ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«17» березня 2011 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Гриценко Ю.Ф. за участю ОСОБА_1 та його захисника-адвоката ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу на постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 18 січня 2011 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого директором орендного підприємства «Ялта Монолітстрой», який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців,
ВСТАНОВИВ:
Постановою суду від 18 січня 2011 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців за те, що він 14 грудня 2010 року, о 19 годині 00 хвилин, на 14 км автодороги Совєтське-Привільне в Совєтському районі АР Крим, керував транспортним засобом "Фолькваген-Шаран», реєстр. номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (а.с. 12).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини й правильність кваліфікації дій, просить призначити йому більш м'яке адміністративне стягнення не пов’язане з позбавленням права керування транспортними засобами. Мотивує прохання тим, що суд не врахував те, що правопорушення він скоїв вперше, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, що він повністю признав свою провину і розкаюється в скоєному, що керувати транспортним засобом він був вимушений в силу непередбачених обставин та дуже короткий час.
Заслухавши:
- апелянта, який підтримав апеляційну скаргу та пояснив, що 14 грудня 2010 року, о 19 годині 00 хвилин, на 14 км автодороги Совєтське-Привільне в Совєтському районі АР Крим, він, в якості пасажира, їхав на своєму автомобілі "Фолькваген-Шаран», реєстр. номер НОМЕР_1. Автомобілем керував його водій ОСОБА_4 По дорозі вони з’їхали на грунтову дорогу і застрягли. Оскільки був пізній час доби, вони не змогли знайти хто б їх витягнув і змушені були виштовхувати автомобіль вдвох з водієм. Він вимушений був сісти за кермо, при тому, що був в стані алкогольного сп’яніння, а водій виштовхував автомобіль. Коли вони виїхали та він збирався сісти на місце пасажира, під’іхали працівники ДАІ і стали вимагати, щоб він поїхав з ними на медичний огляд. Він не заперечував, що декілька хвилин керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння, а тому відмовився їхати на медичний огляд і підписав протокол. З правопорушенням згоден та визнає себе винним;
- його захисника, який, не оспорюючи доведеність вини й правильність кваліфікації дій, просить призначити його підзахисному ОСОБА_1 більш м'яке адміністративне стягнення не пов’язане з позбавленням права керування транспортними засобами. Мотивує прохання тим, що суд не врахував те, що правопорушення він скоїв вперше, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, що він повністю признав свою провину і розкаюється в скоєному, що керувати транспортним засобом він був вимушений в силу непередбачених обставин та дуже короткий час.
- перевіривши її доводи та вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Висновок судді міського суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, за зазначених у постанові обставинах, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, які ніким під сумнів не ставляться.
Дії винного за ст. 130 ч.1 КУпАП кваліфіковані вірно.
Проте, вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяцв, суд порушив вимоги ст. ст. 33, 34, 35 КУпАП, а також роз’яснення, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р., згідно до яких стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, його наслідків, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.
Зокрема, суд не прийняв до уваги те, що ОСОБА_1 визнав себе винним та в своїх поясненнях не заперечував проти вчиненого, що правопорушення він скоїв вперше, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, що він повністю признав свою провину і розкаюється в скоєному, що керувати транспортним засобом він був вимушений в силу непередбачених обставин та дуже короткий час, а тому вважаю, що накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців є необґрунтованим, у зв’язку з чим постанова судді підлягає зміні із накладенням стягнення у виді штрафу в максимальному розмірі, передбаченому санкцією вищевказаної статті. Вважаю, що стягнення у виді штрафу, із урахуванням даних про характер вчиненого правопорушення, особу порушника, пом’якшуючих його вину обставин, є достатнім та необхідним для запобігання й попередження вчинення ОСОБА_1 подібних правопорушень.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 18 січня 2011 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП - змінити .
Адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців замінити на штраф у сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
В остальній частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду АР Крим Ю.Ф.ГРИЦЕНКО