ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 рокуСправа №160/23783/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/23783/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті: з 01.03.2024 року пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити з 01.03.2024 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального, захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 ґрн., передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду № 160/24929/21 від 12 січня 2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 року у справі № 160/9736/22 позивачу з 01.04.2019 року проведено перерахунок та виплату пенсії , однак без врахування доплати у розмірі 2000 грн. Відповідно до розрахунку пенсії від 01.03.2024 року позивачу нараховано пенсію у загальному розмірі 28 269,83 грн. Позивач вказує, що внаслідок обмеження його пенсії максимальним розміром до виплати визначено суму у розмірі 23 610 грн. Вважаючи, що відповідачем протиправно встановлено обмеження пенсії максимальним розміром та відмовлено у нарахуванні доплати до пенсії у розмірі 2000 ґрн., передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/23783/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 року разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу в його електронний кабінет та отримано 06.09.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву у строки встановлені ухвалою суду.   

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію  по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262- ХІІ.

З 01 липня 2021 року позивачу встановлено щомісячну доплату до пенсії у сумі 2000 грн., передбачену пунктом 1     постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Відповідно інформації Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 року по справі № 160/24929/21 зобов`язано, зокрема, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.04.2019 основний розмір пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до статей  43  і  63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»  та положень  постанови Кабінету Міністрів України від 30.08 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»  на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.11.2021 №ФД106198, враховуючи основні та додаткові види грошового забезпечення.

Відповідачем на виконання даного рішення суду  здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.11.2021 №ФД106198 та припинено здійснювати виплату щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн., передбачену пунктом 1     постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Згідно інформації Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 року по справі № 160/9736/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру на підставі довідки від 04.11.2021 року №ФД106198, із врахуванням раніше виплачених сум.

На виконання рішення суду від 13.09.2022 року по справі № 160/9736/22 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки від 04.11.2021 року №ФД106198 без обмеження пенсії максимальним розміром.

31.05.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, якою просив нарахувати та виплати йому щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000 гривень без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

10.07.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь, якою повідомлено, що до пенсії з 01.07.2021 року позивачу було встановлено доплату в сумі 2000,00 грн. відповідно до постанови № 713. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі № 160/24929/21 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 80% від грошового забезпечення 20 160,00 ґрн., яке зазначено у довідці від 04.11.2021 за №ФД 106198, наданій ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки розмір пенсії позивача на виконання рішення суду обчислено з грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, а не на 01.03.2018, як передбачено Постановою №713, для встановлення до розміру пенсії з 01.07.2021 щомісячної доплати відповідно до Постанови №713 підстави відсутні. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2022 року по справі № 160/9736/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 в розмірі 80% від грошового забезпечення 20 160,00 грн, яке, зазначено у довідці від 04.11.2021 за №ФД 106198, наданій ІНФОРМАЦІЯ_3 , без обмеження її максимальним розміром. Після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду розмір пенсії позивача станом на 01.04.2019 склав 21153,11 грн. З 01.03.2024 пенсію позивача було перераховано відповідно до Закону України від 09 листопада 2023 року «Про Державний бюджет України на 2024 рік та проіндексовано відповідно до Постанови №185 у межах максимального розміру пенсії, визначеного статтею 43 Закону №2262

Згідно розрахунку по пенсійній справі № ФД 106198 загальний розмір нарахованої позивачу з 01.03.2024 року пенсії з урахуванням індексації, доплат та підвищень склав 28 269,83 грн., який обрахований з урахуванням індексації за 2022, 2023, 2024 роки.

При цьому, індексація базового ОСНП 2022 визначена таким чином: 16128 *0.1400, до виплати 2257,92 грн.

Індексація базового ОСНП 2023 визначена таким чином: 18385,92 *0.1970, до виплати 1500,00 грн.

Індексація базового ОСНП 2024 визначена таким чином: 19885,92*0.0796, до виплати 1500,00 грн.

Розмір пенсії до виплати з 01.03.2024 року становить 23  610 грн.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо припинення виплати доплати у розмірі 2000 грн. до пенсії, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся з даним позовом до суду.   

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до частини п`ятої   статті 17 Конституції України   держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає  Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.

Цим   Законом  держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного  законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті  43  та статті  63 Закону  України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Так, частиною третьою  статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»  визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього  Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за  Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»  пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим  Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим  Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта  статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

З 01.03.2018 року набрала чинності постанова  Кабінету Міністрів України   «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»  №704, пунктом 2 якої встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу,  окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

В подальшому, відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Уряд ухвалив постанову № 103, яка набрала чинності 24.02.2018 року, пунктом 1  якої  постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України  Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб  до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із  Законом  особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до Постанови № 704.

Відповідно до пункту 2  постанови Кабінету Міністрів України 21.02.2018 року № 103  виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї   постанови  підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Пунктом 6  постанови Кабінету Міністрів України 21.02.2018 року № 103  передбачено внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.

Зокрема, у Порядку від 13.02.2008 року № 45 пункт 5 викладено в такій редакції: "5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням".

Цією   постановою  також установлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.

При цьому, Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 12 грудня 2018 року по справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, пункти 1, 2 Постанови № 103 скасував.

Разом з цим, суд наголошує на тому, що законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений   Законом   перелік складових грошового забезпечення, які встановлені   статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що частина третя статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим   Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього   Закону   та   Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказане свідчить про суперечність положень пункту 1 постанови № 103 нормам Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», про що також, було зазначено й у висновках судів, які розглядали справу № 826/3858/18, наслідком чого було ухвалення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 постанови №103.

В даному випадку, судом встановлено, що перерахунок пенсії позивача  був зумовлений набранням законної сили рішенням у справі № 160/24929/21, яким зокрема, було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 04.11.2021 року №ФД106198, із врахуванням раніше виплачених сум, яка була сформована у зв`язку із набранням законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2  постанови № 103.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають   Конституції   та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 року у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 року у справі № 160/1088/19).

Отже, з огляду на визначені в частині третій   статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України   правила, суди у період чинності пункту 1 постанови № 103 у правовідносинах щодо перерахунку пенсій, призначених згідно із   Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», повинні застосовувати   Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (безвідносно до того, чи скасована ця норма постанови Уряду судом), хоч ця норма й не була скасована на момент перерахунку пенсій відповідній категорії осіб у 2018 році на підставі постанови № 704.

У свою чергу, з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 713, пунктом 1 якої  установив з 01.07.2021 року особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року відповідно до  Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»  (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей  13,  21  і  36 Закону  станом на 01.03.2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000, 00 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000, 00  грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000, 00 грн., щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного  Законом, починаючи з 01.07.2021 року.

Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.

Прийняття   постанови  зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до  Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 року зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами   Закону  України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»  до 01.03.2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року.

Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсій, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000, 00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей  13,  21  і  36 Закону  України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»  має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за  Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»  на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки  в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права  особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Отже, проведений на виконання судового рішення по справі № 160/24929/21 перерахунок пенсії позивача відбувся з метою відновлення порушеного права позивача, а  не внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/3858/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.

Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.04.2019 року на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018 року,  не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000, 00 грн. відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного  зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 року у справі №420/2473/22, від 02.03.2023 року у справі №600/870/22, від 04.04.2023 року у справі № 380/25987/21, від 18.04.2023 року у справі №560/6528/22, від 26.04.2023 року у справах №№380/14122/22, 380/4510/22, 140/10795/21, 160/14146/22, від 01.05.2023 року у справі №300/2963/22, від 17.05.2023 року у справі №620/5518/22, від 24.05.2023 року у справі №400/2732/22, від 29.08.2023 року у справі №440/733/22.

З огляду на вищевикладене,  відповідачем протиправно було відмовлено в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідачем протиправно було відмовлено в нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2024 року пенсію з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року.

Щодо вимоги позову в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити з 01.03.2024 року пенсію без обмеження максимальним розміром суд зазначає наступне.

Так, як було встановлено судом і зазначено раніше, позивачу при здійсненні перерахунку пенсії з 01.03.2024 року було нараховано пенсійних виплат на загальну суму 28 269,83 грн., яка включала розмір основної пенсії 80% грошового забезпечення у розмірі 16 128,38 грн. індексацію за 2022, 2023, 2024 роки, інші доплати та до виплати з урахуванням максимального розмірі пенсії становила 23   610 грн.

Отже, з 01.03.2024 року позивачеві було обмежено виплату пенсії максимальним розмір 10 прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб у розмірі 23 610 грн. (2361 грн. *10).

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію     Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011 року.

Відповідно до положень     статті 2 Закону № 3668-VI     максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів»,     Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції   Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016     визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного     Рішення     положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 року.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають     статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43     Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої     статті 17 Конституції України     щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене     Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою     статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі     Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію     Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у     статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції     Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої     статті 43 Закону № 2262-XII     та положення частини першої     статті 2 Закону № 3668-VІ     (у частині поширення її дії на     Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до     Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення     статті 2 Закону № 3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості     закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями     статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі     Конституції України     гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей     1,     8,     92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не  Закону № 3668-VI.

Питання правомірності обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII було предметом спору в адміністративній справі №400/2085/199.   

Верховним Судом складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 16.12.2021 року в даній справі зроблено висновок, що застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Тому обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

Відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо перерахунку та виплати його пенсії без обмеження максимального розміру підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про перерахунок пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», суд зазначає наступне.

Згідно розрахунку пенсії по інвалідності по пенсійній справі № ФД 106198 загальний розмір нарахованої позивачу з 01.03.2024 року пенсії з урахуванням індексації, доплат та підвищень склав 28 269,83 грн., який обрахований з урахуванням індексації за 2022, 2023, 2024 роки. При цьому, індексація базового ОСНП 2022 визначена таким чином: 16128 *0.1400, до виплати 2257,92 грн. Індексація базового ОСНП 2023 визначена таким чином: 18385,92 *0.1970, до виплати 1500,00 грн. Індексація базового ОСНП 2024 визначена таким чином: 19885,92*0.0796, до виплати 1500,00 грн.

Отже, індексація передбачена постановами Кабінету Міністрів України №№118,168 та 185 позивачеві з 01.03.2024 року нараховується та виплачується.

Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.   

Водночас з цим, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів існування у відповідача наміру допускати порушення закону у процедурі проведення майбутніх виплат за перерахованою пенсією.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині, адже вимоги заявлені на майбутнє, стосуються правовідносин, котрі ще не відбулись та відносно яких відсутні докази обрання владним суб`єктом наперед певного варіанту правової поведінки.

Також, відсутні підстави у зазначенні в резолютивній частині рішення про здійснення нарахування і виплати пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду № 160/24929/21 від 12 січня 2022 року, оскільки дане рішення, яке набрало законної сили, відповідачем виконується, а всі перерахунки пенсії позивача у період з 01.04.2019 року здійснені враховуючи розмір грошового забезпечення 20  160 грн. що зазначено у довідці від 04.11.2021 року №ФД106198.

Враховуючи встановлені судом порушення прав позивача в частині обмеження пенсії максимальним розміром та протиправної відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., належним способом захисту порушеного права буде  зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., оскільки таке  усуває порушення які на час звернення позивача з даним позовом та ухвалення судом рішення в даній справі мають місце та потребують відновлення (захисту) судом.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, а підтвердження наявності інших судових витрат матеріали справи не міститься, то судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.03.2024 року пенсії без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити з 01.03.2024 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, з врахуванням фактично виплачених сум.   

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

          Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                С.І. Озерянська