У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    23 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Пономаренко А.В.

Суддів Дралло І.Г., Павловської І.Г.

При секретарі Ломовському І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі  справу за позовом ОСОБА_5  до Військової частини А 2320 про  стягнення грошової компенсації замість не отриманого речового майна , за апеляційною скаргою Військової частини А 2320 на рішення Сімферопольського районного суду від 09 серпня  2010 року

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2010 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Військової  частини А 2320 про стягнення суми грошової  компенсації замість не отриманого речового майна  в розмірі 3706,56  грн.

Рішенням Сімферопольського районного суду від 09 серпня 2010 року позов  задоволено повністю  .

В апеляційній скарзі відповідач  просить вказане рішення  суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального  права та неповне з’ясування обставин справи .

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з невиконання відповідачем зобов’язань щодо виплати позивачці  грошової компенсації  за не отримане речове майно та керувався тим, що зазначене право має безумовний характер і не може бути обмежене , скасоване або  змінено без законних підстав, а також залежати від фінансування .

 З такими висновками суду колегія суддів погоджується , оскільки вони  відповідають обставинам справи та вимогам закону .

            Судом  першої інстанції встановлено і це не заперечується сторонами  , що ОСОБА_5 проходила військову службу у  Військовій частини А 3111 на перебувала на речовому забезпеченні у Військовій частині А 0279 , наказом командира Військової частини А 3111№ 259  від 29 грудня  2006 року позивачка  звільнена з військової служби у відставку за віком і виключена зі списків особового складу частини та всіх видів  забезпечення з 29 грудня 2006 року   .

           Відповідно до довідки Військової частини А 0279  від 23 березня 2007 року  позивачці нараховано, але не виплачено грошову компенсацію замість речового майна ,яке вона не отримала під час звільнення ,у сумі  3706,56  грн.

Правильність викладених обставин підтверджується матеріалами справи ,які також містять дані,що з 01 вересня 2008 року Військова частина А 3111 реформована у Військову частину А 2320 ,командир якої визнав право ОСОБА_5 на виплату грошової компенсації за недоотримане речове майно у розмірі 3706,56 грн. та зобов’язався здійснити таку виплату з надходженням коштів ( а.с.8).

На підставі викладеного суд дійшов правильного висновку , що порушене право позивачки на виплату  грошової компенсації за не отримане речове забезпечення підлягає судовому захисту , як гарантоване Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444.

 При цьому місцевий суд обґрунтовано  виходив з відсутності підстав для застосування правил позовної давності у зв’язку із визнанням відповідачем у січні 2010 року свого боргу по зазначеним виплатам .

Крім того, суд правильно врахував , що реалізація особою права, пов’язаного з отриманням бюджетних коштів, що базується  на спеціальних нормативно-правових актах  національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань .  

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин , висновки суду відповідають обставинам справи,  а оскаржене рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування апеляційна скарга не містить.

         З урахуванням наведеного і керуючись статтями 195, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу  Військової частини А 2320  відхилити.

Рішення Сімферопольського районного суду від 09 серпня 2010 року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.    

           Судді :