Справа № 2а-98/2007р.

          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

25 травня 2007 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого-судді                                             Мунько Б.П

при секретарі                                                     Косенко Л.Г.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А - 3177 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення ,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А-3177 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення, мотивуючи свій позов тим, що він з 05 серпня 1985 року по 17 січня 2007 року проходив дійсну військову службу на посаді начальника відділу в/ч А-3177, перебуваючи на продовольчому забезпеченні військової частини А-3177.

Згідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, Законом України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей,, встановлено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, за їх бажанням, грошову компенсацію. Порядок продовольчого забезпечення військовослужбовців, встановлюється Постановою KM України від 12.03.1996 року № 316 "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу МВС".

В результаті невиконання вимог вищезазначеного законодавства України, за період служби відповідачем безпідставно не виплачено йому грошову компенсацію замість продовольчого забезпечення з 11 березня 2000 року до 17 січня 2007 року в сумі 21018 гривень 95 копійок.

Тому позивач змушений був звернутись до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить визнати дії командування військової частини А 3177 по не виплаті йому грошової компенсації замість продовольчого забезпечення незаконними, та стягнути з відповідача на його користь заборгованість по виплаті грошової компенсації за речове майно за період з 11 березня 2000 року до 17 січня 2007 року в сумі 21018 гривень 95 копійок, а також стягнути суму моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав частково, відмовившись від стягнення моральної шкоди.

Представник відповідача - військової частини А 3177, - Біньковський А.С., адміністративний позов визнав повністю, проти його задоволення не заперечує.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд, враховуючи вимоги ст.112 КАС України, які передбачають, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову, вважає, що адміністративний позов піддягає до задоволення, з наступних підстав:

згідно до вимог ст.1-2 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей,, встановлено, що в зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана з захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи призупинені без їх рівноцінної заміни. Нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними.

Також ч.1 ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців   та   членів   їх   сімей,,   передбачено,   що   держава   гарантує

2

військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Крім того, в судовому засіданні об'єктивно встановлено, що позивач проходив службу

на посаді начальника відділу в/ч А-3177, перебуваючи на продовольчому забезпеченні

військової частини А-3177.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постановою KM України від 12.03.1996 року № 316 "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу МВС", позивач, має право на отримання грошової компенсації замість нестриманого продовольчого пайка, тому позовні вимоги ОСОБА_1 суд визнає обґрунтованими.

Суд, враховуючи визнання адміністративного позову відповідачем, яке прийняте судом, так як визнання відповідачем позовних вимог не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує нічиїх прав, інтересів та свобод, приймає дане визнання та приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядок продовольчого забезпечення військовослужбовців, встановлюється Постановою KM України від 12.03.1996 року № 316 "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу МВС", ст. 112 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати дії командування військової частини А 3177 по не виплаті грошової компенсації замість продовольчого забезпечення незаконними та стягнути з військової частини А 3177 на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті грошової компенсації за продовольче забезпечення в сумі 21018 гривень 95 копійок.