Справа № 2-А-1882/2009/1231
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2009р. суддя Стаханівського міського суду Луганської області Ромашка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської Ради про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень неправомірною, перерахунок та стягнення суми недоплаченої щорічної допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду 07.05.09р. і зазначив, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом війни II групи від захворювання, яке пов’язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» він має право на отримання щорічно до 5 травня допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму, однак відповідач у 2008 здійснив виплату у меншому розмірі: замість 3848грн. у 2008р. йому виплачено 400грн..Сума недоплати становить 3448грн. У 2009р. до виплати належить 3554грн., однак відповідач відмовляється здійснювати виплати у такому розмірі. Загалом йому недоплачено 7002грн.
Відповідачем надано письмові заперечення. Позов не визнано з посиланням на те, що розмір виплати визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12.03.08р., як це передбачено Законом України «Про державний бюджет України на 2008р.». Бюджетні асигнування надані у відповідному розмірі. До того ж позивачем пропущено однорічний строк на звернення до суду. У 2009р. виплачено 430грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 18.03.09р. Позивачем пропущено однорічний строк на звернення до суду за вимогами за 2008рік.
У судове засідання сторони не з’явилися.
Позивач та представник позивача надали заяви про розгляд справи за своєї відсутності.
Представник відповідача, суб’єкта владних повноважень у судове засідання не з’явився, клопотань про відкладення судового засідання від відповідача не надходило. Явка сторін у судове засідання обов’язковою не визнавалася.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. При цьому керується наступним:
Суд вважає доведеним, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -учасників війни, ця обставина підтверджена ксерокопією Посвідчення на ар.с. 4, 5, 6. Розмір та підстави виплат, здійснених відповідачем на користь позивача у 2008році підтверджено відповіддю на звернення позивача до відповідача (ар.с. 9). Зазначені обставини відповідачем визнаються. Відповідачем також не заперечується, що станом на час розгляду справи у суді на тих же підставах позивачеві виплачено одноразову допомогу у сумі 430грн.
До правовідносин, що склалися між сторонами у справі, належить застосовувати Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.93р. та Закон України «Про Державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» № 107-УІ від 28.12.07р., Закон України «Про державний бюджет України на 2009рік» № 835-УІ від 26.12.08р., Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08р.№ 10-рп/2008р., та від З жовтня 1997 року № 4-зп.
Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни II групи щорічно до 5 травня виплачується допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» розмір мінімального прожиткового мінімуму (а відтак - мінімальної пенсії за віком) на травень 2008р. було визначено у сумі 481грн. Однак цим же Законом право визначення розміру виплат інвалідам війни було делеговано Кабінету Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12.03.08р. сума допомоги була визначена у розмірі 400грн. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08р.№ 10-рп/2008р визнано таким, що не відповідає Конституції України внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» Законом України „Про державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів". Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, або окремі їх положення, що визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, дія норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» у частині, що визначає розмір допомоги, яку належить сплачувати щорічно до 5 травня (у розмірі мінімальної пенсії за віком) у 2008р. відновлена з 22.05.08р.. Позивачеві виплати було здійснено до 5 травня 2008року, у період, коли положення Законів „Про державний бюджет України на 2008рік. та внесення змін до деяких законодавчих актів» щодо розміру виплати діяли, оскільки на той час не були визнані неконституційними. Законом «Про державний бюджет України на 2009рік» визначено, що у 2009році виплати здійснюються у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 18.03.09р. сума одноразової допомоги встановлена у розмірі 430грн. Відповідного рішення Конституційним Судом України щодо конституційності норми Закону України «Про державний бюджет України на 2009рік» не приймалося.
Суд враховує, що згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу. Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше». За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України. Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час розв’язання спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше. Відповідна судова практика склалася станом на 22.06.09р. (Постанови Вищого адміністративного суду України від 01.04.09р. у справі за позовом ОСОБА_2 до УПСЗН Стахановської міської ради Луганської області та від 04.03.09р. у справі за позовом ОСОБА_3 до УПСЗН Стахановської міської ради Луганської області).
За наведених обставин, суд вважає, що доводи позивача, про те, що розмір виплаченої йому допомоги не відповідає тому, який мав би бути виплаченим, не можна вважати слушними. Відповідач у справі діяв на підставі закону, у спосіб, визначений законом та у межах своїх повноважень.
Оцінюючи доводи відповідача про те, що позивачем пропущено однорічний строк для звернення до суду на увагу не заслуговують, оскільки відповідачем не надано доказу щодо дати виплати, здійсненої ним добровільно на користь позивача, річний строк обмежується відповідною датою виплати у 2008році (виплати мало б бути здійснено до 5 травня 2008р.), а звернення до суду має місце 07.05.09р..
Керуючись ст..6, 94, 99, ч.3 ст. 122, 158, 159, 161, 162.163 КАС України, Конституцією України, Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.93р. та Закон України «Про Державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» № 107-УІ від 28.12.07р., Закон України «Про державний бюджет України на 2009рік» № 835-УІ від 26.12.08р., Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08р.№ 10-рп/2008р., та від 3 жовтня 1997 року № 4-зп
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у позові до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської Ради про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень неправомірною, перерахунок та стягнення суми недоплаченої щорічної допомоги відмовити у повному обсязі.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд м. Стаханова шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів по тому - апеляційної скарги.