ПОСТАНОВА

            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24» лютого 2011 р.                             м. Сімферополь

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Осоченко А.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білогірського районного суду АРК від 27 січня 2011 р. про накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівка, Донецької області, Громадянина України, працюючого викладачем в Білогірській філії КДА УКЦ, який проживає за адресою: АРК, АДРЕСА_1,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

                                  ВСТАНОВИВ:

Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік за те, що він 07.01.2011 р. о 10 годині 20 хвилин, на вул. Чабан – Заде в м. Білогірськ, керував транспортним засобом – автомобілем «ВАЗ 2103», д/н НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп’яніння /запах алкоголю із порожнини рота, почервоніння очей/, проте від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про зміну постанови та накладення на нього стягнення у вигляді громадських робіт. Свої доводи апелянт мотивував тим, що суд при накладенні стягнення не врахував, що він визнав вину, щиро розкаявся, його робота безпосередньо пов’язана з керуванням транспортним засобом.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вона не підлягає задоволенню.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

Суд першої інстанції, при прийнятті свого рішення, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 2), протоколу огляду та вилучення транспортного засобу (а.с. 3),  пояснень свідків (а.с. 5-6).

Доводи апелянта про зміну постанови та накладення на нього стягнення у вигляді громадських робіт, безпідставні, оскільки відповідно до вимог п. 9 ст. 294 КУпАП, у разі зміни постанови в частині накладеного стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладено на ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 33 КУпАП. При цьому суд першої інстанції прийняв до уваги дані про особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, яке згідно ст. 30 КУпАП є грубим. Тому судом обґрунтовано призначено ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення  права керування транспортними засобами строком на один рік.

Таким чином підстав для задоволення апеляції і зміни постанови суду, не вбачається.

     Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -

            ПОСТАНОВИВ:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.    

Постанову Білогірського районного суду АРК від 27 січня 2011 р. відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова набирає сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду АР Крим         (підпис)                                              А.М. ОСОЧЕНКО

З оригіналом згідно: