Справа № 22-ц-3596/11 Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М.
Категорія 26 Доповідач у 2 інстанції Верланов
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
10 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Приходька К.П.,
суддів - Таргоній Д.О., Верланова С.М.,
при секретарі –Мариняко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 30 травня 2010 року він позичив відповідачу 16000 грн., про що останній написав розписку, згідно з якою зобов'язався повернути грошові кошти 01 вересня 2010 року, а у разі неповернення боргу відповідач зобов’язався сплатити 10 % щомісячно від залишку суми боргу. Посилаючись на те, що відповідач на його вимогу у жовтні 2010 року до теперішнього часу борг не повернув, просив на підставі ст.ст.1046, 1047 ЦК України стягнути з відповідача боргу у сумі 16000 грн. та 10 % від простроченої суми боргу у розмірі 3200 грн. Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивач просив стягнути суму збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції за час прострочення - 464 грн. та 3% річних від простроченої суми боргу за період з 01 вересня по 20 жовтня 2010 року, а також судові витрати.
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто на його користь з ОСОБА_2 суму боргу за договором позики у розмірі 16000 грн., заборгованість з урахуванням індексу інфляції за час прострочення у сумі 464 грн., 3% річних від простроченої суми боргу у розмірі 66 грн., а також державне мито у розмірі 165 грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення суду змінити в частині відмови в задоволенні позову та стягнути з відповідача 10 % від простроченої суми боргу у розмірі 3200 грн., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 10 % від простроченої суми боргу у сумі 3200 грн., суд виходив із того, що судом на вимогу позивача відповідно до вимог ст.625 ЦК України стягнено з відповідача 3% річних від простроченої суми боргу, а відтак позовні вимоги про стягнення 10% від простроченої суми боргу, що передбачені договором позики, не грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального права.
Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що позивач надав суду розписку від 30 травня 2010 року, з якої слідує що ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 16000 грн., з зобов’язанням повернути вказану суму 01 вересня 2010 року. У разі не виконання зобов’язання, відповідач зобов’язався щомісячно сплачувати десять процентів від простроченої суми боргу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, якщо розмір процентів від простроченої суми боргу встановлений договором, то боржник зобов’язаний сплатити кредитору той розмір процентів, який встановлений договором, а не встановлений ч.2 ст.625 ЦК України.
Однак суд на вказані положення закону належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про те, що 10% від простроченої суми боргу, що передбачені договором позики, не грунтуються на вимогах закону, а відтак безпідставно стягнув з відповідача на користь позивача три проценти від простроченої суми боргу, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню десять процентів від простроченої суми боргу у розмірі 3200 грн., а позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 три проценти річних від простроченої суми боргу за період з 01 вересня по 20 жовтня 2010 року задоволенню не підлягають.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до вимог 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові втирати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 197 грн. 30 коп. Оскільки судова колегія ухвалює нове рішення і частково задовольняє позов, то сплачений позивачем судовий збір присуджується йому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 березня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 16000 грн., інфляційні в розмірі 464 грн. та десять процентів від простроченої суми боргу в розмірі 3200 грн., а всього у сумі 19664 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 196 грн. 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.
У решті позовних вимог відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді