УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Адаменко О.Г.
Суддів: Руснак А.П.
Кірюхіної М.А.
При секретарі: Горкун М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи - виконавчий комітет Ялтинської міської ради, комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційна організація № 3», про усунення перешкод у користуванні власністю, за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2010 року про відмову у задоволенні заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення суду,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2008 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення в дану квартиру задоволено.
Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2009 року в цій частині рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2008 року залишено без змін.
13 серпня 2010 року старший державний виконавець ВДВС Ялтинського МУЮ в АР Крим звернувся до Ялтинського міського суду АР Крим із заявою, в якій, посилаючись на ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», просить встановити порядок і спосіб виконання рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2008 року про вселення ОСОБА_5 в квартиру АДРЕСА_1.
Заява мотивована тим, що при виконанні рішення суду встановлено, що в будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_1 як окремого жилого приміщення не існує, оскільки ця квартира була об’єднана з квартирою № 43 і на даний момент є складовою частиною квартири № 43-44, що має один вхід, єдину систему опалювання, каналізації, водо- та електропостачання.
Ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2010 року у задоволенні заяви старшого державного виконавця ВДВС Ялтинського МУЮ в АР Крим відмолено.
Виконуючий обов’язки начальника ВДВС Ялтинського МУЮ в АР Крим подав апеляційну скаргу, в якій просить вказану ухвалу скасувати і зобов’язати Ялтинський міський суд розглянути заяву державного виконавця в порядку, встановленому ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» і ст. 373 ЦПК України, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, зазначає, що суд не врахував, що заява державного виконавця була обґрунтована ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», і відмовив у її задоволенні з посиланням на ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» і частину 1 ст. 221 ЦПК України, зазначивши, що підстав для роз’яснення судового рішення немає.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача і представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи без задоволення заяву старшого державного виконавця, суд виходив з того, що підстав, передбачених ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» і частиною 1 ст. 221 ЦПК України, для роз’яснення рішення суду про вселення ОСОБА_5 немає, оскільки це рішення є зрозумілим.
Проте, такий висновок суд зробив з порушенням норм процесуального права.
Так, відповідно до вимог частини 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Державний виконавець у заяві від 13 серпня 2010 року просив встановити спосіб і порядок виконання рішення суду про вселення ОСОБА_5, посилаючись на ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на момент звернення із заявою, відповідно до якої за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Проте, суд цю заяву за правилами ст. 373 ЦПК України фактично не розглянув і всупереч вимогам ст. 11 ЦПК України вирішив питання про роз’яснення судового рішення.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду відповідно до пункту 3 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, пунктом 3 ст. 312, ст. ст. 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим задовольнити.
Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 жовтня 2010 року про відмову у задоволенні заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення суду скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: