ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року                                                м. Сімферополь

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Катаров П.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 лютого 2011 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець  с. Уютне Сакського району АР Крим, громадянин України, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, і підданий адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу,

В С Т А Н О В И В :

Постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, за те, що він, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, повторно, 24.01.2011 р. о 21-00 год. на 111 км автодороги Красноперекопськ-Сімферополь керував транспортним засобом – автомобілем «Шевролет» реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп’яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДРУ.

В апеляції ОСОБА_1,  не оспорюючи свою вину у вчиненні правопорушення,  ставить питання про зміну постанови суду та заміну стягнення на більш м’яке, не пов’язане з позбавленням права керування транспортними засобами. Мотивує свої вимоги тим, що він визнав свою вину, просить визнати обставинами, що пом’якшують відповідальність щире каяття, його сімейний і матеріальний стан.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, наведені в апеляції доводи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується зібраними доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, і які не оспорються в апеляції.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, є законним і обґрунтованим, також не оспорюється в апеляції.

При накладенні адміністративного стягнення судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1, ступень вини, майновий стан, про що ставилося питання в апеляції.

Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, обставини, які викладені в апеляції про сімейний стан апелянта, і які не підтверджені відповідними документами, не можуть бути визнані такими, що пом’якшують відповідальність за дане правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

                                  П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 лютого 2011 року відносно ОСОБА_1 - залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя                                            П. Катаров