ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.05.11р.Справа № 5005/2982/2011
За позовом Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Індустріальної районної у місті ради, м. Дніпропетровськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя Орєшкіна Е.В.
Представники:
Від прокуратури: Шустова В.А., посвідчення № 103 від 23.06.10 року
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 18/5-01 від 06.01.11 року
Від відповідача: ОСОБА_1, приватний підприємець
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить суд зобов’язати суб’єкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_1 повернути міській територіальній громаді самовільно зайняту земельну ділянку площею 10 м2, що знаходиться АДРЕСА_1, без відшкодування затрат, понесених за час її незаконного користування та вказану земельну ділянку привести у придатний для використання стан шляхом знесення споруди (кіоску) за рахунок відповідача.
В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що групою по самоврядному контролю за використанням та охороною земель Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради за участю прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства та виявлено порушення суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1 його норм, а саме встановлення торгівельного кіоску на земельній ділянці площею приблизно 10 м2 по АДРЕСА_1 без відповідних правовстановлюючих і реєстраційних документів, які б підтверджували право власності або користування земельною ділянкою під кіоском, де відповідач здійснює торгівельну діяльність. Зазначає, що відповідачу земельна ділянка під розміщення торгівельного кіоску не відводилась, кіоск, який розташований на ній, є самочинним будівництвом.
Відповідач, згідно уточненого відзиву на позов (а.с. 25), не заперечує проти факту самовільного зайняття ним вищезазначеної земельної ділянки. Пославшись на ті обставини, що він неодноразово звертався до Дніпропетровської міської ради та подавав необхідні документи для оформлення права користування землею, але на момент розгляду справи не може нею користуватися на законних підставах, оскільки його документи перебувають на розгляді у різних відомствах та управліннях Дніпропетровської міської ради, просить суд, у разі задоволення позову, надати відстрочку на виконання рішення суду на 6 місяців для надання можливості завершити процедуру узаконення користування земельною ділянкою.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
16.07.10 року комісією позивача у складі заступника голови районної у місті ради Шлагіна А.Ю., головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу – ОСОБА_3, головного спеціаліста юридичного відділу –ОСОБА_4, головного архітектора –Шаля С.М. проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства за використанням та охороною земель за адресою: АДРЕСА_1, про що складений акт № 90.
В акті перевірки зазначено, що громадянин ОСОБА_1 використовує земельну ділянку приблизною площею 10 м2 під розміщення торгівельного кіоску без належним чином оформлених правовстановлюючих документів, підтверджуючих право власності або користування зазначеною земельною ділянкою, чим порушує ст.ст. 116, 124, 125, 211, 212 Земельного кодексу України, акт перевірки підписати відмовився.
Згідно ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Право власності на земельну ділянку та право постійного користування посвідчується державними актами. Право оренди земельної ділянки оформляється договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ст. 126 Земельного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об’єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до п. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачений обов’язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, що здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Поняття „самовільне зайняття земельної ділянки” встановлено статтею 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. Згідно цієї норми самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідач факт використання спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів не заперечує, доказів, які б підтверджували право власності відповідача на неї або право на її користування не подано, в матеріалах справи вони відсутні.
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заява відповідача щодо відстрочки виконання рішення суду задоволенню не підлягає, оскільки, по перше, ним у відповідності із ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України належними доказами не доведено, що на момент пред’явлення позову до суду ним вчинені необхідні дії щодо оформлення права користування на самовільно зайняту земельну ділянку; по-друге, наведені відповідачем обставини в обґрунтування позовної заяви, не є винятковим випадком в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, оскільки діючим законодавством України (п. 3 ст. 125 Закону України) заборонено приступати до використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.
На підставі вищенаведеного та
керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82 –84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Зобов’язати суб’єкта підприємницької діяльності –фізичну особу ОСОБА_1 повернути міській територіальній громаді самовільно зайняту земельну ділянку площею 10 м2, що знаходиться АДРЕСА_1, без відшкодування затрат, понесених за час її незаконного користування.
Зобов’язати суб’єкта підприємницької діяльності –фізичну особу ОСОБА_1 привести земельну ділянку площею 10 м2, що знаходиться по АДРЕСА_1 у придатний для використання стан шляхом знесення споруди (кіоску).
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 - 49000, АДРЕСА_2, ІНПП НОМЕР_1 в доход державного бюджету в особі управління Державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська в ГУДКУ в Дніпропетровській обл. (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, р/р 31118095700005, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786) державного мита –85 грн. (вісімдесят п’ять грн.).
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 - 49000, АДРЕСА_2, ІНПП НОМЕР_1 на користь державного бюджету в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, р/р 3121726470005 в відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 24246786) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 грн. (двісті тридцять шість грн.).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА
Рішення підписано 06.05.11 року