У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Пшонки М.П., Леванчука А.О., Макарчука М.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання складу спадщини, права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину квартири в спільній власності подружжя, на 1/4 частини в порядку спадкування за законом за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 5 вересня 2010 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 23 грудня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідачка є дружиною померлого ОСОБА_6 Спадковим майном є квартира АДРЕСА_1. Проте квартира куплена за його особисті кошти, тому як спадкоємець має право на 1/2 частину квартири.
У березні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що придбала з чоловіком спірну квартиру під час шлюбу за спільні кошти, тому просила визнати її право на спадщину в розмірі 1/4 частини квартири як спадкоємець першої черги.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 5 вересня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 такою, що входить до складу спадщини, яка відкрилася після смерті померлого ОСОБА_6 Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину зазначеної квартири в порядку спадкування за законом; у решті позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 як спільну сумісну власність подружжя. Визнано за нею право власності на 1/4 частину цієї квартири в порядку спадкування за законом.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 23 грудня 2010 року рішення районного суду змінено, рішення в частині визнання права ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на спадщину за законом по 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_4 та зустрічного позову ОСОБА_6 в цій частині вимог відмовлено. У решті – рішення районного суду залишено без змін.
ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просив скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права .
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4
Наведені в касаційній скарзі доводи щодо придбання спірної квартири за його особисті кошти було предметом розгляду як у районному суді, так у суді апеляційної інстанції, їм була надана належна оцінка.
Виходячи з наведеного, рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду Харківської області від 23 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Леванчук А.О. Макарчук М.А.