ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" червня 2011 р. Справа № 06-5-38/758-37/145-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Афанасьєв В.В. , суддя Слободін М.М.
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1. (довіреність №2692 від 09.08.10),
третьої особи - ОСОБА_2. (довіреність № 516 від 20.04.10)
відповідача - ОСОБА_3. (довіреність № ю1607-10/825 від 19.07.10), ОСОБА_4. (довіреність № ю1712-10/864 від 17.12.10),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5. (вх. №2012Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 26.04.11, винесену за результатами розгляду заяви ЗАТ "Філіп Морріс Україна" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 06-5-38/758-37/145-10
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Біла Церква, Київська обл.
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", м.Київ,
до Закритого акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна", м.Харків, в особі Київської філії, м.Київ
про визнання нікчемною додаткової угоди та розірвання її, стягнення 17273945,88 грн
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2010 р. ФОП ОСОБА_5. звернувся до господарського суду з позовом до ЗАТ "Філіп Морріс Україна" про визнання нікчемною додаткової угоди № 14 від 12.06.10 до договору № 135 від 01.04.05 та стягнення суми безпідставно збережених коштів у розмірі 17273945,88 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.10.10 (суддя: Доленчук Д.О.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.11 (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.04.11) рішення господарського суду Харківської області від 05.10.10 в частині відмови у стягненні 17273945,88 грн. скасовано, в цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 17273945,88 грн. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 05.10.10 залишено без змін; стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
28.01.11 господарським судом Харківської області видано відповідні накази.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.11 (суддя Мамалуй О.О.) заяву ЗАТ "Філіп Морріс Україна" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задоволено. Визнано наказ господарського суду Харківської області у справі №06-5-38/758-37/145-10 від 28.01.11 про стягнення з ЗАТ "Філіп Морріс Україна" на користь ФОП ОСОБА_5. 17273945,88 грн. таким, що не підлягає виконанню.
ФОП ОСОБА_5. з ухвалою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить: оскаржувану ухвалу скасувати повністю та винести нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ЗАТ "Філіп Морріс Україна" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню; повернути наказ господарського суду Харківської області у справі №06-5-38/758-37/145-10 від 28.01.11 стягувачу (ФОП ОСОБА_5.).
ЗАТ "Філіп Морріс Україна" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність тверджень апелянта, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" –письмового відзиву на апеляційну скаргу не надала. В судовому засіданні 01.06.11 представником третьої особи зазначено, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить здійснити розгляд апеляційної скарги на розсуд суду.
В судовому засіданні 01.06.11 представником ФОП ОСОБА_5. надано додаткові пояснення до апеляційної скарги, а також клопотання про витребування та огляд оригіналу наказу господарського суду Харківської області від 28.01.11 у справі №06-5-38/758-37/145-10. Клопотання мотивоване тим, що втрата оригіналу даного документу утруднює виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.11, а також необхідністю перевірки відповідності наказу суду тексту резолютивної частини рішення суду, що насправді є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню та тією обставиною, що суддею Доленчуком Д.О., в якого перебуває оригінал наказу, не проводиться розгляд цієї справи в частині визнання даного наказу таким, що не підлягає виконанню.
З приводу наведених аргументів колегія суддів зазначає, що вони не є підставою для задоволення вказаного клопотання, оскільки заявником не обґрунтовано, що перебування даного наказу в господарському суді означає його втрату, не наведено аргументів щодо необхідності дослідження судом апеляційної інстанції оригіналу наказу (належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи) –тим більше, враховуючи, що в оскаржувана ухвала суду про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, мотивована тим, що відповідачем добровільно виконано судове рішення, а не наявністю в наказі будь-яких помилок або його невідповідністю резолютивній частині рішення суду.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що у клопотанні ФОП ОСОБА_5. про витребування та огляд оригіналу наказу господарського суду Харківської області від 28.01.11 у справі №06-5-38/758-37/145-10 має бути відмовлено.
Перевіривши наявні у справі матеріали на предмет правильності їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів встановила наступне.
11.04.11 ЗАТ "Філіп Морріс Україна" звернулося до господарського суду Харківської області з заявою про визнання наказу №06-5-38/758-37/145-10 28.01.11 таким, що не підлягає виконанню. Заяву мотивовано наступними доводами.
23.07.10 ЗАТ "Філіп Морріс Україна" було розірвано в односторонньому порядку додаткову угоду №14 до договору №135 від 01.04.05 з ФОП ОСОБА_5, внаслідок чого у ЗАТ "Філіп Морріс Україна" виникло зобов’язання повернути ФОП ОСОБА_5. кошти в розмірі 17273945,88 грн. Факт наявності у ФОП ОСОБА_5. відповідної грошової вимоги до ЗАТ "Філіп Морріс Україна" в розмірі 17273945,88 грн. підтверджується постановою Харківського господарського апеляційного суду від 10.01.11.
Заявник також посилається на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 05.10.10 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.11 у справі №06-5-38/758-37/145-10 було встановлено, що у ФОП ОСОБА_5. станом на 23.07.10 існувала заборгованість перед ЗАТ "Філіп Морріс Україна" на суму 45741119,21 грн. за поставлений ЗАТ "Філіп Морріс Україна" в період з 13.05.10 по 31.05.10 товар (сигарети) за Договором № 135 від 01.04.05, який ФОП ОСОБА_5. не оплатив у строк. Факт поставки товару та розмір заборгованості ФОП ОСОБА_5. перед боржником підтверджується наступними накладними, копії яких надані ЗАТ "Філіп Морріс Україна" до своєї заяви: - № 1000172547 від 13.05.2010 р.; № 1000172862 від 17.05.2010 р.; № 1000172866 від 17.05.2010 р.; № 1000172981 від 18.05.2010 р.; № 1000173091 від 19.05.2010 р.; № 1000173096 від 19.05.2010 р.; № 1000173235 від 20.05.2010 р.; № 1000173370 від 21.05.2010 р.; № 1000173371 від 21.05.2010 р.; № 1000173510 від 22.05.2010 р.; № 1000173656 від 25.05.2010 р.; № 1000173786 від 26.05.2010 р.; № 1000173782 від 26.05.2010 р.; № 1000173951 від 27.05.2010 р.; № 1000173950 від 27.05.2010 р.; № 1000174060 від 28.05.2010 р.; № 1000174184 від 29.05.2010 р.; № 1000174325 від 31.05.2010 р.; № 1000174326 від 31.05.2010 р.; № 1000174274 від 31.05.2010 р.
Враховуючи факт наявності заборгованості у ФОП ОСОБА_5. перед ЗАТ "Філіп Морріс Україна", боржник, керуючись ст. 601 ЦК України, ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України надіслав 27.01.11 ФОП ОСОБА_5. листом №ю2701-11/878 заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог (т.5, а.с. 114). Ця заява була отримана ФОП ОСОБА_5 02.02.11, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, додана до заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Місцевий господарський суд визнав дані обставини достатніми для висновку про те, що ЗАТ "Філіп Морріс Україна" повністю виконало в добровільному порядку постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.11 щодо стягнення з відповідача 17273945,88 грн. При цьому в оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд посилається на те, що укладеними між сторонами договорами та положеннями чинного законодавства не встановлено заборону здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання рішення, а також на те, що відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Тому судом першої інстанції застосовано статтю 117 Господарського процесуального кодексу України та визнано наказ господарського суду Харківської області у справі №06-5-38/758-37/145-10 від 28.01.11 про стягнення з ЗАТ "Філіп Морріс Україна" на користь ФОП ОСОБА_5. 17273945,88 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження»дійсно не встановлено заборони здійснювати під час виконавчого провадження залік зустрічних однорідних вимог та припиняти відповідні правовідносини (як про це зазначає суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі та ЗАТ "Філіп Морріс Україна" у відзиві на апеляційну скаргу).
Разом з тим, відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
З приписів цієї статті вбачається, що зобов'язання може, але не повинно, припинятися за заявою однієї із сторін. Колегія суддів також зазначає, що за змістом зобов'язального права та на підставі системного аналізу ст.ст. 526 - 532 Цивільного кодексу України у взаємозв'язку зі статтею 601 Цивільного кодексу України, слід зробити висновок, що такий взаємозалік за заявою однієї із сторін може здійснюватися лише у разі згоди на це іншої сторони. Тобто заява про залік не є безумовною підставою для заліку грошових вимог а відтак, не визначає того моменту, з якого починається дія заліку. Отже, дія кредитора-боржника щодо пред'явлення заяви про залік грошових вимог повинна мати зворотну дію (сприяння) з боку боржника-кредитора –що відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України (постанова від 06.04.06 у справі №40/566).
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_5. в суді першої та апеляційної інстанції заперечує проти погашення боргу шляхом взаємозаліку, тому суд апеляційної інстанції вважає, що у даному випадку має місце спір про право. ЗАТ "Філіп Морріс Україна" не надало судам першої та апеляційної інстанції відповідних доказів, що свідчили б про здійснення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог сторін та відображення його в бухгалтерському обліку ЗАТ "Філіп Морріс Україна" і ФОП ОСОБА_5.
Таким чином, підстави для застосування статті 601 Цивільного кодексу України щодо проведення взаємозаліку відсутні, оскільки ЗАТ "Філіп Морріс Україна" фактично не виконало в добровільному порядку постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.11, на виконання якої було видано наказ від 28.01.11. Тому висновок суду першої інстанції про здійснення такого виконання з боку ЗАТ "Філіп Морріс Україна" є передчасним.
Натомість, на думку суду апеляційної інстанції, мають бути застосовані приписи статті 599 даного кодексу, відповідно до якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином –тобто, в даному випадку, у спосіб, імперативно встановлений постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.11, а саме, шляхом стягнення з ЗАТ "Філіп Морріс Україна" на користь ФОП ОСОБА_5. 17273945,88 грн.
На думку колегії суддів, вказаний висновок узгоджується з ч.5 ст.124 Конституції України, відповідно до якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Вимоги щодо обов’язковості виконання судових рішень містяться також у статті 115 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 01.06.11 представниками ЗАТ "Філіп Морріс Україна" наголошено, що в даному випадку йдеться не про примусове стягнення коштів за наказом суду, а саме про виконання судового рішення. Як уже зазначалося, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.11 було чітко визначено спосіб погашення заборгованості відповідача перед позивачем, а саме –стягнення коштів. Крім того, в даному судовому засіданні представниками ЗАТ "Філіп Морріс Україна" вказано на те, що після набрання чинності постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.11 вимога щодо стягнення з ЗАТ "Філіп Морріс Україна" на користь ФОП ОСОБА_5. 17273945,88 грн. є фактично вимогою держави, а не ФОП ОСОБА_5.
На думку колегії суддів, вищенаведені аргументи ЗАТ "Філіп Морріс Україна" додатково підтверджують обґрунтованість правової позиції, відповідно до якої зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку статті 601 Цивільного кодексу України стосується приватноправових відносин між сторонами, тоді як з моменту прийняття відповідного судового рішення (навіть до видачі наказу щодо його примусового виконання) виникають публічні правовідносини між відповідачем (боржником) і державою, тому добровільним виконанням зазначеного рішення може вважатися лише таке виконання, що здійснено у спосіб, визначений судом іменем держави.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ФОП ОСОБА_5. в апеляційній скарзі обґрунтовано посилається на те, що виконання ЗАТ "Філіп Морріс Україна" зобов’язання щодо сплати коштів за наказом суду шляхом зарахування зустрічних вимог не є добровільним виконанням постанови Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.11, оскільки відповідно до вказаної постанови з відповідача підлягають стягненню грошові кошти. Таке зарахування зустрічних вимог суперечить статті 115 Господарського процесуального кодексу України, а тому не може бути здійснено, адже пунктом 5 статті 602 Цивільного кодексу України встановлено, що не допускається зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч.4 ст.117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Як уже зазначалося, підстави для визнання взаємозаліку таким, що відбувся (а відтак, і для висновків про виконання ЗАТ "Філіп Морріс Україна" судового рішення в добровільному порядку та про відсутність у нього обов’язку перед ФОП ОСОБА_5) відсутні. Тому колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом помилково визначено процесуальну природу вимог ЗАТ "Філіп Морріс Україна" яке посилається на статтю 117 Господарського процесуального кодексу України, але фактично просить суд про зміну способу та порядку виконання судового рішення –взаємозалік замість сплати коштів.
Підстави та порядок зміни способу виконання судового рішення визначені статтею 121 Господарського процесуального кодексу України. Даною процесуальною нормою встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ "Філіп Морріс Україна" не було обґрунтовано наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим –тому підстави для зміни способу та порядку виконання судового рішення в даному випадку також відсутні. Разом з тим, судом першої інстанції (без урахування відповідних приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України) було змінено спосіб і порядок виконання судового рішення.
Колегія суддів також зазначає, що, визнавши взаємозалік між сторонами в даній справі як допустимий спосіб погашення заборгованості, суд першої інстанції фактично погодився із самовільним визначенням ЗАТ "Філіп Морріс Україна" способу реалізації ФОП ОСОБА_5 його власних прав –що є порушенням загальних принципів справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ст.3 Цивільного кодексу України) а також принципу диспозитивності (ст.12 Цивільного кодексу України) та призводить до звуження і порушення прав ФОП ОСОБА_5. як кредитора у даному зобов’язанні.
На дану обставину було вказано у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.11. Проте, як вбачається з оскаржуваної ухвали від 26.04.11, її винесено місцевим господарським судом всупереч висновкам вищевказаної постанови суду апеляційної інстанції та постанови Вищого господарського суду України від 07.04.11 у даній справі. Тому, на думку колегії суддів, залишення зазначеної ухвали без змін та задоволення заяви ЗАТ "Філіп Морріс Україна" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, призвело до неможливості виконання вищевказаних судових актів у встановлений законом спосіб.
Крім того, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом при розгляді заяви ЗАТ "Філіп Морріс Україна" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, було неповно з’ясовано обставини, що мають значення для даної конкретної справи. З цих же підстав суд апеляційної інстанції вважає некоректними посилання ЗАТ "Філіп Морріс Україна" на судову практику вищих судових інстанцій, оскільки постанови, копії яких додано ЗАТ "Філіп Морріс Україна" до відзиву на апеляційну скаргу, стосуються спорів між сторонами, чиї правовідносини не є повною мірою аналогічними до тих, що мають місце у даній справі.
А саме –судом першої інстанції не було надано оцінку наступним обставинам справи.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.10.10 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.11 встановлено факт, що станом на 23.07.10 у ФОП ОСОБА_5. існувала заборгованість перед ЗАТ "Філіп Морріс Україна" у розмірі 45741119,21 грн. Саме зазначену суму заборгованості наводить місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі від 26.04.11 як підставу для здійснення заліку зустрічних однорідних вимог.
Водночас, як вбачається з доказів, наданих ЗАТ "Філіп Морріс Україна" суду апеляційної інстанції, рішенням господарського суду Київської області від 04.04.11 з ФОП ОСОБА_5. було стягнуто на користь ЗАТ "Філіп Морріс Україна" 41104712,33 грн. основного боргу (а також нараховані на неї суми пені та річних), відповідний наказ видано 22.04.11.
Отже, на момент винесення господарським судом Харківської області оскаржуваної ухвали від 26.04.11 із 45741119,21 грн. заборгованості, на яку посилається місцевий господарський суд, присуджено до стягнення 41104712,33 грн. –тобто різниця між даними сумами складає 4636406,88 грн., що, відповідно, виключає можливість здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 17273945,88 грн.
У листі ЗАТ "Філіп Морріс Україна" №ю2701-11/878 від 27.01.11 (т.5, а.с.104) про зарахування зустрічних однорідних вимог вказано, що у ФОП ОСОБА_5. станом на 25.01.11 існує заборгованість перед ЗАТ "Філіп Морріс Україна" у сумі 70978658,21 грн., яку 22.07.10 було зменшено до 58378658,21 грн.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в ході розгляду справи №06-5-38/758-37/145-10 (рішення в якій прийнято 05.10.10, а постанова суду апеляційної інстанції 10.01.11) судами не здійснювалася і не могла бути здійснена перевірка правильності розрахунку суми заборгованості ФОП ОСОБА_5. перед ЗАТ "Філіп Морріс Україна" станом на 25.01.11.
Отже, місцевим господарським судом при розгляді заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, фактично прийнято рішення з питання, що не розглядалося в даній справі при прийнятті рішення по суті спору, а відтак має бути предметом окремих позовних вимог ЗАТ "Філіп Морріс Україна" до ФОП ОСОБА_5.
Натомість, як зазначено у вищенаведеному рішенні господарського суду Київської області від 04.04.11, станом на день розгляду справи –тобто на 04.04.11 - заборгованість ФОП ОСОБА_5. перед ЗАТ "Філіп Морріс Україна" становить 41104712,33 грн. Саме вказану суму із відповідними нарахуваннями було стягнуто з ФОП ОСОБА_5. зазначеним рішенням –тобто, на думку колегії суддів, станом на 26.04.11 ЗАТ "Філіп Морріс Україна" реалізувало своє право вимоги до ФОП ОСОБА_5. на вищезазначену суму заборгованості.
Таким чином, належних доказів існування дійсної вимоги до ФОП ОСОБА_5. на суму, рівну або більшу 17273945,88 грн. (яку було б підтверджено в ході розгляду спору по суті в даній справі і не реалізовано в інших позовних провадженнях) ЗАТ "Філіп Морріс Україна" судам першої та апеляційної інстанції не надало, що, на думку колегії суддів, також свідчить про відсутність фактичних та правових підстав для визнання здійсненого ЗАТ "Філіп Морріс Україна" в односторонньому порядку заліку зустрічних однорідних вимог в якості добровільного виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.11.
Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що аргументи ФОП ОСОБА_5. знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження. Натомість викладені у відзиві на апеляційну скаргу твердження ЗАТ "Філіп Морріс Україна" зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали –без змін.
Таким чином, колегія суддів дійшла переконливого висновку, що суд першої інстанції при винесенні вказаної ухвали неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної юридичної оцінки та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Тому в частині скасування оскаржуваної ухвали та відмови в задоволенні заяви ЗАТ "Філіп Морріс Україна" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню –апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Разом з тим, вимогу апелянта щодо повернення наказу господарського суду стягувачеві, ФОП ОСОБА_5., колегія суддів вважає необґрунтованою, оскільки, враховуючи, що у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовлено, даний наказ має бути повернутий до органу примусового виконання - відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувану ухвалу має бути скасовано, а у задоволенні заяви ЗАТ "Філіп Морріс Україна" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, має бути відмовлено.
З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, статтями 105, 106, Господарського процесуального кодексу України,
ПОСТАНОВИЛА:
В задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_5. про витребування та огляд оригіналу наказу господарського суду Харківської області у справі –відмовити.
Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_5. задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.04.11 у справі №06-5-38/758-37/145-10 скасувати.
В задоволенні заяви ЗАТ "Філіп Морріс Україна" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відмовити.
Господарському суду Харківської області наказ господарського суду Харківської області від 28.01.11 про стягнення з ЗАТ "Філіп Морріс Україна" на користь ФОП ОСОБА_5. 17273945,88 грн. у справі №06-5-38/758-37/145-10 повернути органу примусового виконання - відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Головуючий суддя Погребняк В.Я.
Суддя Афанасьєв В.В.
Суддя Слободін М.М.
Повний текст постанови підписано 03.06.11