Справа №2-1614\07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 червня 2007р М.Запоріжжя
Шевченківський районний суд у складі головуючого - судді Іжевської Н.Г., при секретарі Таран Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 - представники ОСОБА_2, ОСОБА_3., до Запорізького державного авіаційного ремонтного заводу "МіГремонт" (далі ЗДАРЗ) - представник ОСОБА_14 В.І. про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування дисциплінарних стягнень, відшкодування моральної шкоди
Встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що він перебував з відповідачем у трудових відносинах, працював на посаді заступника директора з 8 серпня 2005 року.
Наказом № 27 від 7 лютого 2007р. він був звільнений з посади за п.З ст. 40 КЗпП України за систематичні порушення вимог ст. 139 КЗпП України та Правил внутрішнього трудового розпорядку, зловживання своїм службовим становищем із корисних мотивів та халатного виконання своїх службових обов'язків, як працівника, до якого раніше застосувались заходи дисциплінарного стягнення, а саме:
· весною 2005 року провіз на територію заводу особистий моторний човен, де в приміщенні бомбосховища ремонтував його; організував підпільний цех по устаткуванню для себе риболовних сіток;
· влітку 2006 року загубив державний номер до автомобілю, після чого з допомогою робітників виготував втрачений номер на заводі;
· в грудні 2005р. протиправно помістив зі свого службового кабінету на склад отриманий їм у червні 2003 року вентилятор, який є малоцінним інвентарем;
· проявив халатність в виконанні своїх службових обов'язків - не завів журнал обліку та результатів перевірок; не реагував на протиправні свого підлеглого - начальника пожежної команди ОСОБА_8, який в приміщенні пожежного депо довгий час експлуатував саморобний електричний прилад.
Даний наказ про звільнення позивач вважає незаконним, який грунтується на двох інших незаконних наказах, а саме:
-наказ № 150 від 10 серпня 2006р., згідно з яким йому оголошена догана з позбавленням премії 50% за "неправомірні дії відносно двірника ОСОБА_4";
-наказ № 195 від 13 жовтня 2006р., яким йому оголошена догана з позбавленням премії 100% за "допущене зловживання службовим становищем, втягнення підлеглих в неправомірні дії та організацію дрібної крадіжки державного майна" .
Вважаючи всі дані накази незаконними, позивач просить скасувати їх, поновивши строк звернення до суду, оскільки з матеріалами службового розслідування до подачі позову до суду він не був ознайомлений, поновити його на посаді заступника директора ЗДАРЗ, стягнути на
2
його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути за рахунок відшкодування моральної шкоди ЗО 000 гривень.
У судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що у перших числах серпня 2006 р. двірник ОСОБА_4 виходив з заводу о 16 год. 25 хв. Він та де журний ОСОБА_7 побачили, що з пакету, який виносив двірник, було видно каністру, виніс якій з заводу заборонено. ОСОБА_7 запитав показати, що у пакеті, двірник показав, що там була каністра. Після цього двірник погрозив, що буде писати на позивача скаргу. 2 серпня 2006р. на ім'я директора заводу поступила скарга від двірника ОСОБА_4, де він вказав, що "так называемый начальник ОСОБА_1.», «некий ОСОБА_1» , що він вважає образливим для себе, за територією заводу обшукав його без санкції прокурора. Але ніякого обшуку він не проводив. ОСОБА_4 не подобалось, що він раніше запропонував йому організувати прибирання території заводу.
У жовтні 2006р. до нього звернувся робітник правоохоронного органу з проханням видати фарбу. Він звернувся до начальника цеху, виписав фарбу за накладною, попросив віднести фарбу до чергової частини. Але фарба за територію заводу не виносилась, оформити документі він не вспів, оскільки негайно прибули начальник юридичного відділу Климов, помічник ОСОБА_14 та поняті, 3 кг. фарби були повернуті у цех. При цьому ніякий протокол не складався, матеріал до органів міліції або суду не передавався.
В січні 2007р. за час перевірки не було на робочому місці чергового ОСОБА_5, за що він йому зробив зауваження, та подав рапорт. Однак, розбирання було не відносно чергового ОСОБА_5, який порушив дисципліну, а відносного його, після чого черговий пропонував начальнику пожежної охорони написати рапорт про те, що він виготував риболовні сітки, стали учиняти перевірки, без його присутності укладали акти.
Позивач пояснив, що на заводі номери на автомобіль він не робив, сітки не сплітав, вентилятор, який знаходився у його кабінеті, він здав на склад, оскільки не користувався їм.
Представник відповідача Климов І.О. позов не визнав та пояснив, що позивач та черговий ОСОБА_7 за територією заводу призвели догляд двірника, що він вважає неправомірними діями з боку позивача, а тому наказ № 150 є законним. Наказ № 195 він також вважає законним, оскільки позивач скоїв неправомірні дії, організувавши дрібну крадіжку фарби.
Представник відповідача також пояснив, що наказ № 27 від 7.02.2007р. є законним, оскільки позивач крім того притягував робітників заводу для плетіння риболовних сітей у приміщенні бомбосховища, не реагував на факт використання у пожежної команді саморобного обігрівача ("козла"), два роки не розпакував вентилятор, а потім сховав його на складі.
Представник відповідача пояснив, що позивач за дрібну крадіжку до адміністративної відповідальності не притягнутий. За виробку номерів до автомобілю, за плетіння риболовних сітей, за здачу вентилятора на склад, за те, що не складав графік - позивач не притягувався до дисциплінарної відповідальності, але ці факти були викладені у наказі № 27 для того, щоб "створити фон і на цьому фоні показати, яка це людина".
Третя особа ОСОБА_6. позов не визнав, пояснив, що позивач після звільнення у запас був призначений його заступником. Працюючи на цій посаді, позивач проявляв невитриманість та конфліктність. Наказ № 27 був їм підписаний у зв'язку з тим, що моральний облік позивача не надавав йому право займати цю посаду. Накази готував юрист, він йому довіряв і в юридичні тонкості не вникав. Позивач на його думку працював погано, з ним проводились бесіди усно, було запропоновано звільнитися з посади, але позивач відмовився від звільнення.
з
Третя особа вважає, що у позивача немає опиту праці як керівника підприємства, недостатня кваліфікація у цивільній галузі, у зв'язку з чим він вважає, що позивач звільнений законно.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: вимоги щодо визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення сумі середнього заробітку за вимушений прогул підлягають задоволенню у повному обсязі, вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
У судовому засіданні були допитані свідки, яки пояснили:
Свідок ОСОБА_7. пояснив, що на його чергуванні двірник виходив через прохідну, виносив пакет. Він спросив, що у пакеті, на що двірник показав, що у пакеті каністра. ОСОБА_1 стояв поруч. Двірника вони не доглядали. У наступний день двірник подав скаргу на ОСОБА_1, але від самого свідка ОСОБА_7 пояснення не було відібране.
Свідок ОСОБА_8. пояснив, що йому зателефонував ОСОБА_15 та просив його отримати З кг. фарби для ОСОБА_1. Він передав інформацію черговому. У 15 годин його закликав ОСОБА_14 для надання пояснень, при цьому йому показали пояснення інших робітників. Крім того, його викликали до кабінету юрвідділу, де Климов запропонував йому написати пояснення щодо плетіння сітей, він написав, що сітей не було. Після цього почались перевірки, в нього знайшли саморобну пічку, за що він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона працює комірником складу № 2, позивач просив залишити на складі вентилятор. Даний вентилятор знаходився на складі більше року, рахувався за позивачем.
Свідок ОСОБА_10. пояснила, що 13 січня 2007р. позивач перевіряв чергового ОСОБА_5, але його не було на території заводу, а коли ОСОБА_5 повернувся, ОСОБА_1 зробив йому зауваження, після чого ОСОБА_5 стало погано, і йому була викликана швидка допомога.
Свідок ОСОБА_11. пояснила, що конфлікту 13 січня 2007р. вона не чула.
Свідок ОСОБА_12. пояснив, що за час роботи він від позивача не чув поганих слів. Неправомірних наказів позивач не надавав. Він був запорошений до юриста і йому було задане питання, чи він знає про виготування номерів до автомобілю ОСОБА_1. Від дачі пояснень він відмовився. Був випадок, коли черговий ОСОБА_5 просив його підмінити, оскільки йому було погано. Він приїхав до заводу, але ОСОБА_5 відмовився передати йому чергування. За плетіння сітей та ремонтування човну йому нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_13 пояснив, що у нього з позивачем були ексцеси. 13 січня 2007р. він ходив за печивом, але позивач сказав, що він ходив за горілкою, після чого йому стало погано, піднявся тиск, і йому була викликана швидка допомога. Крім того, йому відомо зі слів робітників заводу, що на заводі ОСОБА_1 фарбував човен.
Сідок ОСОБА_14 пояснив, що він працює помічником заступника директора заводу по режиму. У початку січня 2007р. між позивачем та ОСОБА_5 був конфлікт, після чого було призначено службове розслідування, у ході яких стало відомо про те, що позивач на заводі робив свої особисті справи - плів риболовні сітки у приміщенні бомбосховища.
Аналізуючи докази по справі суд приходить до висновків.
4
Щодо скарги двірника ОСОБА_4. (Наказ №150 від 10.08.2006р)
У матеріалах службового розслідування є скарга двірника ОСОБА_4., від 1.08.2006 р. текст який надрукований комп'ютером, двірник пише, що він глибоко обурений поведінкою "так званого заступника начальника ОСОБА_1", що "некий ОСОБА_1. с представителем охраны завода предложили показать содержимое мого пакета...и не солоно нахлебавши, удалились" У скарзі двірник просить "потребовать у ОСОБА_1 принести мне публичное извинение за производство незаконного обыска и предупредить его не недопустимости совершения....незаконных действий, привлечь его к дисциплинарной ответственности... лишить премии.... За допущенное нарушение законов и злоупотребление своим служебным положением».
Далі ОСОБА_4 у поясненні, яке написав особисто, що "ОСОБА_1, минуя моего
непосредственного начальника дает мне указания по выполнению работ..... именно это меня
до глубины души оскорбляет»
За даними документами вбачається, що між позивачем та двірником ОСОБА_4 стався конфлікт. Але це не є дисциплінарним проступком з боку позивача. Це відноситься до норм поведінки морально - етичного характеру. З боку двірника також була проява неповаги до позивача, оскільки він підписав скаргу, у який називає його "так званий", " некий", обвинувачує його у зловживанні службовим положенням (що відноситься до кримінальної дії).
Між цим, 10 серпня 2006р. видається наказ № 150, у # 4 якого вказане: "За неправомірні дії по відношенню до двірника ВМТЗ ОСОБА_4. 1.08.2006р. заступнику директора заводу ОСОБА_1. оголосити догану та позбавити 50% премії за серпень 2006р." Даний наказ є незаконним, оскільки: розборки між позивачем та двірником не є дисциплінарним проступком; в наказі не вказане коли це було, а також яки конкретно дії скоїв позивач, що є неприпустимім.
Щодо наказу № 195 від 13.10.2006р.
У матеріалах службового розслідування є докладна начальника юридичного відділу Клімова І.А. від 12 жовтня 2006р. .до директора заводу, у який написане, що "ОСОБА_1, злоупотребляя служебным положением, организовал мелкое хищение государственного
имущества.... Учитвая то обстоятельство, что в августе 2006г. ОСОБА_1 привлекался к
дисциплинарной ответственности, что он.... организовал мелкое хищение государственного
имущества, дискредитировал руководящий состав предприятия, он подлежит более строгой
дисциплинарной ответственности, чем иные лица..... считаю целесообразным .... за
допущенное злоупотребление служебным положением, вовлечение подчиненных в неправомерную деятельность и организацию мелкого хищения государственного имущества... ОСОБА_1. об'явить выговор с лишением 100% премии".
Як пояснив у судовому засіданні начальник юридичного відділу Климов І.А., ніякий матеріал про дрібну крадіжку не порушувався , але за даною докладною начальник юридичного відділу обвинуватив позивача у зловживанні службовим становищем, за що наступає кримінальна відповідальність як за важкий злочин у виді позбавлення волі, і висновок за такий злочин може надати тільки суд у своєму вироку.
5
Але таке формулювання зазначене у наказі № 195. Крім того, у параграфі 4 наказу відносно позивача не вказане, коли та яки конкретно дії зробив позивач. Тому даний наказ являється незаконним.
Щодо наказу № 27 від 7.02.2007р.
Згідно з даним наказом позивач "протягом довгого часу зловживає своїм службовим становищем, із корисних мотивів та халатно виконує свої службові обов'язки" . Даною фразою позивач обвинувачений у вчиненні важкого злочину, висновок про який може надати тільки суд у своєму вироку.
Під дане обвинувачення у наказі зазначені причини, за якими позивач звільнений, а саме:
· весною 2005 року протиправно провіз на територію заводу особисту моторну "лодку, ви грузив її в приміщенні бомбосховища, де організував її ремонт та покраску силами робітників заводу. Після цього в приміщенні бомбосховища заводу по суті організував підпільний цех по устаткуванню для себе риболовних сіток"
· літом 2006р. загубив автомобільний номер....після чого з допомогою робітників заводу виготовив втрачений номер"
· 19 червня 2003р. одержав зі складу № 2 вентилятор вартістю 87,2 гр., який не експлуатував і в кінці грудня 2005 року вилучив із службового кабінету та протиправно помістив на склад "НЗ", чим порушив порядок використання, переміщення та зберігання малоцінного інвентарю"
· "проявляючи халатність....не складав графік перевірок....не завів журнал обліку
результатів перевірок...... не реагував на протиправні дії свого підлеглого начальника
пожежної команді ОСОБА_8, який в приміщенні пожежного депо довгий час експлуатував саморобно виготовлений електричний прилад..."
Щодо моторного човна - у наказі вказано, що це було влітку 2005 року. Але до відповідальності за це позивач не залучений. Наказ про звільнення у лютому 2007 року, тобто з порушенням строку. Таким чином, дане формулювання є незаконним.
Щодо підпільного цеху - у наказі не вказано, коли це було, у зв'язку з чим неможливо визначити термін притягнення до дисциплінарної відповідальності. Дане формулювання також є незаконним.
Щодо виготовлення номерів до автомобілю - цей факт не підтверджений ніякими доказами (коли це було, хто виготував, скільки металу затрачено, та ін.) До відповідальності за цей факт позивач не залучений, а тому дане формулювання є незаконним.
Щодо вентилятора - в матеріалах службового розслідування є довідка начальника юридичного відділу Клімова І.А. до директора заводу, у якій вказане, що позивач "получил на складе завода дорогостоящий вентилятор, который не распаковывал и не эксплуатировал и перед тем, как освободить свой кабінет, спрятал его на складе "НЗ", чтобы затем вынести его домой, но не успел этого сделать..." Дана довідка є особистою думкою начальника юридичного відділу и не може бути покладена до підстави для звільнення позивача, оскільки ніяких доказів, що позивач "заховав" вентилятор, або хотів його винести додому - немає. У наказі вентилятор вказаний, як малоцінний інвентар, а в довідці - "дорогостоящий". Тому дане формулювання у наказі також є незаконним.
Щодо халатності - за те, що позивач не звів журнал та не склав графік, а також не реагував на протиправні дії ОСОБА_8 - у наказі не вказане, коли та яким наказом чи іншим
6
документом та в який термін позивач був зобов'язаний скласти графік та завести журнал, чи давав позивач обов'язки до цього, та яки наслідки невиконання цього.
Не вказано, коли ОСОБА_8 експлуатував електропривод, де він його зберігав, та чому саме ОСОБА_1. повинен нести відповідальність за ОСОБА_8, яким документом це передбачено. Дане формулювання у наказі є незаконним.
Крім того, у наказі вказане, що позивач 10 серпня 2006р був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за наказом № 150. Але цей наказ є незаконний за вищевказаними причинами.
Таким чином, у наказі незаконно вказано, що позивач систематично порушував вимоги ст. 139 КЗпП України та Правила внутрішнього трудового розпорядку, допустив систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, як працівником, до якого раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.
Підставою для наказу послужив висновок начальника юридичного відділу І.А. Клімова, заступника директора по економічної безпеки ОСОБА_14, начальника відділу кадрів В.Р. Лопухова.
З даного висновку вбачається, що позивач "будучи начальником штаба части, а затем заместителем директора завода, встал на путь систематического нарушения воинской и трудовой дисциплины... ЗЛОУПОТРЕБЛЕНИЕ ВЛАСТЬЮ И СЛУЖЕБНИМ ПОЛОЖЕНИЕМ, ДОПУСКАЛ ИЗ КОРЫСТНЫХ ПОБУЖДЕНИЙ И ИНОЙ ЛИЧНОЙ ЗАИНТЕРЕСОВАННОСТИ....ВОВЛЕКАЛ В ПРОТИВОПРАВНУЮ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ СВОИХ ПОДЧИНЕННЫХ..."
Формулювання за даним висновком нагадує обвинувальний висновок органа досудового слідства, але не висновок, пов'язаний з дисциплінарною відповідальністю. Згідно з даним висновком позивач обвинувачений у тяжких злочинах, за яки наступає відповідальність у виді позбавлення волі. Але такий висновок може надати тільки суд у своєму вироку.
У судовому засіданні директор заводу пояснив, що позивач не має опиту роботі у цивільній галузі, має недостатню кваліфікацію (п.2 ст. 40 КЗпП) . Але адміністрація заводу пішла по шляху притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, для чого шукались та використались різні дрібні причини для звільнення позивача., у зв'язку з чим надавались незаконні накази №№ 150,195,27. У зв'язку з тим, що матеріали службового розслідування до розгляду справи у суді позивачеві не надавались для ознайомлення, суд вважає можливим поновити строк звернення до суду для вирішення трудового спору, вважаючи поважною причину пропуску строку.
Особи, яки склали висновок службового розслідування, а також директор, який підписав наказ про звільнення позивача за цім висновком, вийшли за межі свої повноважень, обвинуватив позивача у діях, яки передбачені кримінальним кодексом України, у зв'язку з чим позивач поніс моральні страждання, в результаті чого він звертався за медичною допомогою. Позивач виставив суму моральної шкоди 30000 гривень. З урахуванням обставин суд вважає, що сума моральної шкоди занадто завищена, у зв'язку з чим суд вважає, що сума моральної шкоди ставить 2000 гривень.
Згідно з довідкою (а.с.34) заробітна плата за грудень 2006р. ставить 244,22 гр., та січень 2007р. 2208,75 гр.
Середньо - денний заробіток ставить (2449,22 + 2208,75): (20 + 21) = 113,6 гр.
7
Час вимушеного прогулу ставить- 80 днів. Стягненню підлягає 113,6x80 = 9088 гр.
Крім того, стягненню підлягає з відповідача 51 гр. державного мита у доход держави.
Керуючись ст. ст.88, 209,215,367 ЦПК України, ст. ст. 150,221,232,234,235 КЗпП України, суд
Вирішив:
Позов задовольнити частково. Визнати незаконними накази директора Запорізького державного авіаційного ремонтного заводу "МіГремонт" № 150 від 10 серпня 2006р. і 195 від 13 жовтня 2006р. щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, поновивши строк для звернення до суду для вирішення трудового спору.
Визнати незаконним наказ директора Запорізького державного авіаційного ремонтного заводу "МіГремонт" № 27 від 7 лютого 2007 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора заводу за п. З ст. 40 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора Запорізького авіаційного заводу "МіГремонт".
Стягнути з ЗДАРЗ "МіГремонт" на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу 9088 гривень, та у доход держави державне мито в розмірі 51 гр.
Стягнути з ЗДАРЗ "МіГремонт" а користь ОСОБА_1 за рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 гривень.
В решті частині позову - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати не більш ніж за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів
шляхом подання заяви про оскарження та протягом 20 днів шляхом подання апеляційної
скарги. .