ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
06.10.06р. | Справа № 9/322-06 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-ДН5",
м. Дніпропетровськ
третя особа суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа Каснер Олександр
Едуардович, м. Дніпропетровськ
про спонукання укласти договір
Суддя Подобед І.М.
Представники:
Від позивача - Волинська Л.П. - в.о. нач. юр.відділу, довіреність №39юр від 05.01.06 р.
Від відповідача - представник не з"явився
Від третьої особи - представник не з"явився № стюпан Д.В. -
СУТЬ СПОРУ:
ВАТ по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз” звернулось у липні 2006 року із позовом до ТОВ "Ельдорадо-ДН 5", в якому просить господарський суд спонукати відповідача до укладення договору з 01.01.2006р. на транспортування та постачання природного газу в приміщення магазину "Ельдорадо" за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Гагарина, 29 в редакції ВАТ "Дніпрогаз", який є Постачальником.
Відповідач позов не визнає. Вказує, що ТОВ „Ельдорадо-Дн5” не є споживачем житлово-комунальних послуг, зокрема з теплопостачання, забезпечення яких здійснює орендодавець –приватний підприємець Каснер О.Е.
Третя особа пояснень у справі не надала.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.10.2006р. до 06.10.2006р. для підготовки мотивованого рішення.
В судовому засіданні 06.10.2006р. оголошено повний текст судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, який приймав участь у попередніх судових засіданнях, дослідивши надані докази, господарський суд –
ВСТАНОВИВ:
06.06.2006р. Позивач –Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз” направив відповідачу –Товариству з обмеженою відповідальністю „Ельдорадо-ДН 5” лист за №1599/7/5-3, у якому запропонував у 10-ти денний термін укласти відповідні договори на постачання та транспортування природного газу.
Позивач надав суду копії двох проектів договорів: договір без дати і номеру „купівлі-продажу природного газу для потреб суб’єктів господарської діяльності” із додатковою угодою від 25.05.2006р., договір без дати і номеру „на транспортування природного газу” із додатковою угодою №3 від 01.06.2006р. та додатковою угодою без дати і номеру.
Доказів отримання відповідачем вищевказаних проектів договорів позивач суду не надав, а відповідач у відзиві на позов цей факт не підтвердив.
Як пояснили представники позивача у судовому засіданні, відповідач є користувачем газового обладнання у приміщенні магазину, який розташований у м.Дніпропетровську по вул. Гагаріна, 29.
У вищевказаних проектах договорів місце, до якого має бути здійснене транспортування природного газу та його передача відповідачу, у якості суттєвої умови договору не вказані.
Як видно із пункту 3.1.2 договору № 1Ар від 21.07.03р. оренди приміщення по вул. Гагаріна, 29 у м.Дніпропетровську, який був укладений між відповідачем, як орендатором, та приватним підприємцем Каснером Олександром Едуардовичем, як орендодавцем, останній зобов’язався забезпечити цей об’єкт оренди на протязі всього строку дії договору комунальними послугами, у тому числі з теплопостачання.
Як видно із особового рахунку №12261, який відкритий позивачем на ім’я фізичної особи Каснера О.Е., цією особою за адресою по вул. Гагаріна, 29 у м. Дніпропетровську, використовувалось протягом 2000-2005 років та у поточному році газове обладнання: плита газова, газова колонка, АГВ для опалення та котел.
Відповідач не заперечує факт отримання комунальних послуг від фізичної особи Каснера О.Е., але не визнає факт користування газовим обладнанням, орендодавцем якого виступає фізична особа Каснер О.Е.
Документальних доказів використання вказаного або будь-якого іншого газового обладнання безпосередньо відповідачем позивач на час розгляду справи суду не надав.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
У відповідності до ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004р., споживач –це фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно п.1 ч.3 ст. 20 вищевказаного Закону, споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Виконавець послуг, відповідно до п.3 ч.2 ст. 21 вищевказаного Закону, зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання, згідно з типовим договором.
Отже, обов’язковість укладення договорів на постачання та транспортування природного газу встановлено діючим законодавством України.
Проте, як видно із умов вищевказаного договору оренди виконавцем житлово-комунальних послуг з теплопостачання для відповідача виступає приватний підприємець Каснер О.Е.
Окрім того, частиною 3 статті 184 Господарського кодексу України встановлено, що укладення господарських договорів на основі примірних та типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Частинами 3 і 4 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладені господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, а умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Відповідно до частин 3 і 4 ст. 181 Господарського Кодексу України, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих, умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
За правилами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як видно із встановлених судом обставин, позивач не довів належними доказами як факту одержання відповідачем проектів договорів, оформлених у відповідності до вимог ст. ст. 179 і 181 Господарського кодексу України (не вказана кількість продукції - природного газу та послуг з його транспортування і місця його передачі відповідачу, а також певного строку дії договору), так і факту споживання відповідачем природного газу із використанням газового обладнання, користувачем якого за даними обох сторін значиться фізична особа –Каснер О.Е.
Таким чином, позовні вимоги позивача про спонукання відповідача до укладення вказаних договорів купівлі-продажу природного газу та надання послуг з його транспортування слід визнати необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.
Судові витрати у справі покладаються на позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 45-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Судові витрати у справі покласти на Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Дніпрогаз”.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя | І.М. Подобед |
Рішення підписано
|
|
|