У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 травня 2011 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Макарчука М.А., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до державного підприємства Вінницької виправної колонії №86 про визнання договору дійсним та визнання права власності на майно, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 грудня 2010 року та рішення цього ж суду від 10 січня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Замостянського районного суду міста Вінниці від 25 березня 2005 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано дійсним договір купівлі-продажу складського приміщення, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1, від
15 березня 2005 року за №37, укладений між ОСОБА_4 та ДП Вінницька виправна колонія №86. Визнано за ОСОБА_4 право власності на одноповерхове складське приміщення під літерою «А», що знаходиться в будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 13 грудня
2010  року задоволено заяву прокурора Вінницької області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Замостянського районного суду міста Вінниці від 25 березня 2005 року в справі за вказаним позовом.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 10 січня 2011 року рішення Замостянського районного суду міста Вінниці від 25 березня
2005 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення та ухвали суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, заперечення на касаційну скаргу, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права України.  

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відхилення касаційної скарги і залишення без змін рішення та ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 13 грудня 2010 року та рішення цього ж суду від 10 січня 2011 року  залишити без змін.  

    Ухвала оскарженню не підлягає.

Леванчук А.О., Макарчук М.А., Писана Т.О.,