Справа № 22-ц-3353/11 Головуючий у І інстанції Проць Т.В.
Категорія 26 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д.О.
УХВАЛА
Іменем України
27 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Приходька К.П.,
суддів: Таргоній Д.О., Верланова С.М.,
за участю секретаря: Мариняко М.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 липня 2010 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення боргу та звернення стягнення на нерухоме майно.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів -
ВСТАНОВИЛА :
у березні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про розірвання кредитного договору, стягнення з відповідача ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_2
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 11.03.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 99 746 доларів США на строк 120 місяців зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами.
11.03.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором був укладений договір іпотеки, згідно з яким в іпотеку банку передано земельну ділянку площею 0,120 га, розташовану на території с/т «Альпійський Луг»Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
11.03.2008 року з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки, предметом якого є земельна ділянка площею 0,120 га розташована на території с/т «Альпійський Луг»Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
Вартість предметів іпотеки визначена за згодою сторін у розмірі 359 800 грн. кожна.
В зв’язку з невиконанням ОСОБА_4 умов кредитного догвору станом на 24.12.2009 року розмір заборгованості його перед банком становив 1 360 505 грн.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19.07.2010 року позов задоволено частково: розірвано кредитний договір № 2203541851, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_4, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 360 505 грн., сплачені позивачем судові витрати в розмірі 3220 грн., а всього: 1 363 725 грн. 13 коп. В рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки –нерхоме майно –земельну ділянку загальною площею 0,12 га, яка розташована на території с/т «Альпійський Луг»Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області та належить ОСОБА_5, а також на земельну ділянку загальною площею 0,12 га, яка розташована на території с/т «Альпійський Луг»Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області та належить ОСОБА_2 Визначено спосіб звернення стягнення –реалізацію предмета іпотеки через прилюдні торги. Встановлено початкову ціну реалізації заставленого нерухомого майна не нижче проведеної суб’єктом оціночної діялності, а саме 220000 грн. кожна. В задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовлено.
В своїй апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати в частині задоволення позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості, звернення стягнення на нерухоме майно, постановивши нове рішення –провідмову в задоволенні цієї частини позовних вимог, в іншій частині рішення залишити без змін. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.03.2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 2203541851, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 99 746 доларів США на строк 120 місяців зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами.
Виконання позичальника за вказаним кредитним договором забезпечувалось іпотекою нерухомості - земельної ділянки площею 0,120 га, розташованої на території с/т «Альпійський Луг»Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, що належить ОСОБА_2 та земельної ділянки площею 0,120 га, розташованої на території с/т «Альпійський Луг»Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, що належить ОСОБА_5 (договори іпотеки від 11.03.2008 року).
Судом також вірно встановлено, що ОСОБА_6 не виконував належним чином умов кредитного договору, в результаті чого, станом на 24.12.2009 року утворилась заборгованість в розмірі 1 360 505, 13 грн., з яких: заборгованість за кредитом –778 447,01 гр., заборгованість по відсоткам –137 371,85 грн., пеня за прострочення сплати кредитних коштів –131 994,94 грн., пеня за прострочення сплати відсотків –312 691,33 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції вірно керувався ст. ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до змісту яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Крім того, ст. 33 Закону України «Про іпотеку»передбачає наступне: «У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки... Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя».Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Згідно звіту про експертну грошову оцінку ринкова вартість земельної ділянки площею 0, 12 га, що розташована по АДРЕСА_1, належної ОСОБА_2, що є предметом іпотеки становить 220 000 грн.
Вимоги про розірвання договору відповідають вимогам ст. 651 ЦК України.
Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, судом було правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому рішення суду є законним та обґрунтованим і скасуванню не підлягає.
В апеляційній скарзі не наведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 липня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: