за кредитним договором .
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та
обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.
Відповідно до ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позивача виходив із того, що відповідачі не виконують умов договору кредиту , а тому позивач відповідно до вимог ст.. 33 Закону України «Про іпотеку»може задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Однак такі висновки суду є передчасними і такими, що не відповідають обставинам справи .
Відповідно до ст.. 35 Закону України « Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
Відповідно до п.22 договору іпотеки також передбачено направлення письмової вимоги про усунення порушення кредитного договору . Якщо протягом тридцяти денного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи , позивач звернувся в суд з позовом про зверненням стягнення на предмет іпотеки.
Крім того , з матеріалів справи не вбачається ,що позивач відповідно до вимог закону і вимог договору іпотеки направляв письмові вимоги відповідачам, власникам майна , яке є предметом іпотеки і відповідно до вимог ст.. 60 ЦПК України позивач таких доказів не надав.
Як вбачається із матеріалів справи , відповідачка сплачує чергові платежі за кредитним договором, а заборгованість виникла через неврегульованість питання між банком та відповідачкою щодо підвищення процентної ставки .
Не надано суду позивачем доказів ,що у випадку повідомлення банком відповідачів про заборгованість по кредиту та звернення стягнення на предмет іпотеки, квартира , яка знаходиться в іпотеці може бути знищена , пошкоджена чи втрачена .
Таким чином , враховуючи , що банк у встановленому законом порядку не надсилав відповідачам письмового повідомлення про існуючу заборгованість, стягнення на предмет іпотеки , колегія суддів вважає , що позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним , крім того , колегія суддів звертає увагу , що поза увагою суду залишилися вимоги позивача про виселення відповідачів, дослідження суми заборгованості за кредитним договором, а тому рішення суду не може вважатися законним і обґрунтованим , підлягає скасуванню , з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ,313 –315,316,319 ЦПК України ,колегія суддів ,-
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 15 березня. 2011 р. –скасувати, ухвалити нове рішення .
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. –відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Суддя