№ 2-0-60/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2007 року.Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тюхтія П.М. при секретарі Мельниченко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Макарів справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Макарівська районна державна адміністрація, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що він згідно договорів купівлі-продажу майнових паїв КСП „Родина" с. Наливайківка Макарівського району на підставі акту приймання-передачі від 20.10.2006 року отримав від СТОВ „Родина" нежитлові приміщення приміщення офісу, складу № 1, складу №2, складу №3, вагової, під"їздних доріг, бетонних площадок (2шт.), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.Право власності на вказані нежитлові приміщення підтверджується свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 14.04.2007 року, серія ЯЯЯ № 551027.Нежитлові приміщення розташовані на земельній ділянці площею 2, 3079 га, яка згідно довідки Макарівського районного відділу земельних ресурсів належить до земель колективної власності КСП „Родина".Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство" об"єктами права власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва.Грошові та майнові внески його членів, вироблена ним продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах.Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Члени підприємства є власниками земельних часток (паїв).Що підтверджується п.2 Указу Президента України від 8.08.1995 року „Про порядок паювання земель , переданих у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємтсвам та організаціям".
Для ефективного ведення господарської діяльності, СТОВ „Родина" передало йому земельну ділянку площею 2, 3079 га згідно акта приймання-передачі земельної ділянки від 20 жовтня 2006 року, під нежитловими приміщеннями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1(копія акта додається). Межі земельної ділянки визначені в натурі (на місцевості), що підтверджується планом зовнішніх меж (копія додається).
Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Планом зовнішніх меж визначена площа та визначено межі ділянки, необхідної для обслуговування будівель та споруд.
Таким чином, передача земельної ділянки є правомірною.
Земельна ділянка на сьогодні використовується ним. При цьому, передача земельної ділянки фактично відбулася, але не оформлена відповідно до вимог статей 125 та 126 Земельного кодексу України.
Згідно статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У зв'язку із зазначеними обставинами, він не може надалі на законних підставах використовувати земельну ділянку, а отже ефективно вести господарську діяльність.
Згідно частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У відповідності до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересу є встановлення факту, що має юридичне значення. Діючим законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту, що має юридичне значення від якого залежить виникнення майнових прав на вказану земельну ділянку.
Таким чином, встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що право власності на земельну ділянку площею 2, 3079 га можна лише в судовому порядку.
Тому просив суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт передачі у його власність земельної ділянки площею 2, 3079 га за адресою Київська обл..АДРЕСА_1, що дає йому право на отримання Державного акту на право власності на вказану земельну ділянку.
В судовому засіданні заявник підтримав свої вимоги.
Представник Макарівської районної державної адміністрації визнала вимоги заявника обґрунтованими.
Вислухавши пояснення заявника, представника заінтересованої особи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що правове обґрунтування заяви відповідає вимогам Земельного кодексу України- ст. ст. 120, 142, Цивільного кодексу України- ст. 377, Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство"- ст. 10.
Додані до заяви докази-витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, довідка № 35 від 4.05.2007 року, згідно якої СТОВ „Родина" є правонаступником КСП „Родина", акт приймання-передачі об"єктів нерухомості та земельної ділянки площею 2, 3079 га, довідка Макарівського районного відділу земельних ресурсів від 7.05.2007 року про те, що за приміщеннями, що придбані заявником, рахується земельна ділянка площею 2, 3079 га, підтверджують фактичні обставини справи, що наведені в заяві.
Макарівська районна державна адміністрація визнала вимоги заявника такими, що відповідають інтересам держави.
Спір з приводу користування земельною ділянкою чи права її належності відсутній.
Іншого способу переходу права власності на земельну ділянку в таких випадках немає.
Тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст. . ст. 256, 259 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Вимоги ОСОБА_1 задовільнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, факт передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2, 3079 га за адресою АДРЕСА_1 і що згідно ст. . ст. 116, 125, 126 ЗК України він має право отримати Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з часу проголошення рішення.