Справа № 22-ц-2354/11 Головуючий у І інстанції Бугіль В.В.
Категорія 29 Доповідач у 2 інстанції Суханова
УХВАЛА
Іменем України
03 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого: Суханової Є.М.
Суддів: Гуля В.В.,Мельника Я.С.,
при секретарі: Ходаковській А.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 11 січня 2011 року у справі за позовом Закритоґо акціонерного товариства Страхова компанія "Українські резерви"до ОСОБА_1, НАСК "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що 05.06.2007 року в м. Києві по проспекту Бажана сталася дорожньо -транспорта пригода (надалі - ДТП), за участю автомобіля "КІА", д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_1, автомобіля "Опель" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Ауді" д.н.з. НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_3.
09 липня 2007 року Постановою, Дарницького районного суду м. Києва, встановлено, що 05 червня 2007 року о 09 годині 20 хвилин в м. Києві по проспекту Бажана сталася дорожньо - транспортна пригода, через те, що громадянин ОСОБА_1, керуючи автомобілем КІА, д.н.з. НОМЕР_8 не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем Ауді. д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_3, та автомобілем "Опель" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Згідно з вищевказаною, постановою водія ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно з Довідкою відділення оформлення ДТП з обслуговування Дарницького району підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві автомобіль "Ауді" д.н.з. НОМЕР_7 внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження.
Автомобіль "Ауді" д.н.з. НОМЕР_5, було застраховано ОСОБА_6 в ЗАТ СК "Українські резерви", згідно Полісу № 7-1029/01/07 добровільного страхування автотранспорту від 16.01.2007 року. 05.06.2007 року на підставі заяви Страхувальника було складено Акт технічного огляду автомобіля № 508, в якому було визначено перелік та характер пошкоджень, завданих застрахованому автомобілю "Ауді" внаслідок вищезазначеного ДТП.
Відповідно до розрахунків, загальна сума матеріального збитку від даного страхового випадку, яка була сплачена позивачем за ремонт автомобіля становить 9955,55 гривень.
Відповідач застрахував свою цивільну відповідальність за завдані збитки в НАСК "Оранта". НАСК "Оранта" було своєчасно та належним чином повідомлено про настання страхового випадку і на виконання своїх зобов'язань як страховика цивільної відповідальності ОСОБА_1 НАСК "Оранта" 21.08.2009 року перерахувала на користь ЗАТ СК "Українські резерви" суму страхового відшкодування в розмірі 5936,30 гривень. Станом на теперішній час залишається непогашеною сума в розмірі 4019,25 гривні, які позивач просить стягнути з відповідача.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 11 січня 2011 року позов задоволено.
Не погодившись з висновками суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.06.2007 року в м. Києві по проспекту Бажана сталася дорожньо - транспортна пригода (надалі - ДТП), за участю автомобіля "КІА", д.н.з. НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_1, автомобіля"Опель" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Ауді" д.н.з. НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_3.
Відповідно постанови Дарницького районного суду м. Києва від 09.07.2007 року винним у ДТП визнано ОСОБА_1.Згідно Полісу № 7-1029/01/07 добровільного страхування автотранспорту від 16.01.2007 року, автомобіль "Ауді" д.н.з. НОМЕР_7, було застраховано ОСОБА_6 в ЗАТ СК "Українські резерви". 05.06.2007 року на підставі заяви Страхувальника було складено Акт технічного огляду автомобіля № 508, в якому було визначено перелік та характер пошкоджень, завданих застрахованому автомобілю "Ауді" внаслідок вищезазначеного ДТП.
Відповідно полісу страхування ВА/413Г860 від 09.01.2007 року автомобіль яким керував ОСОБА_1 було застраховано ОСОБА_7 цивільну відповідальність за завдані збитки в НАСК "Оранта". НАСК "Оранта" було своєчасно та належним чином ^повідомлено про настання страхового випадку і на виконання своїх зобов'язань як страховика цивільної відповідальності. Вказане підтверджується страховим актом від 21.01.2009 року. Розрахунком розміру страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну від 12.08.2009 року та Актом дослідження спеціаліста-атотоварознавця №12250, від 11.08.2009 року. НАСК "Оранта" 21.08.2009 року перерахувала на користь ЗАТ СК "Українські резерви" суму страхового відшкодування в розмірі 5936,30 гривень, що підтверджується випискою банку по особовим рахункам за 21.08.2009 року.
Статтею 61 ЦПК України зазначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов 'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов 'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одероісала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частиною 1 статті 1191 ЦК України, вказано, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Враховуючи наведене, суд вважав встановленим, що винним у вчиненні ДТП є відповідач. Вказані обставини встановлені матеріалами зазначеної адміністративної справи. Розмір шкоди завданої внаслідок ДТП ОСОБА_6, який застрахував автомобіль у позивача, відповідно страхового Акту № 503 від 06.07.2007 року та додатку до нього складає-9961,50 гривень.
Розмір шкоди відшкодованої страховою компанією НАСК "Оранта", якою був застрахований автомобіль відповідача та перерахований на рахунок ЗАТ СК "Українські резерви" складає 5936,30 гривень.
Тобто, залишок не відшкодованої суми складає 4019,25 гривень.
Оскільки відповідно наведених вище норм Цивільнбго кодексу, позивач має право вимоги, як страхувальник до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто до відповідача, вказана сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Посилання відповідача на те, що саме НАСК "Оранта" повинна розрахуватися з позивачем, оскільки розмір суми збитків завданих ОСОБА_3 є в межах ліміту страхування не може слугувати підставою для відмови від позову.
Так, з матеріалів справи вбачається, що як наведено вище відповідно страхового Акту № 503 від 06.07.2007 року та додатку до нього сума збитків яка підлягала відшкодуванню складає 9961,50 гривень. НАСК "Оранта" перерахувало позивачу 5963,30 гривень виходячи з свого розрахунку який базується на дослідженні спеціаліста-аізтотоварознавця складеним 11.08.2009 року. Даний документ судом першої інстанції не визнано, як належний доказ по справі, оскільки він складений у 2009 році та підписаний аварійним комісаром, без зазначення чи оглядався пошкоджений автомобіль. Натомість, як видно з Акту № 503 від 05.06.2007 року в ньому наявний підпис представника НАСК "Оранта", яким підтверджується, що даною компанією було погоджено розмір пошкоджень автомобіля та вартість та розрахунок суми відшкодування зазначений в додатку до цього акту. Тобто НАСК "Оранта" погодилася з сумою виплати 9961,50 гривень. З яких причин дана компанія перерахувала суму відшкодування та виплатила її частково у 2009 році судом не встановлено.
Вказане не позбавляє можливості звернутися з відповідним позовом до НАСК "Оранта" ОСОБА_7, як учасника договірних правовідносин з вимогою належного, виконання умов договору. Однак, також не позбавляє можливості позивача вимагати від винної у вчиненні ДТП особи стягнення матеріальної шкоди відповідно до зазначених вище норм законодавства так як позивача перейшло право вимоги відповідно статті 993 ЦК України.
В апеляційній сказі, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Також, в апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно з»ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а тому ухвалене судом рішення вважає необґрунтованим та незаконним.
З таким висновком апелянта, колегія суддів погодитись не може так ,як вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми цивільного законодавства.
Колегія суддів вважає, що апелянт не зміг спростувати висновки суду, нових доказів доведеності позову або апеляційної скарги не встановлено, а тому вона не підлягає задоволенню.
Крім цього, переглядаючи законність рішення суду першої інстанції та розглядаючи апеляційну скаргу на підставі вимог ст. 303 ЦПК України не встановлено підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України, для ухвалення нового рішення суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, так-як будь-яких порушень при прийнятті оскаржуваного рішення не встановлено, підстав для скасування цього рішення не виявлено.
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визначився щодо задоволення позовних вимог Закритоґо акціонерного товариства Страхова компанія "Українські резерви".
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 11 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.
Головуючий
Судді