Справа № 22-ц-2665/11 Головуючий у І інстанції Скрипник О.Г.
Категорія 47 Доповідач у 2 інстанції Верланов
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
15 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Приходька К.П.,
суддів - Таргоній Д.О., Верланова С.М.,
при секретарі - Вішик О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 січня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона від ОСОБА_1 має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки сторони разом не проживають, дитина знаходиться на її повному утриманні. Вказує, що відповідач добровільно не приймає участі в матеріальному забезпеченні сина, а тому просила суд стягнути аліменти на його утримання у примусовому порядку.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 25 січня 2011 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто на її користь з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі ј частин всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 грудня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття. Також стягнуто з відповідача на користь позивачки додаткові витрати на лікування сина ОСОБА_4 щомісячно в сумі 300 грн.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду змінити в частині присудження додаткових витрат, оскільки висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи. А також вважає, що рішення суду у вказаній частині прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права .
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За текстом ст. 181 Сімейного кодексу України кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій сумі.
За змістом ст. 185 Сімейного Кодексу України батьки зобов’язані брати участь в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що від спільного проживання сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с 5). З моменту припинення шлюбних стосунків дитина проживає з матір’ю, яка займається вихованням та матеріальним утриманням сина. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання ОСОБА_3 А також встановлено, що дитина часто хворіє та перебуває на «Д»обліку з приводу хронічного захворювання панкреатитом, що підтверджується довідкою Вишгородської ЦРЛ.
За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач зобов’язаний сплачувати аліменти на утримання сина відповідно до чинного законодавства.
Проте колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивачки додаткові витрати на лікування сина ОСОБА_4 щомісячно в сумі 300 грн.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»передбачено, що у випадку стягнення виплат по додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (в тому числі хвороби) передбачених ст. 185 Сімейного Кодексу України, ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, які необхідно стягувати у твердій грошовій сумі.
Позивачка не надала доказів які б містили дані про фактично затрачені кошти на лікування сина ОСОБА_3 Тому задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивачки додаткових витрат на лікування сина ОСОБА_3 щомісячно в сумі 300 грн. суд не врахував факт відсутності доказів понесених затрат на лікування, а також не звернув увагу на роз’яснення з цього питання Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3.
Тому колегія суддів вважає за необхідне частково змінити рішення суду, скасувавши його в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на лікування сина ОСОБА_4 щомісячно в сумі 300 грн.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25 січня 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_1 1978 року народження, уродженця міста Києва, мешканця АДРЕСА_1 працюючого охоронцем на Каскаді Київських ГЕС і ГАЕС міста Вишгород на користь ОСОБА_2, мешканки АДРЕСА_2 додаткові витрати на лікування сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в сумі 300 грн. скасувати.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді