Справа № 22-ц-2156/11 Головуючий у І інстанції Сердинський В.С.
Категорія 52 Доповідач у 2 інстанції Верланов
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
11 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Приходька К.П.,
суддів - Таргоній Д.О., Верланова С.М.,
при секретарі - Вішик О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 8 грудня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик»(далі –ТОВ «Газовик») , третя особа: відділення поштового зв'язку Сквира-1, про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 26.05.2009 року по 20.11.2009 року він працював на посаді автозаправника автомобілів у ТОВ «Газовик», де отримував середньомісячну заробітну плату 1500 грн., з яких по одній відомості отримував 851 грн., а по другій –1% від реалізації газу по заправці автомобілів. Наказом директора ТОВ «Газовик»№442 від 19.11.2009 року він з 20.11.2009 року був звільнений з роботи за власним бажанням. Після звільнення на його неодноразові звернення відповідач йому трудову книжку не видав і лише 25 червня 2010 року відповідач повідомив, що його трудову книжку поштою помилково надіслано на іншу адресу та втрачено. У зв'язку з цим, позивач просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за 8 місяців затримки видачі трудової книжки у розмірі 12 000 грн., моральну шкоду в сумі 15 000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3100 грн.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 8 грудня 2010 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто на його користь з ТОВ «Газовик»середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 6 216 грн. 00 коп., моральну шкоду в сумі 2000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1100 грн. Крім того, стягнуто з ТОВ «Газовик»на користь держави держмито в розмірі 70 грн. 66 коп.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду змінити та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 9 095 грн. 71 коп., моральну шкоду в сумі 10000 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2325 грн., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Крім того, просить зобов'язати відповідача видати йому трудову книжку, в якій здійснити запис про стаж його роботи з дня прийому на роботу, тобто, з 26 травня 2009 року по день видачі трудової книжки.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Згідно з вимогами ч.4 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 наказом директора ТОВ «Газовик»від 19.11.2009 року №442-К звільнений з 20.11.2009 року за власним бажанням. При звільненні відповідач не видав йому трудову книжку. 25 червня 2010 року відповідач на письмову заяву позивача надав відповідь про те, що трудову книжку позивача помилково направлено на іншу адресу.
За таких обставин суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що з вини відповідача відбулася затримка видачі позивачу трудової книжки.
Відповідно до абз.3 п.2 ч.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі –Порядок) у випадку вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. На вказані вимоги звернув увагу і Пленуму Верховного Суду України в п.32(абз.3) своєї постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»при стягненні на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з затримкою видачі трудової книжки.
Наведені вимоги Порядку та роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України суд при вирішенні спору не врахував.
Задовольнивши частково позов ОСОБА_1 та постановивши стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв'язку затримкою видачі трудової книжки, суд помилково визначив суму стягнення, виходячи з заробітної плати позивача за серпень 2009 року, а не з його заробітної плати за попередні два місяці роботи до звільнення (вересень і жовтень 2009 року).
Як вбачається з довідки про доходи №1752 від 28 липня 2010 року заробітна плата позивача за вересень і жовтень 2009 року становить по 862 грн. 36 коп. (а.с.9).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в зв'язку з затримкою видачі трудової книжки у сумі 6898 грн. 88 коп. (862, 36 грн. Ч 8 місяців = 6898, 88 грн.), а тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що за затримку видачі трудової книжки йому повинні були сплатити середній заробіток за період не по 30 липня 2010 року, а по час вирішення справи в суді, то вони є безпідставними, оскільки, по-перше, такі вимоги позивачем на заявлялися в суді, а по - друге, відсутня вина ТОВ «Газовик»у затримці видачі трудової книжки ОСОБА_1 на час вирішення справи у суді.
Також колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норми процесуального законодавства при вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 1100 грн.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.79 та ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, є витратами, пов'язаними з розглядом справи, які несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ.
Згідно з додатком до даної постанови встановлено розмір компенсації витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Вирішуючи вказану справу та, стягуючи з відповідача на користь позивача судові витрати понесені позивачем на оплату правової допомоги в розмірі 1100 грн., суд першої інстанції не врахував вказаних вище норм чинного законодавства, а тому рішення в цій частині підлягає зміні, та задоволенню в розмірі згідно фактичної кількості часу перебування представника позивача в судових засіданнях.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись з вказаним позовом до суду для вирішення спору, уклав угоду з адвокатом (а.с.31), який взяв на себе зобов'язання щодо представництва інтересів позивача у суді. Адвокат, як представник позивача, приймав участь у трьох судових засіданнях: 7 жовтня 2010 року, 17 жовтня 2010 року та 8 грудня 2010 року і загальна тривалість судових засідань становить 1 год. 35 хв., що підтверджується даними протоколу та журналів судових засідань ( а.с. 39, 43-46, 53-55). Інший час участі адвоката у розгляді справи належними доказами не підтверджений та є лише його розрахунком.
Розмір мінімальної заробітної плати становить 922 грн., а 40% складає 368 грн. 80 коп.
Згідно із ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові документи. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним зменшити розмір витрат на правову допомогу понесених позивачем з 1100 грн. до 163 грн. 80 коп., тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог позивача.
За таких обставин твердження в апеляційній скарзі позивача, що на його користь підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 2325 грн., є необгрунтованими.
Також колегія суддів вважає за необхідне частково змінити рішення суду та збільшити розмір стягнення з відповідача на користь держави державне мито у розмірі 88 грн. 83 коп.
Що стосується вирішення судом позову про відшкодування відповідачем моральної шкоди позивачу, то колегія суддів вважає, що права позивача були порушені відповідачем, внаслідок чого позивач зазнав моральних страждань і матеріальних збитків, а тому суд, всупереч доводам апеляційної скарги, правомірно з урахуванням принципів справедливості та розумності дійшов висновку про необхідність відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн. Рішення в цій частині не підлягає зміні.
Щодо вимоги позивача в апеляційній скарзі зобов'язати відповідача зазначити в його трудовій книжці стаж роботи з дня його прийому на роботу, тобто, з 26 травня 2009 року по день видачі трудової книжки, то підстави для її задоволення відсутні, оскільки дана вимога не була предметом розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 8 грудня 2010 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, витрат на правову допомогу та стягнення державного мита, змінити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 6898 грн. 88 коп., а також витрати на правову допомогу в сумі 163 грн. 80 коп., а всього в розмірі 7062 грн. 68 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик»на користь держави державне мито в розмірі 88 грн. 83 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без міни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді