ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«28» квітня 2011 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Трофімцов А.І., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чорноморського районного суду АР Крим від 7 лютого 2011 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1,
працюючу приватним підприємцем, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 41 ч. 1 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., -
ВСТАНОВИВ:
За результатами перевірки, проведеної 14 жовтня 2010 року, відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, після чого постановою суду її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 41 ч. 1 КУпАП і піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за те, що вона, будучи фізичною особою-підприємцем, директором магазину «Альошка», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, в порушення вимог ст. ст. 24, 24-1 КЗпП, ст. 30 Закону України «Про оплату праці», без укладення трудового договору використовувала наймана робочу силу, трудовий договір з найманим робітником ОСОБА_2 зареєструвала не в державній службі зайнятості за місцем свого проживання, а в Чорноморському центрі зайнятості, відомості нарахування та видачі заробітної плати не вела, чим порушила законодавство про працю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації її дій, вважаючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення і висновки судді такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення. Одночасно стверджує, що правопорушення було вчинено 14 жовтня 2010 року і на момент притягнення її до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП, строки накладення адміністративного стягнення, закінчилися. Крім того, вказує на порушення її права на захист. Мотивує це тим, що справу необґрунтовано було розглянуто за її відсутністю, в наслідок чого матеріали справи у судовому засіданні всебічно не досліджувались і доказам її невинуватості належна оцінка дана не була. Одночасно заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та на підставі викладеного просить його поновити.
Статтею 294 КУпАП встановлено десятиденний строк на оскарження і опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Пропущення цього строку не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу, якщо особа заявляє про це клопотання.
ОСОБА_1 заявила відповідне клопотання про поновлення строку на оскарження в додаток до апеляційної скарги (а.с. 18). В клопотанні вказує, що підставою несвоєчасного оскарження зазначеної постанови явилась її відсутність в залі судового засідання під час розгляду адміністративної справи.
На поштовому повідомленні про розгляд справи (а.с. 9) не вбачається особистого підпису ОСОБА_1 про його отримання, відомостей про отримання цього повідомлення ким то іншим для неї також не має.
Разом з тим, доводи апелянта про розгляд матеріалу за її відсутністю у порушення права на захист спростовуються матеріалами справи. Після повернення справи з дооформлення, суд дійсно надсилав ОСОБА_1 повідомлення 26.01.11 р. (а.с. 8), згідно до якого вона була своєчасно повідомлена про те, що матеріал буде розглянутий 7 лютого 2010 року, о 9 годині, у Чорноморському районному суді АР Крим, тобто виконав вимоги закону про своєчасне сповіщення останньої. Клопотань про відкладення справи від останньої не надходило, її явка у судове засідання не була визнана обов’язковою, тобто права ОСОБА_1, передбачені ст. 268 КУпАП, не були порушені.
З урахуванням викладеного, роз’яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення” від 24.06.88 р., викладені в клопотанні обставини, на підставі яких строк на оскарження був пропущений, можуть бути визнані поважними, а тому вважаю за необхідне клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Винність ОСОБА_1 у вчинені вказаного в мотивувальній частині правопорушення підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого під час проведення 14 жовтня 2011 року перевірки було встановлено, що вона, будучи фізичною особою-підприємцем, директором магазину «Альошка», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, в порушення вимог ст. ст. 24, 24-1 КзпП, ст. 30 Закону України «Про оплату праці», без укладення трудового договору використовувала наймана робочу силу, трудовий договір з найманим робітником ОСОБА_2 зареєструвала не в державної службі зайнятості за місцем свого проживання, а в Чорноморському центрі зайнятості, відомості про нарахування та видачу заробітної плати не вела, чим порушила законодавство про працю; Актом перевірки, проведеної державним інспектором праці, під час якої булі встановлені вищевказані порушення трудового законодавства, допущені ОСОБА_1; приписом державного інспектора праці про усунення ОСОБА_1 виявлених порушень вимог діючого законодавства.
Дії винної за ст. 41 ч. 1 КУпАП кваліфіковані вірно.
Разом з тим, при вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення, судом не було враховано, що остання вчинила правопорушення 14 жовтня 2010 року, тобто на момент судового розгляду адміністративної справи – 7 лютого 2011 року, передбачені ст. 38 КУпАП строки, вже закінчилися.
За змістом ст. 247 КУпАП закінчення строків накладення адміністративного стягнення є обставиною, що виключає провадження по справі.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне, постанову суду першої інстанції скасувати і провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за закінченням на момент розгляду адміністративної справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Чорноморського районного суду АР Крим від 7 лютого 2011 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Чорноморського районного суду АР Крим від 7 лютого 2011 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 41 ч. 1 КУпАП та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., - скасувати і на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі відносно неї закрити за закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду АР Крим ТРОФІМЦОВ А.І.