РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Пономаренко А.В.
Суддів Дралла І.Г.,
Павловської І.Г.
При секретарі Ломовському І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа – Алупкінська міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з зазначеним позовом , в якому просила визначити порядок користування земельною ділянкою площею 361 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 між позивачкою і ОСОБА_12, пропорційно розміру часток власності кожної у будинку за цією адресою і згідно із третім варіантом висновку експерту № 1127 від 28 липня 2009 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5 є власником 9\20 частки будинку АДРЕСА_1 , а ОСОБА_6 належить 1\4 частка цього будинку, однак відповідачка порушила існуючий ще з 1954 року порядок користування вказаною земельною ділянкою та самовільно з метою збільшення зайнятої нею земельної ділянки, здійснила знесення капітального паркану, місце розташування якого з урахуванням існуючого порядку землекористування раніше було узгоджено сторонами, і проводить самочинне зведення іншого капітального паркану із встановленням меж земельної ділянки .
Заочним рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 20 липня 2010 року задоволено позов ОСОБА_5 задоволено.
Визначено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, згідно варіанту № 3 висновку експерта № 1127 від 28 липня 2009 року, а саме:
- виділено в користування ОСОБА_5 частину земельної ділянки площею 162,5 кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та окрашена в жовтий колір;
- виділено в користування ОСОБА_6 частину земельної ділянки площею 90,25 кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та окрашена в синій колір.
Границі порядку користування в додатку № 3 вказані красним кольором та на підставі даного вказаний додаток є невід’ємною частиною рішення суду.
Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 09 лютого 2011 року заяву ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд порушив процесуальні права ОСОБА_6, розглянувши справу за її відсутності , а також не узяв до уваги фактичні обставини справи і не надав належної правової оцінки доказам, безпідставно визначив порядок користування спірною земельною ділянкою тільки між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, порушивши права інших землекористувачів і співвласників будинку - ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_13
Крім того, суд у порушення вимог земельного законодавства та земельних прав і інтересів ОСОБА_6 передав позивачці у користування частку земельної ділянки , яка перебуває у користуванні ОСОБА_7, а також не виділив частку земельної ділянки для обслуговування належного відповідачці житлового будинку літ. «И» , якій опинився на виділеній ОСОБА_5 земельній ділянці .
Відповідачка також вказує, що в основу судового рішення покладений акт незаконної експертизи, який суперечить плану земельної ділянки , крім того , судом не враховано відсутність державного акту на право власності на спірну земельну ділянку, що, на думку ОСОБА_6 унеможливлює її розділ .
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак оскаржене рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_5
Однак колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, який суперечить матеріалам справи та вимогам закону.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_5 ґрунтуються на нормах земельного права і заявлені у порядку захисту прав позивачки на користування земельною ділянкою площею 361 кв.м., на якій розташований житлової будинок з господарськими прибудовами і спорудами АДРЕСА_1 , що перебуває у спільної часткової власності ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_11
За змістом частини 4 статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди .
Відповідно до роз’яснень у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" , виходячи з того, що порядок користування спільною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 Земельного кодексу України бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'яз- ковою.
Суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що вона явно ущемляє законні права когось із співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільною земельною ділянкою, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам.
Отже, за вимогами закону при визначенні порядку користування земельною ділянкою суд першої інстанції повинен прийняти найбільш справедливий і раціональний варіант з урахуванням частки кожного з співвласників будинку .
З матеріалів справи вбачається і не заперечується сторонами , що співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 у 5\20 або 1\4 частки будинку (квартира № 1),ОСОБА_7-4\20 або 1\5 частки (квартира № 1), ОСОБА_6-1\4 частки будинку (квартира № 2), ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11- 3\10 частки будинку (квартира № 3).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1127 від 28 липня 2009 року за даними технічної інвентаризації площа спірної земельної ділянки складає 361 кв.м., на 4\20 частки будинку должно приходиться 72,22 кв.м. земельної ділянки, а на 5\20 частки - 90, 25 кв.м.
За третім варіантом встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою , визначеним експертом , з якого виходив суд першої інстанції при вирішенні справи , у спільне користування ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виділена земельна ділянка площею 162, 45 кв.м., що відповідає 9\20 частки будинку та включає площу під будівлями , а ОСОБА_6- земельна ділянка площею 90,25 кв.м. , включаючи площу під будівлями , що відповідає 5\20 частки будинку ( т.1 л.д. 54-61).
Таким чином, у користування ОСОБА_5 виділена земельні ділянка, площа якої не відповідає частці позивачки у спільної часткової власності на будинок та включає земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншого власника – ОСОБА_7, який з позовними вимогами про захист прав землекористувача не звертався.
При цьому за змістом висновку варіант користування земельною ділянкою співвласниками 3\10 частки будинку - ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_11 експертом не визначався , а також не передбачалася частка земельної ділянки загального користування для догляду за двоповерховими будівлями літерою «Н» та « И» , які є самовільними та не введені в експлуатацію ( т.1 а.с.54-58).
Однак матеріали справи містять дані , що житловий будинок під літерою « И» з 09 лютого 2009 року перебуває у власності ОСОБА_6 і збудований частково на земельній ділянці, виділеній у спільне користування ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (т.2 а.с.56-64).
Ухвалюючи рішення , місцевий суд всупереч вимогам статей 10, 212-214 ЦПК України не достатньо перевірив доводи позивачки, не дав належної оцінки наданим у справі доказам, не застосував заходів для всебічного і повного з’ясування обставин справи та не узяв до уваги заперечення проти позову власника спірної земельної ділянки – Алупкінської міської ради , унаслідок чого дійшов хибного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5
За таких обставин оскаржене рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим , а доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу .
Оскільки суд першої інстанції при вирішенні справи припустився порушення норм матеріального і процесуального права , неповне з’ясував обставини , що мають значення для справи , відповідно до положень пунктів 1 і 4 частини 1 статті 309 ЦПК України оскаржене рішення суду не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові ОСОБА_5
На підставі наведеного та керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 1, 4 частини 1 статті 309, статтями 313, 314 та 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити .
Заочне рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Рішення набирає законної сили у день його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Судді : Пономаренко А.В. Дралло І.Г. Павловська І.Г.