ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" травня 2011 р. Справа № 13/178-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.
при секретарі Гурдісовій Н.В.
за участю представників сторін:
позивача – ОСОБА_1. (дов. б/н від 02.04.2011 р.)
1-го відповідача - ОСОБА_2. (посвід. адвоката НОМЕР_1.)
2-го відповідача - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велетень", м. Глухів, Сумська область (вх. № 1308 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 17.02.11 р. у справі № 13/178-10
за позовом ТОВ "Велетень", м. Глухів
до 1)ТОВ "ЛеСтар", м. Суми
2)ТОВ "ЮВС", м. Київ
про визнання договору недійсним,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеСтар», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС» про визнання недійсним договору купівлі-продажу цукру від 07 листопада 2007 р. № ДКЦ 398, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮВС” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Велетень”, а також просив стягнути з відповідачів солідарно плату за держмито та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Сумської області від 17 лютого 2011 року по справі № 13/178-10 (суддя Лиховид Б.І.) в позові відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Велетень” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЛеСтар” 10 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.
Позивач з рішенням господарського суду від 17 лютого 2011 не погодився, звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 17 лютого 2011 по справі № 13/178-10 та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю, визнати недійсним договір купівлі –продажу цукру від 07 листопада 2007 р. № ДКЦ 398, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “ЮВС” та товариством з обмеженою відповідальністю “Велетень”, судові витрати покласти на відповідачів. При цьому посилається на те, що спірний договір підписаний особою, яка не мала відповідних повноважень на такі дії, а поставка товару за накладною № ЮВ-0002760 від 07 листопада 2007 р. була здійснена ТОВ “ЮВС” на виконання іншого договору, № 64/02 купівлі-продажу цукрових буряків від 06 вересня 2006 р., як розрахунок за раніше поставлену позивачем продукцію, що передбачено п. 5.5 вказаного договору.
10 травня 2011 р. позивач надав доповнення до апеляційної скарги, в яких зокрема вказав на обставини, пов’язані з укладенням договору № ДКЦ 398 від 07 листопада 2007 р., які свідчать про те, що інженер з охорони праці ТОВ “Велетень” ОСОБА_3. не був уповноважений на підписання вказаного договору, а також зазначив, що отриманий від ТОВ “ЮВС” цукор був проведений по бухгалтерському обліку підприємства позивача, як погашення заборгованості ТОВ “ЮВС” перед ТОВ “Велетень” за договором № 64/02 купівлі-продажу цукрових буряків від 06 вересня 2006 р. Також позивачем надана копія постанови Глухівського МВ УМВС України в Сумській області від 16 березня 2011 р. про відмову в порушенні кримінальної справи по факту звернення директора ТОВ “Велетень” ОСОБА_4. щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ “ЮВС”.
ТОВ “ЛеСтар” надало відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними позивачем доводами не погоджується, посилаючись на те, що договір № ДКЦ 398 від 07 листопада 2007 р. підписаний з боку позивача, скріплений печаткою ТОВ “Велетень” та виконаний з боку ТОВ “ЮВС” шляхом поставки 30 тон цукру на суму 103200,00 грн., про що позивачу було видано накладну № ЮВ-0002760 від 07 листопада 2007 р., просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Крім того, ТОВ “Ле Стар” надало заяву про розподіл судових витрат, в якій просить в разі відмови в задоволенні апеляційної скарги позивача, судові витрати з оплати послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн. у справі покласти на позивача.
2-й відповідач, ТОВ “ЮВС”, відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з’явився, направлена на його юридичну адресу: м. Київ, пров. Червонозаводський 2/13, ухвала про порушення провадження у справі повернулась до Харківського апеляційного господарського суду з позначкою пошти “за зазначеною адресою не проживає”.
В судовому засіданні представник позивача заявив про відвід судді Харківського апеляційного господарського суду Істоміної О.А., посилаючись на сумніви щодо неупередженості судді при розгляді апеляційної скарги по даній справі.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 р. у задоволенні клопотання ТОВ "Велетень" про відвід судді Харківського апеляційного господарського суду Істоміної О.А. відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10 травня 2011 року розгляд апеляційної скарги по даній справі відкладено для надання сторонами додаткових доказів по справі.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 листопада 2007 р. між ТОВ «ЮВС»і ТОВ «Велетень»був укладений договір № ДКЦ 398 купівлі-продажу цукру, відповідно до умов якого другий відповідач, ТОВ «ЮВС», продав, а позивач, ТОВ «Велетень», купив 30,0 т цукру загальною вартістю 103 200,00 грн.
При цьому, позивач зазначив, що про існування даного договору йому стало відомо під час слухання справи № 13/148-10 за позовом ТОВ «ЛеСтар»до ТОВ «Велетень»про стягнення боргу в розмірі 103 200 грн. 00 коп. за договором від 10 січня 2008 р., укладеним між ТОВ «ЮВС»і ТОВ «ЛеСтар»про відступлення права вимоги.
Позивач підтвердив факт отримання 07 листопада 2007 р. від ТОВ «ЮВС»цукру-піску в кількості 30,0 т на суму 103 200,00 грн., однак зазначив, що дана операція була відображена у власному бухгалтерському обліку як погашення заборгованості ТОВ «ЮВС»за зобов’язаннями по договору купівлі-продажу цукрових буряків № 64/02 від 06 вересня 2006 р., відповідно до п. 5.5 якого розрахунок за отриману продукцію здійснюється, в тому числі, цукром по ціні 3,4 грн./кг.
В обґрунтування вимог про визнання договору № ДКЦ 398 від 07 листопада 2007 р. недійсним позивач послався на те, що від імені ТОВ «Велетень»договір підписав не директор ТОВ «Велетень»- ОСОБА_4., а інженер з охорони праці - ОСОБА_5., який не був уповноважений на це ні довіреністю, ні Статутом товариства, ні посадовими обов’язками за своєю посадою.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач прийняв 30,0 т. цукру від ТОВ «ЮВС»по видатковій накладній, у якій було посилання на оспорюваний договір, тобто виданій на його виконання, що свідчить про схвалення вказаного договору позивачем. Також суд першої інстанції зазначив, що посилання позивача на відображення вказаної господарської операції у власному бухгалтерському обліку, як погашення заборгованості за іншим договором, господарський суд вважає безпідставним та таким, що не спростовує обставини справи, які підтверджені наявними у матеріалах справи доказами.
Однак, з даними висновками суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Матеріали господарської справи містять договір № ДКЦ 398 купівлі-продажу цукру від 07 листопада 2007 р., укладений між ТОВ «ЮВС»і ТОВ «Велетень», відповідно до умов якого відповідач, ТОВ «ЮВС», продав, а позивач, ТОВ «Велетень», купив 30,0 т цукру загальною вартістю 103 200 грн. 00 коп. В договорі зазначено, що від імені ТОВ «Велетень»діє на підставі Статуту його директор ОСОБА_4. Однак, вказаний договір підписаний інженером з охорони праці ОСОБА_6., який не був уповноважений на його підписання ні довіреністю, ні статутом товариства, ні посадовими обов’язками за своєю посадою.
Як вбачається з мотивувальної частини рішення, в судовому засіданні 03.02.2011 р. представник першого відповідача не заперечував можливий факт того, що оспорюваний договір підписано зі сторони ТОВ «Велетень»не директором ОСОБА_4. Однак, зазначеним обставинам, суд першої інстанції надав невірну оцінку та дійшов помилкового висновку, що оскільки позивач прийняв 30,0 т. цукру від ТОВ «ЮВС»по видатковій накладній, у якій було посилання на оспорюваний договір, це свідчить про схвалення вказаного договору позивачем.
Відповідно до ст. 241 ЦК України, право чин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Зокрема, правочин вважається схваленим у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Відповідно до п. 9.2. Роз’яснень Вищого арбітражного суду від 12.03.1999 р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).
Між тим, сам факт прийняття позивачем цукру по видатковій накладній № ЮВ -0002760 від 07 листопада 2007 року не можна вважати доказом наступного схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень. Зазначена видаткова накладна підписана від імені позивача ОСОБА_5, тобто тією ж особою, яка без належних повноважень підписала договір. Дану операцію позивач відобразив у власному бухгалтерському обліку як погашення заборгованості ТОВ «ЮВС»за зобов’язаннями по договору купівлі-продажу цукрових буряків № 64/02 від 06 вересня 2006 р., відповідно до п. 5.5 якого розрахунок за отриману продукцію здійснюється, в тому числі, цукром по ціні 3,4 грн./кг. При цьому не має значення вірно чи помилково позивачем відображена ця операція в бухгалтерському обліку, як погашення заборгованості за договором купівлі –продажу буряків № 64/02 від 06 вересня 2006 року, строк дії якого закінчився. Зазначена обставина свідчить лише про те, що з боку позивача ніяких дій направлених на схвалення угоди не було.
Також, позивачем надано суду постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 16 липня 2011 року із якої вбачається, що старший оперуповноважений СДСБЄЕЗ Глухівського МВ УМВС України в Сумській області майор міліції Ковальов С.М., розглянувши заяву директора ТОВ «Велетень»ОСОБА_4. щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «ЮВС»встановив, що посадові особи ТОВ «ЮВС»достовірно знаючи про відсутність повноважень у представника ТОВ «Велетень»ОСОБА_6. на підписання купівлі –продажу цукру від 07 листопада 2007 року № ДКЦ 398, умисно ввели останнього в оману, шляхом замовчування перед ним істотних обставин при укладенні вказаного договору.
Обов’язком відповідача, відповідно до ст. 33 ГПК України є доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Однак, ніяких доказів, які б свідчили про подальше схвалення позивачем спірного договору, відповідачем не надано. Посилання ж відповідача на наявність відтиску печатки ТОВ «Велетень»таким доказом вважати не можна, оскільки її наявність на спірному договорі не спростовує обставини, встановлені вище та не свідчить про наділення особи, що підписала цей договір відповідними повноваженнями.
Посилання відповідача на рішення господарського суду Сумської області від 03 листопада 2010 року по справі № 13/148 -10, яким стягнуто з позивача на користь відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ле Стар», суми боргу в сумі 103 200,00 гривень за договором про відступлення права вимоги від 10 січня 2008 року, яким відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮБС» передав право вимоги по спірному договору Товариству з обмеженою відповідальністю «Ле Стар»не може бути прийнято до уваги. Зазначене рішення не звільняє відповідачів від доказування, так як відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи № 13/148 -10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ле Стар»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велетень», відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮВС», стороною у справі не було.
Доводи відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ле Стар», про застосування до даних правовідносин строків позовної давності колегія суддів до уваги не приймає, оскільки до вимог про визнання угод недійсними строки позовної давності не застосовуються, про що також було зазначено Вищим арбітражним судом України в п. 3.3 Роз’яснень № 02-5/111 від 12.03.99р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними».
При цьому колегія суддів звертає увагу, що договірні відносини на підставі довіреності № 267480 від 07 листопада 2007 року та видаткової накладної № ЮВ -002760 від 07 листопада 2007 року між позивачем, ТОВ «Велетень»та ТОВ «Ле Стар»виникли але не в зв’язку з договором від 07 листопада 2007 року.
Відповідно до ч.2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Абз.2 ч.2 ст. 207 ЦК України передбачено, зокрема, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6, ст. 203 цього Кодексу.
З огляду на встановлені фактичні обставини даної справи та наведені законодавчі приписи суд першої інстанції дійшов невірних по суті висновків щодо відмови в задоволенні позову.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, в зв’язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю, і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, в зв’язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю, і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велетень", м. Глухів, Сумська область задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 17.02.2011р. по справі № 13/178-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі –продажу цукру № ДКЦ 398 від 07 листопада 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВС»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Велетень».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮВС»(пров. Червоно заводський, 2/13, м. Київ, 03062, код 21614404) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Велетень»(вул. Матросова, 16, м. Глухів, Сумська область, 41400) витрати по сплаті державного мита в сумі 127,50 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Білецька А.М.
Повний текст постанови підписано 30 травня 2011 року.