Справа № 2-390/2007р. Рішення

іменем України

31 травня 2007 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді                                                                  Мунько Б.П.

при секретарі                                                                           Косенко Л.Г.

адвокатів                                                                                 ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що 31.10.2006 року він на своєму автомобілі марки «Пежо-309» д.н. НОМЕР_1, рухався на 108 км автомобільної траси Черкаси-Чигирин. Водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ-21013 д/н НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху та допустив зіткнення з його автомобілем «Пежо-309» д/н НОМЕР_1, внаслідок якого транспортні засоби отримали пошкодження.

Згідно з довідкою ДАІ винним у порушенні ПДР України визнано ОСОБА_4, якого також притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП на підставі постанови Черкаського районного суду від 22.12.2006 року і ця постанова суду ніким не скасована.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 на його користь завдані збитки, а саме:

-15853 грн - відновлювальний ремонт автомобіля;

-224, 54 грн - витрати на лікування;

-400 грн - витрати на проведення експертизи;

-2040 грн - кошти за оренду автомобіля;

-500 грн - витрати за надання юридичної допомоги;

-судові витрати: 158 грн- державне мито, 30 грн - інформаційно-технічне забезпечення.

Крім цього позивач вважає, що йому також була завдана моральна шкода, яку він оцінює у 8000 грн та яка полягає на його думку в негативних емоціях, переживаннях, які вплинули на його спокій, стан здоров'я, психіку; йому потрібен час та кошти на усунення наслідків ДТП та потрібно додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, а саме: повністю визнали вартість на відновлювальний ремонт автомобіля, проведення експертизи, юридичну допомогу, витрати на оплату державного мита, інформаційно-технічне забезпечення, частково визнали моральну шкоду, витрати на лікування та зовсім не визнали витрати за оренду автомобіля.

Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, їх представників, дослідивши матеріали справи та адміністративної справи, які додаються, вважає, що позовна заява підлягає до часткового задоволення, на слідуючих підставах.

Як було встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 31.10.2006 року о 12 год 26 хв, керуючи автомобілем ВАЗ-2103 Г, д/н НОМЕР_2 по автодорозі Золотоноша-Черкаси-Сміла, 108 км, порушив п. 12.1 ПДР України, а саме не вибрав безпечної швидкості руху та допустив зіткнення з автомобілем «Пежо-309», д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, що рухався попереду в попутному напрямку. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали пошкодження.

За висновками судово-автотехнічної експертизи № 459-АТ від 04.12.2006 року в даній дорожній обстановці з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП знаходяться дії водія автомобіля ВАЗ-21013, д/н НОМЕР_2 ОСОБА_4, а

2

про продовження терміну лікування.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд прийшов до висновку про те, що на підставі вимог ст. 112 КАС України, суд у разі визнання відповідачем адміністративного позову, а також якщо це не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує прав та інтересів інших осіб, приймає рішення про задоволення адміністративного позову.

Судові витрати по оплаті судового збору відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України необхідно компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 112 КАС України суд ,-

постановив:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати дії командування військової частини А 3177 по невиплаті ОСОБА_7 грошового забезпечення за період лікування під час проходження безперервної служби в Збройних Силах України незаконними та стягнути з військової частини А 3177 на користь ОСОБА_7 грошове забезпечення за період лікування терміном 1 місяць і 7 днів з урахуванням інфляції у розмірі 1041 грн 94 коп.

Судові витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Заяви про апеляційне оскарження постанови можуть бути подані на протязі 10 днів з

дня її проголошення, а апеляційні скарги на постанову - протягом 20 днів з дня подачі

заяви про апеляційне оскарження.