У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Леванчука А.О., Попович О.В.,
Мазур Л.М., Сімоненко В.М.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк”, ОСОБА_5, третя особа – орган опіки та піклування виконавчого комітету Дніпровської районної ради у м. Херсоні, про визнання договору іпотеки недійсним, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” (далі – ПАТ “Ерсте Банк”) на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 24 листопада 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2010 року ПАТ “Ерсте Банк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок АДРЕСА_1 з земельною ділянкою площею 0,0578 га, шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, тим самим задовольнити їхні майнові вимоги за рахунок предмету іпотеки на суму 1 011 997 грн. 42 коп.
У червні 2010 року ОСОБА_3 подала зустрічний позов про визнання недійсним договору іпотеки № 014/5150/9/16249/1, укладеного 29 травня 2008 року між нею та ПАТ “Ерсте Банк”, скасування реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0578 га за цією адресою.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 24 листопада 2010 року, в задоволенні позову ПАТ “Ерсте Банк” відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.
У касаційній скарзі ПАТ “Ерсте Банк” просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти рішення, яким позовні вимоги ПАТ “Ерсте Банк” задовольнити, в задоволенні зустрічного позову відмовити.
На касаційну скаргу ОСОБА_3 надіслала свої заперечення, в яких просила відхилити касаційну скаргу і рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 24 листопада 2010 року залишити без змін.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При цьому згідно зі ст. 214 ЦПК України рішення суду повинно відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Оскаржувані по справі судові рішення ухвалені з порушенням цих норм.
Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ “Ерсте Банк”, та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що договором іпотеки були порушені права ОСОБА_3 та її неповнолітнього сина, ОСОБА_8, 1993 року народження, оскільки угода була укладена без надання дозволу органу опіки та піклування.
Такий висновок суду всупереч ст. ст. 213, 214 ЦПК України є таким, що свідчить про неповне з’ясування судами вимог щодо повного з’ясування обставин справи та не обґрунтування рішення суду належними доказами.
Застосовуючи до спірних правовідносин норми ч. 2 ст. 18 Закону України “Про охорону дитинства” та ст. 12 Закону України “Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей”, відповідно до яких для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки і піклування, суди не з’ясували, чи були порушені дані норми, оскільки при укладенні договору іпотеки житлового будинку ОСОБА_3 у власній заяві від 29 травня 2008 року підтвердила, що договір іпотеки відповідає інтересам її сім’ї, не суперечить правам та інтересам непрацездатних, неповнолітніх та малолітніх дітей і не порушує право членів сім’ї на користування цим житлом відповідно до чинного законодавства та не має дітей, які б мали право на користування житловим будинком, тобто не перевірено і не встановлено порушення пп. 2.1.5, 2.1.6 договору.
Щодо визнання договору іпотеки недійсним по відношенню до земельної ділянки, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зазначив, що будинок та земельна ділянка повинні перебувати у власності однієї особи ОСОБА_3, однак не встановив та не перевірив, кому належить передана в іпотеку земельна ділянка.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Оскільки судами не встановлено вищезазначені обставини, а судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів судової палати Вищого спеціалізованого суду по розгляду цивільних та кримінальних справ вважає, що вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк” задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 жовтня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 24 листопада 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Пшонка М.П.
Судді: Леванчук А.О.
Мазур Л.М.
Попович О.В.
Сімоненко В.М.