Справа № 22-ц-2499/11 Головуючий у І інстанції Саган В.М.
Категорія 4 Доповідач у 2 інстанції Верланов
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
11 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді - Приходька К.П.,
суддів - Верланова С.М., Таргоній Д.О.,
при секретарі - Вішик О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою садівничого товариства «Вишеньки-2»(далі - СТ «Вишеньки-2») на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до СТ «Вишеньки-2»про стягнення грошової суми з урахуванням інфляційних витрат та трьох відсотків річних,
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду, мотивуючи його тим, що в 1989 році його було прийнято до членів СТ «Вишеньки-2», видано членську книжку та виділено земельну ділянку розміром 0,054 га, за яку він сплатив пайовий внесок у сумі 1500 крб. Оскільки земельна ділянка в натурі йому виділена не була, у 2001 році він звернувся до суду з позовом про повернення пайового внеску. Ухвалою Бориспільського районного суду Київської області від 25 лютого 2002 року між ним та СТ «Вишеньки-2»була укладена мирова угода, відповідно до якої товариство зобов’язалось до 1 вересня 2002 року виділити йому земельну ділянку площею 5,4 кв.м. Під час виконання вказаної ухвали виявлено, що зазначений у ній розмір земельної ділянки не відповідає дійсному розмірові, який підлягав виділенню, проте ухвалою Бориспільського районного суду Київської області від 23 грудня 2005 року, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 17 лютого 2006 року, у виправленні описки відмовлено. Просив зобов’язати СТ «Вишеньки-2»виділити йому земельну ділянку розміром 0,054 га.
В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги та, посилаючись на те, що СТ «Вишеньки-2»до цього часу не надало йому, як члену товариства, земельну ділянку, а сплачений ним пайовий внесок є грошовим боргом, який товариство повинно йому повернути, просив стягнути з СТ «Вишеньки-2»на його користь заборговану суму 1500 грн. пайового внеску, з урахування індексу інфляції за період з 1991 року по даний час у розмірі 13 352 грн. 33 коп. та 3% річних у розмірі 810 грн., а всього 15 662 грн. 33 коп. Крім того, просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто на його користь з СТ «Вишеньки-2» 1500 грн. пайового внеску, 13352 грн. 33 коп. - суму індексу інфляції грошового боргу, 810 грн. –суму 3% річних, а всього 15 662 грн. 33 коп. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі СТ «Вишеньки-2»просить рішення суду скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що садівничим товариством «Вишеньки-2» порушено право ОСОБА_1 на отримання земельної ділянки у зв’язку з відсутністю такої ділянки у товаристві, а відтак товариство відповідно до вимог ч.2 ст.612, ст.623, ч.2 ст.625 ЦК України повинно сплати позивачеві суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов’язання, а також три відсотки річних від простроченої суми, яку він сплатив в якості пайового внеску при прийняті до членів вказаного товариства.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він не грунтується на матеріалах справи та законі.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу №3 від 5 квітня 1989 року ОСОБА_1 був прийнятий до членів СТ «Вишеньки-2»та йому встановлено розмір садової земельної ділянки 0,054 га. 17 грудня 1990 року позивач отримав членську книжку та сплатив внески в сумі 1500 карбованців.
Відповідно до п.3.4 Статуту СТ «Вишеньки-2»правління товариства видає кожному члену товариства членську книжку, в яку заносяться дані про виділену йому земельну ділянку, вступних, членських, цільових внесках та інші відомості.
Крім зазначених внесків, інших видів внесків вказаним Статутом не передбачено.
Як вбачається з членської книжки ОСОБА_1 сплачено вступний внесок в розмірі 5 крб. та цільові внески : 27.10.1989 р. у сумі 595 крб., 9.01.1990 р. –400 крб. та 17.12.1990 року –500 крб. (а.с.4)
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем при прийнятті в члені товариства були сплачені цільові внески, а тому його доводи про те, що ним сплачені пайові внески, є необгрунтованими з наведених вище підстав.
Що стосується зазначення позивачем в квитанціях від 23.10.1989 р. і 28.12.1989 р. про сплату ним пайових внесків (а.с.7), то колегія суддів вважає, що це є лише власним судженням позивача.
За змістом п. 3.7 Статуту СТ «Вишеньки-2»питання про виведення члена товариства приймається рішенням загальних зборів (або зборів уповноважених) товариства.
Згідно з п.3.8 цього ж Статуту особі, яка вибула (виключена) із членів садівничого товариства, повертаються цільові внески, внесені в касу садівничого товариства на зведення господарських будівель та споруд загального користування (за винятком зносу) на водопостачання, електрифікацію, будівництво шляхів, мостів, загорожі території колективних садів, проведення заходів по освоєнню земельної ділянки (планування території, меліоративні роботи, довозу родючого грунту та інші).
Не повертаються вказаній особі вступні та членські внески, внески на утримання робітників та службовців товариства, на культурні заходи, а також внески на ремонт громадських споруд та будівель та платежі за користування водою, електроенергією та автотранспортом.
Наведені положення Статуту СТ «Вишеньки-2» суд при вирішення спору не врахував.
В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази того, що позивач вибув (виключений ) із членів садівничого товариства. Не надало таких даних суду і садівниче товариство. До того ж, позивач в своєму позові від 22 жовтня 2010 року (а.с.188-190) та в судовому засіданні стверджував, що він не виведений з членів садового товариства і таке рішення загальними зборами (або зборами уповноважених) товариства відповідно до п 3.7 Статуту садівничого товариства не приймалось.
Що стосується заяви позивача від 8.10.1996 року про виведення його із членів садівничого товариства «Вишеньки-2»(а.с.81), на яку посилається товариство в апеляційній скарзі, як на підставу виведення позивача із членів товариства, то колегія суддів вважає, що вона сама по собі не є підтвердженням факту виведення позивача із членів товариства за відсутності рішення загальних зборів (або зборів уповноважених) товариства з цього приводу.
З огляду на викладене, доводи позивача, що СТ «Вишеньки-2»не надало йому, як члену товариства, земельну ділянку, а тому товариство повинно сплатити йому заборговану суму пайового внеску з урахування індексу інфляції за період з 1991 року по даний час та 3% річних, є безпідставними з наведених вище підстав.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а рішення суду першої інстанції відповідно до вимог 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу садівничого товариства «Вишеньки-2» задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 січня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до садівничого товариства «Вишеньки-2»про стягнення грошової суми з урахуванням інфляційних витрат та трьох відсотків річних відмовити повністю.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді