Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    18 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Ісаєва Г.А.

суддів

при секретарі Белинчук Т.Г.

Підлісної І.А.

Урденко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням та відміну реєстрації за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 22 грудня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням та відміну реєстрації. Позовні вимоги мотивовано тим, що вона з серпня 2004 року знаходилась в зареєстровану шлюбі з відповідачем, 05 квітня 2005 року ОСОБА_6 був зареєстрований в належних їй на праві власності 11/20 частках жилого будинку АДРЕСА_1. 17 грудня 2008 року шлюб з відповідачем був розірваний. Після розірвання шлюбу відповідач лікувався в психіатричній лікарні, куди потрапив у зв’язку із зловживанням спиртними напоями. У кінці квітня 2009 року вона зверталася у міліцію із заявою про неправомірну поведінку відповідача. У травні місяці відповідач, будучи у нетверезому стані, побив її, у зв’язку з чим вона потрапила у лікарню із струсом мозку. Після цього відповідач пішов із належного їй житла і більше в ньому не проживав. Свої речі він забрав з собою. У подальшому відповідач збирався поїхати до колишнього місця проживання у Білорусь. У зв’язку з тим, що відповідач, як член сім’ї власника житла, більше одного року без поважних причин не проживає за місцем реєстрації, просила усунути їй перешкоди у користуванні житлом шляхом визнання відповідача особою, що втратила право на користування жилим приміщенням, і зняти його з реєстрації.

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 22 грудня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5 – відмовлено.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати вказане рішення і ухвалити нове рішення про задоволення її позову. Вважає необґрунтованим висновок суду про те, що вона не надала жодного доказу, що відповідач відсутній у спірній квартирі без поважної причини більше одного року, оскільки непроживання відповідача у її квартирі не спростовується жодним доказом, а те, що сусіди, які підтвердили це, не приймали участь у справі, також не спростовує даний факт і не дає підстав сумніватися у достовірності акту КП «Жилищник-5».

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши ОСОБА_5, розглянувши матеріали справи, колегія суддів  вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано відповідних доказів про те, що відповідач більше року без поважних причин не проживає в спірному будинку.

Такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону, а тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Згідно з частиною 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз’яснено, що розглядаючи і вирішуючи цивільні справи на засадах змагальності та диспозитивності, суди відповідно до положень статей 10, 11 ЦПК України повинні роз'яснювати особам, які беруть у ній участь, їх права та обов'язки, попереджувати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції на вище викладене уваги не звернув.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що власником 11/20 часток жилого будинку АДРЕСА_1 є позивачка. Відповідач ОСОБА_6 вселився в спірних будинок в якості члена сім’ї власника, оскільки з 2004 року позивачка знаходилась з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 17.12.2008 року.

Суд апеляційної інстанції на підставі наданих доказів, а саме, пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_4, листа Євпаторійського міського управління міліції встановив, що відповідач з травня 2009 року в спірному будинку не проживає, його власних речей в будинку немає. Ні яких перешкод в користуванні житлом позивачка відповідачу не чинила.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 втратив право на користування належним позивачці житлом, а тому позивачка має право вимагати усунення перешкод в користуванні своєю власністю шляхом зняття ОСОБА_6 з реєстрації.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, –

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 22 грудня 2010 року скасувати. Ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Визнати ОСОБА_6 таким що втратив право на користування 11/20 часток житлового будинку АДРЕСА_1.

Усунути перешкоди ОСОБА_5 в користуванні 11/20 часток будинку АДРЕСА_1 з боку ОСОБА_6 шляхом зняття його з реєстрації за зазначеною адресою.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:                                                                                      

Ісаєв Г.А.                                       Белинчук Т.Г.                                     Підлісна І.А.