УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Адаменко О.Г.
Суддів: Руснак А.П.
Кірюхіної М.А.
При секретарі: Бініашвілі Б.Ш.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» до ОСОБА_5, третя особа - публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», про відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 січня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
21 квітня 2010 року відкрите акціонерне товариство (далі ВАТ) «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5522,16 грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 листопада 2009 року в м. Сімферополі на перехресті Євпаторійського шосе і вулиці Кім з вини відповідача ОСОБА_5, який керував автомобілем ВАЗ-2107 № НОМЕР_1, сталась дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), внаслідок якої був пошкоджений належний ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» автомобіль «Skoda Oktavia» № НОМЕР_2. Розмір матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, відповідно до висновку експертного авто- товарознавчого дослідження складає 30554,16 грн., з яких 5012,16 грн. - втрата товарної вартості транспортного засобу. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 перед третіми особами під час керування автомобілем ВАЗ-2107 № НОМЕР_1 була застрахована у ПАТ СК «АХА Страхування» полісом обов’язкового страхування. Страхова компанія відшкодувала ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» страхову суму за винятком франшизи в сумі 510 грн. і величини втрати товарної вартості автомобіля в сумі 5012,16 грн. Отже, ці суми має відшкодувати відповідач.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 січня 2011 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» на відшкодування матеріальної шкоди 5522,16 грн., а також на відшкодування судових витрат 171 грн.
ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати із закриттям провадження у справі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, зазначає, що суд безпідставно вважав доведеним той факт, що розмір втрати т оварної вартості пошкодженого автомобіля складає 5012,16 грн., оскільки він встановлений висновком експертного авто-товарознавчого дослідження, який ніякими доказами не підтверджується і суперечить результатам звіту про оцінку матеріальної шкоди, проведеного ЗАТ УЦПЗ «Експерт-Сервіс» на замовлення страхової компанії.
Суд не перевірив чи було дотримано спеціалістом при проведенні дослідження всі умови, що підтверджують його достовірність; не витребував від позивача акт технічного огляду автомобіля і платіжні документи, що підтверджують суму страхового відшкодування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» про стягнення на відшкодування матеріальної шкоди 5522,16 грн., суд керувався ст. ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України, положеннями Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і виходив з того, що оскільки ДТП, внаслідок якої було пошкоджено належний ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» автомобіль, сталася з вини ОСОБА_5, він має відшкодувати позивачу втрату товарної вартості транспортного засобу в сумі 5012,16 грн. і франшизу в сумі 510 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відносини у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон).
Пунктом 9.2 ст. 9 Закону встановлено, що обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.
Відповідно до ст. 12 Закону с трахове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, р озмір якої встановлюється при укладанні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Згідно з вимогами ст. 20 цього Закону у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Пунктом 32.7 ст. 32 Закону встановлено, що страховик не відшкодовує шкоду, пов’язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.
Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до частини 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Матеріальна шкода у разі пошкодження транспортного засобу складається з витрат на відновлювальний ремонт з урахуванням фізичного зносу складових і втрати товарної вартості.
Оскільки страхова компанія відшкодувала ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» лише вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням його фізичного зносу, зменшену на суму франшизи, ОСОБА_5, як особа відповідальна за заподіяну шкоду, має відшкодувати втрату товарної вартості і франшизу, розмір якої складає 510 грн.
Частиною 3 ст. 10 і частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З висновку експертного авто-товарознавчого дослідження № 999 від 10 грудня 2009 року, проведеного Кримським юридичним агентством «Інтерномікос» на замовлення ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь», вбачається, що вартість втрати товарної вартості автомобіля «Skoda Oktavia» № НОМЕР_2 внаслідок ДТП, що сталася 26.11.2009 року, складає 5012,16 грн.
Даний висновок не суперечить висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 31-0358 від 14.06.2010 року, згідно з яким величина втрати товарної вартості автомобіля «Skoda Oktavia» № НОМЕР_2 внаслідок ДТП, що сталася 26.11.2009 року, складає 5131,01 грн.
Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки позивач просив стягнути з відповідача на відшкодування втрати товарної вартості автомобіля суму, яка визначена висновком експертного авто-товарознавчого дослідження, і ця сума є меншою, ніж встановлена висновком судової авто-товарознавчої експертизи, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги саме в такому обсязі.
Доводи відповідача, що ця сума не відповідає дійсності, а при проведенні дослідження спеціалістом не було дотримано всіх умов, що гарантують його достовірність, ніякими доказами не підтверджуються.
Посилання відповідача на звіт про оцінку матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу, складений 18 грудня 2009 року ЗАТ УЦПЗ «Експерт-Сервіс» на замовлення ПАТ СК «АХА Страхування» є безпідставним, оскільки цим звітом було встановлено лише вартість відновлювального ремонту автомобіля, а розмір втрати товарної вартості не визначався.
Також є безпідставним твердження відповідача про необґрунтованість висновку судової авто-товарознавчої експертизи, оскільки з нього вбачається, що експертом були включені до обсягу ремонтних робіт лише пошкодження, які підтверджені актом огляду автомобіля від 11 грудня 2009 року.
Зазначення в експертному висновку цін та тарифів на інші ремонтні роботи, в тому числі ремонт лівого крила та заднього мосту, передбачено методом дослідження, який застосовувався експертом, і не свідчить про те, що ці роботи були враховані експертом при визначенні загального розміру шкоди і відповідно суми втрати товарної вартості автомобіля.
Оцінюючи відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України надані позивачем докази, суд першої інстанції зазначених обставин не врахував і помилково не взяв до уваги висновок експертизи, вважаючи що він викликає сумніви у достовірності.
Проте, це порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи, а тому не може бути підставою для скасування або зміни рішення.
За таких обставин колегія суддів відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили
Судді: