ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«21» грудня 2010 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Гриценко Ю.Ф., розглянувши апеляційну скаргу представника Державного казначейства України Нікуліної Т.В., а також протест прокурора м. Євпаторії Вавренюка К.О. на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 8 листопада 2010 року, якою на користь
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1
стягнуто з Державного бюджету України в м. Євпаторії 43994 грн. 42 коп.,
ВСТАНОВИВ:
2 липня 2010 року ОСОБА_3 - директор ЄФ ТОВ «Вторресурси» звернувся до Євпаторійського міського суду АР Крим з заявою, в якій просив повернути йому ј частки належній йому на праві власності квартири АДРЕСА_1 або її вартості у сумі 62155 грн. Мотивував це тим, що постановою Євпаторійського міського суду від 29.05.2006 року ОСОБА_4 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 164-10 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. з конфіскацією 48000 кг лому чорного металу, який було розкрадено в період зберігання, зобов’язання про яке було покладено на його товариство. У зв’язку з цим постановою Євпаторійського міського суду від 29 травня 2006 року був змінений спосіб та порядок виконання постанови та з останнього було стягнуто вартість металобрухту у розмірі 51840 грн. У цілях забезпечення виконання вказаної постанови 17 липня 2007 року на вищевказане майно був накладений арешт. Постановою Апеляційного суду АР Крим від 25 грудня 2008 року провадження по справі за відсутністю складу правопорушення було закрито, але за цей час належна йому ј частина квартири в дохід держави була реалізована з прилюдних торгів за 66621 грн. 55 коп. Про визнання цих торгів недійсними та визнання за ним права власності на квартиру ним було подано цивільний позов.
8 листопада 2010 року суддя, погодившись з викладеними в заяві ОСОБА_3 обставинами, на тій підставі, що постановою Апеляційного суду АР Крим провадження по справі відносно останнього було закрито, до Управління Державного казначейства в м. Євпаторії на користь держави відділом ДВС м. Євпаторії платіжним дорученням дійсно був перерахований штраф, але в розмірі лише 43994 грн. 42 коп., а за рішенням Євпаторійського міського суду від 2 червня 2009 року в задоволенні позову про визнання недійсним публічних торгів та визнання права власності на квартиру йому було відмовлено, заяву ОСОБА_3 задовольнив частково й остаточно вказану суму стягнув на його користь (а.с. 50-51).
В апеляційній скарзі представник Державного казначейства України, стверджуючи, що конфісковане майно в дохід держави звернуто не було, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні вимог ОСОБА_3 відмовити. Мотивує це тим, що за результатами публічних торгів вказане майно було продано ОСОБА_5 – дружині ОСОБА_3, а сплачені нею за проведення торгів кошти у розмірі 59048 грн. 4 коп. були перераховані ТОВ «Форт» на її рахунок (а.с. 53-55).
В протесті прокурор просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю суб’єкту правопорушення, як одного з частин його складу. Обґрунтовує свої доводи тим, що ОСОБА_3 не є особою, який мав право на подання заяви, оскільки він до адміністративної відповідальності не притягувався, рішення відносно нього про конфіскацію майна та перехід ј частки квартири у власність держави не ухвалювались, вказане майно було реалізовано шляхом публічних торгів і його вартість у дохід держави не переходила.
Статтями 289, 290, 294 КУпАП встановлено десятиденний строк на оскарження і опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.
Представник держказначейства в апеляційній скарзі просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, а прокурор в протесті посилається на вказані статті КУпАП. У зв’язку з пропущенням ними строку на апеляційне оскарження ці зазначення можуть бути визнанні як клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Оскільки підстав для відмови у задоволенні не має, вважаю за необхідне поновити їм строк на оскарження та опротестування вказаної постанови суду й розглянути справу по суті.
Заслухавши адвоката ОСОБА_6, перевіривши доводи апелянтів, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга і протест підлягають задоволенню.
Статтею 56 Конституції України передбачено право громадян на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої ним незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю цих органів чи посадових осіб. Відшкодування шкоди здійснюється на загальних засадах, передбачених Цивільним Кодексом України.
Відповідно до діючого законодавства, з заявою про вирішення того чи іншого питання, пов’язаного з виконанням постанови, вправі звернутися особа, стосовно якої було застосовано таке стягнення або потерпілий.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 такою особою не є. Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення було винесено відносно ОСОБА_4 Доказів про скасування цієї постанови по матеріалам справи не має. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_3 за втрату майна, переданого йому для зберігання, міг нести відповідальність лише в порядку цивільного судового провадження, що при розгляді адміністративної справи повинно було з’ясовано судом ще у залі судового засідання, до винесення оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв’язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його власність.
Судом не були враховані роз’яснення Постанови Кабінету Міністрів України за №1340 від 25.08.1998 року «Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», викладені в п. 18, в яких визначено, що у разі скасування рішення суду про конфіскацію майна або рішення іншого органу про перехід його у власність держави, орган у розпорядження якого воно надійшло, повертає майно або вартість цього майна відшкодовується власникові в порядку, встановленому законодавством, у тому числі органом Державного казначейства.
Так, із матеріалів справи вбачається, що конфісковане майно (ј частки належній на праві власності ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1) було продано с публічних торгів, переможцем яких стала ОСОБА_5, підтвердженням чому є наявний в матеріалах справи протокол проведення прилюдних торгів ТОВ «Форт» за №12/8-02. Відповідно до квитанції Приватбанку м. Київа від 16.09.2008 року, сплачені ОСОБА_5 кошти у розмірі 59048 грн. 4 коп. були перераховані на рахунок товариства, що спростовує висновки суду про звернення вартості конфіскованого майна у власність держави.
Також, судом не були враховані норми Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на які обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України 3609 від 09.07.2008 р. Згідно цього порядку повернення коштів з рахунків державного та місцевих бюджетів здійснюється органами Державного казначейства на підставі судового рішення на користь юридичної або фізичної особи, якою були здійснені платежі.
Відповідно до ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.
На підставі викладеного, вважаю, що виявлені порушення вимог діючого законодавства, які були допущені судом першої інстанції, тягнуть за собою безумовне скасування оскаржуваної постанови суду із закриттям провадження по справі.
Керуючись ст. ст. 289, 290, 293, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити представнику Державного казначейства України Нікуліної Т.В. строк на оскарження, а прокурору м. Євпаторії Вавренюку К.О. на опротестування постанови Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 8 листопада 2010 року відносно ОСОБА_3.
Постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 8 листопада 2010 року, якою з Державного бюджету України в м. Євпаторії на користь ОСОБА_3 стягнуто 43994 грн. 42 коп., скасувати й прийняти нову постанову , якою провадження по заяві ОСОБА_3 закрити.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду АР Крим ГРИЦЕНКО Ю.Ф.