Справа № 2-А-1730/2009/1231

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2009р. суддя Стахановського міського суду Луганської області Ромашка В.П., розглянувши у приміщенні суду м. Стаханова у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Стаханівської міської Ради Луганської області про визнання бездіяльності незаконною, перерахунок та стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду 29.04.09р. з дійсним позовом, позивач зазначив, що у 2008 році він являвся інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та мав право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком як ветеран війни - інвалід війни, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Станом на травень 2008р. мінімальна пенсія за віком становила 481грн., виходячи з чого йому мало б бути виплачено допомогу у розмірі 3848грн., а фактично було виплачено лише 400грн. Недоплачено 3448грн.

Письмових заперечень за позовом не надано.

У судове засідання позивач та представник відповідача не з’явилися, позивачем надано заяву про розгляд справи за його відсутності. Від відповідача, суб’єкта владних повноважень, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Явку сторін було визнано необов’язковою.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Суд вважає доведеним, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни, ця обставина підтверджена ксерокопією Посвідчення на ар.с. 4, 5, 10 та військовим квитком на ар.с. 12. Розмір та підстава виплат підтверджена відповіддю УПСЗН на звернення до нього позивача у справі з приводу перерахунку (ар.с. 6, 7).

До правовідносин, що склалися, слід застосовувати Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів». Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни II групи щорічно до 5 травня виплачується допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» розмір мінімального прожиткового мінімуму (а відтак - мінімальної пенсії за віком) на травень 2008р. було визначено у сумі 481грн. Однак цим Законом право визначення розміру виплат було делеговано Кабінету Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12.03.08р. була визначена у розмірі 65грн. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08р.№ 10-рп/2008р визнано таким, що не відповідає Конституції України внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» Законом України „Про державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів". Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, або окремі їх положення, що визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, дія норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» у частині, що визначає розмір допомоги, яку належить сплачувати щорічно до 5 травня (у розмірі мінімальної пенсії за віком) у 2008р. відновлена з 22.05.08р.. Позивачеві виплати було здійснено до 5 травня 2008року, у період, коли положення Законів „Про державний бюджет України на 2008рік. та внесення змін до деяких законодавчих актів» щодо розміру виплати діяли, оскільки на той час не були визнані неконституційними.

Крім того, суд враховує, що згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу. Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше». За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України. Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час розв’язання спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше. Відповідна судова практика склалася станом на 22.06.09р. (Постанова Вищого адміністративного суду України від 01.04.09р. у справі за позовом ОСОБА_2 до УПСЗН Стахановської міської ради Луганської області).

За наведених обставин, суд вважає, що доводи позивача, про те, що розмір виплаченої йому допомоги не відповідає тому, який мав би бути виплаченим, не можна вважати слушними. Відповідач у справі діяв на підставі закону, у спосіб, визначений законом та у межах своїх повноважень.

Керуючись ст..6, 94, 99, ч.3 ст. 122, 158, 159, 161, 162.163 КАС України, Конституцією України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.93р., Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 р. № 107, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08р.№ 10-рп/2008р., Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12.03.08р. суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у позові до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської Ради про визнання бездіяльності незаконною, перерахунок та стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги відмовити у повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів по тому - апеляційної скарги.