У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді Пономаренко А.В.,
суддів Дралла І.Г., Павловської І.В.,
при секретарі Ломовському І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі адміністративну справу за позовом Джанкойського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_5 до Управління праці і соціального захисту населення Джанкойської районної державної адміністрації,Міністерства праці та соціальної політики України про визнання дій неправомірними, спонукання до вчинення певних дій за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Джанкойської районної державної адміністрації на постанову Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2009 року,
в с т а н о в и л а:
Джанкойський міжрайонний прокурор звернувся до суду із зазначеним позовом, який згодом змінив і просив зобов’язати відповідача виплачувати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку щомісячно допомогу по догляду за дитиною у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року .
Постановою Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2009 року позов задоволено .
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Джанкойської районної державної адміністрації просить скасувати вказану постанову і ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Заслухавши суддю –доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи позов та зобов’язуючи Управління праці та соціального захисту населення Джанкойської районної державної адміністрацій до виплати позивачці щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, за період з 09 липня по 31 грудня 2007року, суд керувався рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року, відповідно до якого визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним) положення п. 14 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007рік” в частині зупинення на 2007рік дії ст.12 ч.1 ст.15 та п.3 розділу “Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених в ньому законів, що визнані
неконституційними. Суд визнав дії відповідача незаконними, оскільки вони не відповідали вимогам Конституції України і рішенню Конституційного суду України.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам матеріального закону.
Судом встановлено, що позивачка не працює, має дитину віком до 3-х років, у зв’язку з чим вона отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним доходом її сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб.
При нарахуванні і виплаті позивачу цього виду державної допомоги, відповідач керувався статтею 56 Закону України „Про державний бюджет України на 2007рік”, якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також п. 14 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007рік”, яким зупинено на 2007 рік дію ст. 12, ч.1 ст. 15 та п.3 розділу VIII „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та ст. 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007рік”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 434 гривні, з 01 квітня – 463 гривні, з 1 жовтня – 470 гривень.
Пунктом 14 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, було зупинено на 2007рік дію ст. 12, ч.1 ст. 15 та п.3 розділу VIII „ Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6 –рп/2007 положення п. 14 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007рік” в частині зупинення на 2007рік дії ст. 12, ч.1 ст. 15 та п.3 розділу VIII „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визнано таким, що не відповідає Конституції України, (є не конституційним), оскільки зупинення дій положень законів, якими визначено, права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених статтею 64 Конституції України. Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму, та порушується гарантоване у ст. 48 Конституції України право кожного на достатній життєвій рівень.
У зв’язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, тому вони не можуть бути взяті до уваги.
Постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтується на всебічному , повному, об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і правових підстав для скасування постанови не встановлено.
З урахуванням наведеного і керуючись статтями 195, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Джанкойської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Постанову Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 10 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому частиною 5 статті 254 КАС України.
Судді: