У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Гончара В.П., Горелкіної Н.А.,
Леванчука А.О., Наумчука М.І.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» (далі – ПАТ «Піреус Банк МКБ») про захист права власності та зобов'язання вчинити певні дії, зустрічним позовом ПАТ «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53 від 29 травня 2007 року та звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 січня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив зобов'язати ПАТ «Піреус Банк МКБ» надіслати до Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори або будь-якого приватного нотаріуса Євпаторійського міського нотаріального округу письмове повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек щодо нерухомого майна: кафе-бару з літньою площадкою, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, належного позивачу на праві власності, з обов'язковим зазначенням порядкового номеру запису, зобов'язати банк надіслати повідомлення до Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори або будь-якого приватного нотаріуса Євпаторійського міського нотаріального округу про припинення іпотечного договору від 22 серпня 2007 року, реєстровий номер 166, для виключення зазначеного нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомості. Зазначав, що 29 травня 2007 року між ним та банком було укладено договір відновлювальної відкличної кредитної лінії, реєстраційний номер № 53, відповідно до якого останній відкрив йому відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 600 000 грн. терміном з 29 травня 2007 року по 28 травня 2010 року зі сплатою 19 відсотків річних за користування кредитними коштами. В забезпечення зобов'язань 22 серпня 2007 року між ним та банком було укладено іпотечний договір, реєстровий номер № 166, відповідно до якого позивач передав в іпотеку кафе-бар з літньою площадкою, розташований за адресою: АДРЕСА_1, оціночною вартістю 2 200 000 грн., посвідчений приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу ОСОБА_5, з внесенням іпотечного договору до Єдиного державного реєстру іпотек та на підставі ст. 72 Закону України « Про нотаріат » було накладено заборону на відчуження зазначеного майна із внесенням відповідних відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.
Зобов’язання за договором ним були виконані, на підтвердження чого 1 вересня 2010 року банком було надано довідку вих. № 53 відповідно до якої по кредитному договору від 29 травня 2007 року № 53 ОСОБА_3 заборгованість та відсотки сплачено у повному обсязі. Того ж дня ОСОБА_3 на ім'я директора філіалу, територіального менеджера департаменту філіальної мережі Мустафаєва Р.М., було написано заяву про зняття арешту із заставного майна. 24 вересня 2010 року ОСОБА_3 звернувся із заявою повторно, однак ніяких дій банком по звільненню майна з-під обтяжень зроблено не було, чим порушено його право власності на майно, він не може розпоряджатися майном та відчужувати його.
У листопаді 2010 року ПАТ «Піреус Банк МКБ» звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 та просив стягнути з нього за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53 від 29 травня 2007 року пеню у сумі 69 802, 37 грн., звернути стягнення заборгованості за зазначеним договором на предмет іпотеки: кафе-бар з літньою площадкою, розташований за адресою: АДРЕСА_1, належний на праві приватної власності ОСОБА_3, передане в іпотеку згідно договору іпотеки, зареєстрованому за № 166 від 22 серпня 2007 року. Судові витрати покласти на відповідача. Посилався на те, що 29 травня 2007 року між банком та ОСОБА_7 було укладено договір відновлювальної відкличної кредитної лінії, реєстраційний номер №53, відповідно до якого банк відкрив ОСОБА_3 відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 600 000 грн. терміном з 29 травня 2007 року по 28 травня 2010 року зі сплатою 19 відсотків річних за користування кредитними коштами. В якості забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань, 22 серпня 2007 року було укладено іпотечний договір, реєстровий номер № 166, відповідно до якого останній передав в іпотеку кафе-бар з літньою площадкою, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, що підтверджується заявками про видачу готівки, ОСОБА_7 сплатив борг по кредиту та відсотках, однак повністю зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим 05 жовтня 2010 року на адресу ОСОБА_3 було направлено вимогу про усунення порушень кредитного договору протягом 30 днів з моменту отримання, яку відповідач відмовився отримати у відділенні поштового зв'язку (відправлення № 9500000446110, передане 9 жовтня 2010 року у відділення поштового зв'язку міста Євпаторії з індексом 97407 на 29 жовтня 2010 року не вручене). Станом на 25 серпня 2010 року загальна сума заборгованості за кредитом склала 82 120, 43 грн.: з яких пеня за несвоєчасну сплату відсотків у сумі 949, 61 грн., пеня за несвоєчасну сплату основного боргу у сумі 81 170, 82 грн. На засіданні кредитного комітету ПАТ «Піреус Банк МКБ було прийняте рішення зобов'язати ОСОБА_3 сплатити пеню в сумі 82 120, 43 грн. з дисконтом у розмірі 15% від загальної суми. Таким чином заборгованість склала 69 802, 37 грн. пені.
Рішенням Євпаторійського міського суду АРК від 15 листопада 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено. Зобов'язано ПАТ «Піреус Банк МКБ» надіслати до Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори або будь-якого приватного нотаріуса Євпаторійського міського приватного округу письмове повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек щодо нерухомого майна - кафе-бару з літньою площадкою, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3, з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. Зобов'язано ПАТ «Піреус Банк МКБ» надіслати повідомлення до Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори або будь-якого приватного нотаріуса Євпаторійського міського нотаріального округу про припинення іпотечного договору від 22 серпня 2007 року, реєстровий номер 166, для виключення нерухомого майна: кафе-бару з літньою площадкою, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3, з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Встановлено строк для виконання рішення - 7 днів з дня набрання ним законної сили. Зустрічні позовні вимоги ПАТ «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53 від 29 травня 2007 року та звернення стягнення на предмет іпотеки – задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» неустойку в розмірі 17 000 грн., судові витрати в розмірі 142,32 грн., а загалом 17 142, 32 грн. В іншій частині вимог зустрічного позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 січня 2011 року, рішення суду першої інстанції скасоване та ухвалене нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Зустрічний позов ПАТ «Піреус Банк МКБ» задоволено частково. Звернуто стягнення заборгованості за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53 від 29 травня 2007 року в сумі 69 802, 37 грн. пені на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 22 серпня 2007 року: нежитлову будівлю, кафе-бар з літньою площадкою, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 Вирішено питання про стягнення судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалене рішення апеляційного суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 знав про існування заборгованості по сплаті пені та штрафних санкцій. В матеріалах справи міститься повідомлення ПАТ «Піреус Банк МКБ» про рішення кредитного комітету банку щодо розгляду заяви ОСОБА_3 про списання пені та штрафних санкцій за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором лише після погашення заборгованості за кредитом і відсотками в повному обсязі.
Згідно п. 6.2 укладеного між сторонами кредитного договору за несвоєчасне перерахування коштів, винна сторона сплачує потерпілій стороні пеню за кожен день затримки перерахування коштів, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день виникнення заборгованості.
Наявність заборгованості по сплаті пені ОСОБА_3 не оспорюється. Його посилання на те, що ПАТ «Піреус Банк МКБ» в рахунок виконання зобов’язань за кредитним договором мав списувати кошти з його поточного рахунку, відкритого в цьому банку, безпідставні, оскільки умовами договору про відкриття поточного рахунку такий обов’язок на банк не покладався, це право за ним закріплене не було, а позичальником не подано доказів про те, що він звертався до банку із заявою, яка містила таку вказівку.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Умовами укладеного між сторонами договору іпотеки не було передбачено, що переданим в іпотеку майном забезпечувалось виконання лише зобов’язання по поверненню отриманих позичальником коштів та процентів за користування ними.
Із змісту цього договору (п. п. 1.1, 4.5, 6.3) убачається, що переданим в іпотеку майном забезпечувалось виконання позичальником всіх зобов’язань останнього, що витікають із кредитного договору, в т. ч. по сплаті пені, нарахованої в зв’язку із несвоєчасним поверненням отриманих за договором кредиту коштів і процентів за користування ними (а. с. 19-20).
Тому, скасовуючи рішення місцевого суду, та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, і задовольняючи частково зустрічний позов ПАТ «Піреус Банк МКБ», апеляційний суд правильно виходив з того, що ОСОБА_3 було відомо про заборгованість у вигляді пені, яка ним не була сплачена, що давало підстави банку задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно п. 9.1 договору відновлювальної відкличної лінії та п. 4.5 іпотечного договору.
З огляду на наведене, доводи касаційної скарги про незаконність рішення апеляційного суду в цій частині підлягають відхиленню.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
У порушення вимог зазначеної норми Закону суд апеляційної інстанції ухвалюючи нове рішення не зазначив спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону та початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Обставини, пов’язані із визначенням ціни і способу реалізації предмета іпотеки, судом апеляційної інстанції не з’ясовані, особам, які беруть участь у справі, не пропонувалось подати докази з приводу цих обставин (ч. 4 ст. 10 ЦПК України) .
В зустрічній позовній заяві ПАТ «Піреус Банк МКБ» ставилось питання про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по пені за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53 від 29 травня 2007 року у сумі 69 802, 37 грн.
Із змісту рішення суду апеляційної інстанції випливає, що рішення суду першої інстанції в цій частині скасоване і банку у задоволенні таких вимог відмовлено.
Всупереч положенням ст. 316 ЦПК України, мотивів скасування рішення суду першої інстанції в цій частині і ухвалення нового рішення, рішення А пеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 січня 2011 року не містить.
Такі порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, тому рішення апеляційного суду в частині вирішення вимог за зустрічним позовом не може вважатись законним і обґрунтованим та в силу ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа в цій частині – передачі на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 січня 2011 року в частині вирішення вимог за зустрічним позовом ПАТ «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53 від 29 травня 2007 року та звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: В.П. Гончар
Н.А. Горелкіна
А.О. Леванчук
М.І. Наумчук