У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Пшонки М.П.,
суддів: Гончара В.П., Леванчука А.О.,
Горелкіної Н.А., Наумчука М.І.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (далі ВАТ «УСК «Дженералі Гарант») про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
В жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду із вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої загинув її чоловік ОСОБА_5, який в момент ДТП знаходився на передньому пасажирському місці автомобіля ВАЗ - 210994. Відповідно до вироку Кам`янського районного суду Черкаської області від 6 квітня 2009 року, ДТП сталася з вини ОСОБА_4, який, керуючи автомобілем «Шевроле-Лачетті», що належить йому на праві власності, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ – 210994 під керуванням ОСОБА_6 На її утриманні залишився малолітній син ОСОБА_7, 2005 року народження, який внаслідок смерті батька втратив годувальника, тому перебуває на обліку в Пенсійному фонді України і отримує пенсію по втраті годувальника, що становить 1014 грн.62 коп. щомісячно. Позивач понесла витрати на поховання чоловіка в сумі 11 906 грн.89 коп.
Відповідач ОСОБА_4 застрахував цивільно-правову відповідальність у ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», тому просила стягнути з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» 11906 грн.89 коп. компенсації витрат на поховання чоловіка та 51 000 грн. допомоги на утримання сина в межах ліміту страхового відшкодування на одного потерпілого.
ОСОБА_4 є винним в заподіянні збитків, понесених в зв`язку з проведенням судово-медичної експертизи, вартість якої не відшкодовується страховиком, тому просила з нього стягнути на її користь 1116 грн. 23 коп.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 квітня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 1116 грн. 23 коп. Стягнуто з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 62 906 грн. 89 коп.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2010 року рішення суду першої інстанції змінено. Стягнуто з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 56 889 грн. 76 коп. В решті рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» просить змінити рішення апеляційного суду, зменшивши суму, яка підлягає до стягнення, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 застрахував свою цивільну відповідальність, що підтверджено полісом №ВВ 3111180 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 20 жовтня 2007 року, до 19 жовтня 2008 року. Страховиком є ВАТ «УСК «Дженералі Гарант». Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю на одного потерпілого встановлено в розмірі 51 000 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі.
Пунктом 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання, утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Стягуючи на користь позивачки 56 889 грн. 76 коп., апеляційний суд виходив із того, що, відповідно до вищевказаного полісу, страховик, яким є ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована. Ліміт відповідальності встановлено 51000 грн. - за шкоду, заподіяну життю і здоровлю на одного потерпілого, 25500 грн. - за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого).
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди життю однієї особи – чоловіку позивачки, який загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином сума, яка підлягала стягненню на користь позивачки, мала визначатись в межах ліміту на одну особу.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.
На порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України суд не обгрунтував з яких підстав при обрахуванні суми, яка належить до виплати позивачці, він вийшов за межі ліміту відповідальності; чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги й заперечення сторін, не дали належної правової оцінки зібраним у справі доказам, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.
Оскільки рішення апеляційного суду постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, то судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Пшонка М.П.
Судді: Гончар В.П.
Горелкіна Н.А.
Леванчук А.О.
Наумчук М.І.