РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Адаменко О.Г.
Суддів Руснак А.П.
Кірюхіної М.А.
при секретарі Горкун М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
15 грудня 2005 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому просить стягнути на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 8151 грн., на відшкодування моральної шкоди 5000 грн., на відшкодування витрат на складання дефектного акту і кошторисного розрахунку в сумі 250 грн., а також відшкодувати йому судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1. Поверхом вище над його квартирою розташована квартира № 21, основним наймачем якої є ОСОБА_6 25 серпня 2005 року його квартиру було залито водою з квартири відповідача. Внаслідок цього залиття квартира була пошкоджена. Вартість ремонту квартири відповідно до кошторису складає 7751 грн. Також внаслідок залиття були пошкоджені деякі речі загальною вартістю 400 грн.
Крім того, у зв’язку з пошкодженням його квартири і речей внаслідок залиття йому завдано моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Рішенням Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2009 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди 7866 грн., на відшкодування моральної шкоди - 1000 грн., на відшкодування судових витрат - 1045 грн. 70 коп. У задоволенні позову про відшкодування шкоди в сумі 400 грн., заподіяної внаслідок пошкодження речей відмовлено.
ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог скасувати і ухвалити нове рішення про стягнення з неї на користь позивача 3114 грн. 50 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і 500 грн. на відшкодування моральної шкоді, а в іншій частині позову відмовити.
При цьому зазначає, що суд не звернув уваги на те, що розмір майнової шкоди, завданої пошкодженням квартири, яку просить відшкодувати позивач, був визначений після повторного залиття, яке сталося 15 листопада 2005 року з вини мешканців квартири № 23, що розташована на третьому поверсі.
Крім того, суд визначив розмір матеріальної шкоди відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1273 від 16 лютого 2007 року. Проте, обсяг ремонтних робіт, встановлений цим висновком, не підтверджується а ні актом про залиття від 25.08.2005 року, а ні довідкою посадової особи, яка затвердила складений на замовлення позивача кошторис.
Дійсна вартість ремонтних робіт, необхідність яких пов’язана з обома залиттями, на її думку, встановлена висновком повторної судової будівельно-технічної експертизи № 3046 від 26 лютого 2008 року і складає 6229 грн. Отже, вона погоджується відшкодувати позивачу половину цієї суми.
Оскільки суд встановив, що позивачу у зв’язку із залиттям було завдано моральну шкоду в сумі 1000 грн., вона вважає, що має відшкодувати також лише половину цієї суми.
У письмових запереченнях ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 рішення суду не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, суд керувався ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, і виходив з того, що належна позивачу квартира була пошкоджена внаслідок залиття з вини відповідача. Вартість відновлювального ремонту квартири згідно з висновком будівельно-технічної експертизи № 1273 від 16 лютого 2007 року складає 7866 грн. У зв’язку з пошкодженням квартири позивачу також завдано моральну шкоду, яка за оцінкою суду становить 1000 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про заподіяння позивачу з вини відповідача матеріальної і моральної шкоди у зв’язку із залиттям квартири, але вважає, що розмір відшкодування цієї шкоди визначений судом з порушенням норм процесуального права і не відповідає обставинам справи.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, у справах про відшкодування матеріальної шкоди позивач має довести факт заподіяння цієї шкоди, її розмір, протиправність поведінки її заподіювача, а також причинний зв'язок між цією поведінкою та шкодою, а відповідач - відсутність своєї вини у завданні шкоди.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
З акту обстеження від 25.08.2005 року, складеного майстром ЖЕВ, вбачається, що 25 серпня 2005 року з квартири АДРЕСА_2, де проживає відповідач ОСОБА_6, було залито квартиру № 19 цього ж будинку, власником якої є позивач ОСОБА_5 Для усунення наслідків залиття у квартирі позивача необхідно здійснити ремонт підвісної стелі площею 40 кв.м.; заміну шпалер площею 50 кв.м.; перетерти та пофарбувати стелю площею 23 кв.м.; замінити лінолеум площею 20 кв.м. і провести ремонт електропроводки (а.с.36).
Отже, допустивши залиття квартири ОСОБА_5 зі своєї квартири, ОСОБА_6 має нести цивільно-правову відповідальність за заподіяну позивачу матеріальну шкоду.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазначала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3046 від 26 лютого 2008 року вбачається, що квартира АДРЕСА_1 має пошкодження, які виникли внаслідок залиття. Вартість відновлювального ремонту цих пошкоджень підрядним способом становить 6229 грн.
З показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і акту від 15 листопада 2005 року вбачається, що 15 листопада 2005 року квартира АДРЕСА_1 була залита з квартири № 23, розташованої на третьому поверсі будинку.
З висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 4032 від 31 січня 2011 року вбачається, що вартість ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1, вказаних в акті про залиття від 25.08.2005 року, і необхідність яких підтверджена висновком судової будівельно-технічної експертизи № 3046 від 26 лютого 2008 року, при виконанні підрядним способом, складе 2435 грн.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу з вини відповідача, складає 2435 грн.
Суд першої інстанції належної оцінки вказаним вище доказам не дав і безпідставно відхилив доводи відповідача, що завдана з її вини шкода є значно меншою, ніж заявлено у позові.
Відповідно до частини 2 ст. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 174 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.
Згідно з частиною 4 цієї ж статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки відповідач визнала позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди на суму 3114,50 грн., і це не суперечить вимогам закону і не порушує нічиїх прав, свобод чи інтересів, дані вимоги підлягають задоволенню саме у такому розмірі.
Визначаючи розмір завданої позивачу моральної шкоди у зв’язку з пошкодженням належної йому квартири в 1000 грн., суд першої інстанції також не врахував, що частина цих пошкоджень виникла внаслідок залиття, яке сталося 15 листопада 2005 року не з вини відповідача.
У зв’язку з цим розмір відшкодування моральної шкоди має бути зменшений до 500 грн., оскільки саме у такому обсязі відповідач визнала позовні вимоги.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні шляхом зменшення суми відшкодування матеріальної шкоди з 7866 грн. до 3114,50 грн., а суми відшкодування моральної шкоди - з 1000 грн. до 500 грн.
Колегія суддів не знаходить підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вартості ремонту пошкоджених дверей, оскільки позивач не надав доказів на підтвердження того, що ці пошкодження виникли внаслідок залиття, що сталося з вини ОСОБА_6
Колегія суддів критично ставиться до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1273 від 16 лютого 2007 року згідно з яким розмір шкоди, заподіяної позивачу, становить 7866 грн., оскільки експертом врахована вартість робіт, які не пов’язані із залиттям, а саме - заміна керамічної плитки і дерев’яних антресолей.
Дані акту про залиття щодо необхідності ремонту проводки колегією суддів не враховуються, оскільки не підтверджуються ніякими іншими доказами.
Дані акту про залиття і кошторисного розрахунку про вартість ремонту квартири АДРЕСА_1 про необхідність заміни лінолеуму також не приймаються до уваги, оскільки не підтверджуються висновком жодної експертизи і будь-якими доказами про виконання цих робіт до проведення експертиз.
На підставі частини 5 ст. 88 ЦПК України рішення суду також підлягає зміні в частині розподілу судових витрат шляхом зменшення суми, що підлягає стягненню, пропорційно задоволеній частині позовних вимог, яка складає 40 %. Зокрема, з відповідача на користь позивача на відшкодування судових витрат підлягає стягненню замість 1045,70 грн. - 313,33 грн., в тому числі судовий збір в сумі 51,85 грн. і витрати на проведення експертизи в сумі 261,48 грн.
На підставі частини 1 ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню на відшкодування судових витрат 2345,75 грн., в тому числі судовий збір в сумі 29,75 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн., витрати на оплату експертиз в сумі 2286 грн.
Крім того, з позивача на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз підлягає стягненню недоплачена сума за проведення експертизи у розмірі 25 грн. 86 коп., а з відповідача - у розмірі 933,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, пунктами 3, 4 частини 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди змінити.
Зменшити суму відшкодування матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5, з 7866 грн. до 3114,50 грн., суму відшкодування моральної шкоди - з 1000 грн. до 500 грн., суму відшкодування судових витрат з 1045,70 грн. до 313,33 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 на відшкодування судових витрат 2345,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз недоплачену суму у розмірі 25 грн. 86 коп.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз недоплачену суму у розмірі 933,20 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: