УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Адаменко О.Г.
Суддів: Кірюхіної М.А.
Руснак А.П.
При секретарі: Горкун М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Масандрівської селищної ради м. Ялта Автономної Республіки Крим і ОСОБА_6, третя особа - санаторій «Сосняк», про визнання недійсними рішень селищної ради та державного акту на право власності на земельну ділянку, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 1 березня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
21 жовтня 2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Масандрівської селищної ради м. Ялти і ОСОБА_6, в якому просить визнати недійсними рішення Масандрівської селищної ради від 18.02.2004 року № 15 і від 02.07.2007 року № 13 про передачу у приватну власність ОСОБА_6 прибудинкової території будинку АДРЕСА_1, в розмірі 0,035 га., а також державний акт серії ЯЖ № 541600, виданий 18.03.2009 року на ім’я ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку площею 0,035 га. за адресою: м. Ялта, смт. Восход, санаторій «Сосняк».
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона проживає за адресою АДРЕСА_1 і є власником вказаної квартири. Відповідач ОСОБА_6 мешкає у квартирі № 2 цього ж будинку. Оскаржуваними рішеннями Масандрівської селищної ради відповідачу надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки і передано у власність земельну ділянку площею 0,035 га. в АДРЕСА_1. На підставі цих рішень ОСОБА_6 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку. Проте, передача у власність ОСОБА_6 частини прибудинкової території не відповідає вимогам закону і порушує її права.
Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2010 року до участі у справі як третю особу залучено санаторій «Сосняк».
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 1 березня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, зазначає, що суд не врахував, що у зв’язку з передачею спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_6 будуть порушені її права. Зокрема до земельної ділянки, яку вона має намір отримати у власність, не буде існувати під’їзду. Крім того, на цій земельній ділянці, переданій ОСОБА_6, опинилися водовідвід, існуючий для захисту стін її квартири від потрапляння води, а також підпірна стіна, що захищає будинок від руйнування.
У письмових запереченнях ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_5, суд виходив з того, що позивач не довела, що передача на підставі оскаржуваних рішень і державного акту у власність ОСОБА_6 спірної земельної ділянки порушує її права.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Під час розгляду справи суд першої інстанції встановив, що рішенням Масандрівської селищної ради № 15 від 18.02.2004 року ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,0450 га. за адресою смт. Восход, санаторій «Сосняк» для будівництва і обслуговування жилого будинку, а рішенням Масандрівської селищної ради № 13 від 20.07.2007 року затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_6 для будівництва і обслуговування жилого будинку земельну ділянку площею 0,0350 га. за адресою смт. Восход, санаторій «Сосняк».
18 березня 2009 року ОСОБА_6 отримав державний акт серії ЯЖ № 541600 на право власності на земельну ділянку площею 0,0350 га. для будівництва та обслуговування жилого будинку за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Массандра, смт. Восход, санаторій «Сосняк».
Позивач ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1.
Вказаний будинок складається з трьох квартир і перебуває на балансі санаторію «Сосняк». Всі квартири в будинку приватизовані. За даними технічного паспорту будинок розташований на земельній ділянці площею 1125 кв.м.
За повідомленням Масандрівської селищної ради матеріали, на підставі яких до технічного паспорту вносилися дані по встановленню меж прибудинкової території будинку № 16, відсутні; органами місцевого самоврядування така документація не розроблялась і не затверджувалась; мешканцям будинку прибудинкова територія не передавалась.
З висновку судової будівельно-технічної експертизи від 10.11.2010 року вбачається, що накладання земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_6 згідно з державним актом від 18.03.2009 року, на земельну ділянку, яка фактично віднесена до користування будинку № 16, відсутнє. До жилого будинку № 16 існує під’їзд, якому надання ОСОБА_6 у власність спірної земельної ділянки не перешкоджає. По спірній земельній ділянці дійсно проходить водовідвід, але він виконує свою функцію і відповідає призначенню. Підпірна стіна, по якій встановлена межа спірної земельної ділянки, також відповідає своєму призначенню.
Відповідно до частини 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з вимогами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 3 ст. 10 і частиною 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Всупереч зазначеним процесуальним нормам ніяких доказів, які б спростовували встановлені судом обставини і підтверджували, що надання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_6 порушує її земельні або майнові права як власника квартири № 3 будинку № 16, позивач не надала, а тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні її позову.
Розташування водовідводу на земельній ділянці ОСОБА_6, а підпірної стіни - на її межі, не порушує прав позивача, оскільки вказані спорудження незалежно від права власності на земельну ділянку використовуються за призначенням і виконують свої функції, у тому числі і щодо захисту будинку № 16 і розташованої в ньому квартири позивача.
До земельної ділянки, яка планується до передачі у власність ОСОБА_5, існує під’їзна дорога поза межами земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_6 Та обставина, що половина цієї дороги не влаштована, не дає підстав вважати незаконною передачу у власність ОСОБА_6 спірної земельної ділянки.
З огляду на зазначене, відповідно до частини 1 ст. 308 ЦПК України, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 1 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: