У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Гончара В.П., Горелкіної Н.А.,
Леванчука А.О., Наумчука М.І., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Луганського міського комунального підприємства «Теплокоммуненерго», треті особи: міське комунальне підприємство «Благоустрій», ОСОБА_4, про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Луганського міського комунального підприємства «Теплокоммуненерго» на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 20 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 23 листопада 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2009 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1. Отримавши всі необхідні дозволи і розробивши проекти на встановлення автономного опалення, вона відключила свою квартиру від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання, але зафіксувати цей факт відповідач відмовився і продовжує проводити нарахування за послуги, які вона не отримує. Після уточнення позовних вимог ОСОБА_3 просила визнати бездіяльність Луганського міського комунального підприємства «Теплокоммуненерго» щодо нефіксування факту відмови від отримання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води неправомірною, зобов’язавши направити уповноваженого представника для засвідчення факту відокремлення квартири від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води з моменту введення в експлуатацію обладнання системи автономного опалення, припинивши нарахування за послуги, які позивачкою не отримуються.
Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 20 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 23 листопада 2010 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано неправомірними бездіяльність Луганського міського комунального підприємства «Теплокоммуненерго» щодо ненаправлення представника для підтвердження факту відключення квартири АДРЕСА_1 від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання. Зобов’язано відповідача направити уповноваженого представника для підтвердження факту відключення зазначеної квартири від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання з моменту пуску автономної системи опалення квартири, припинивши нарахування за послуги централізованого опалення і гарячого водопостачання. У решті позовних вимог відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Луганське міське комунальне підприємство «Теплокоммуненерго» просило скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи частково позов, районний суд, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_3 відповідно до норм діючого законодавства у встановлений законом спосіб та з дотриманням порядку здійснила відокремлення квартири від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна.
Із зазначених позивачкою предмету та підстав позову вбачається, що предметом спору стало оскарження дій відповідача по нефіксуванню факту відмови від отримання послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання, зобов’язання направити уповноваженого представника для засвідчення факту відокремлення квартири від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, припинивши нарахування за ці послуги.
Разом з тим згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Оскарження дій працівників підприємства по нефіксуванню факту відмови від отримання послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання, зобов’язання направити уповноваженого представника для засвідчення факту відокремлення квартири від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, яка є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав.
Усе те, що зазначила ОСОБА_3 у позовній заяві може бути запереченням в разі пред’явлення до неї позову про стягнення певної суми. Однак таких позовних вимог ніхто не заявляв.
Суду необхідно було уточнити позовні вимоги, встановити характер спірних правовідносин, проте ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд цього не зробили.
Крім того, суди не звернули увагу на те, що процедура відключення від мереж централізованого опалення й гарячого водопостачання передбачена нормами чинного законодавства, зокрема наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, та затвердженим ним Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від центрального теплопостачання (далі – Порядок). Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року №169, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 28 листопада 2007 року №1320/14587, були затверджені зміни до цього Порядку, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення й гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому .
За таких обставин ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Луганського міського комунального підприємства «Теплокоммуненерго» задовольнити частково.
Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 20 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 23 листопада 2010 рок скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: В.П. Гончар
Н.А. Горелкіна
А.О. Леванчук
М.І. Наумчук