Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2011 року Справа № 2а-2406/11/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі :            

головуючого судді:                               Захарової О.В.

секретаря судового засідання:           Білоконя Д.І.

за участю сторін:

прокурора:                                         Грека М.В. (посвідчення від 08.10.2010 НОМЕР_1)

представника позивача:                    ОСОБА_1 (довіреність від 11.04.2011 № б/н)

відповідач:                                        не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Сватівського району Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1846,02 грн., -

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Сватівського району Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1846,02 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з дня реєстрації.

В порушення ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 ОСОБА_2 несвоєчасно сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, нараховані у відповідності до розрахунків сум авансових платежів за звітні періоди, що спричинило виникнення заборгованості, яка станом на 15.02.2011 становить 1846,02 грн.

За несвоєчасну сплату внесків позивачем на підставі ч. 3 ст.106 Закону № 1058 відповідачу було надіслано вимоги про сплату боргу № Ю-1458 від 01.11.2006,  № Ю-1487 від 01.12.2006, № Ю-1545У від 03.01.2007, № Ю-1683 від 02.04.2007, які отримані відповідачем, що підтверджується особистим підписом відповідача на повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Відповідач вимоги у встановленому порядку не оскаржив, суму боргу, зазначену у вимогах не оскаржив у встановлений строк не сплатив.

У зв’язку з чим, прокурор просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1846,02 грн.

Прокурор і представник позивача в судовому засідання позов підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд вважав можливим розглядати справу за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення прокурора і представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 – VI, яким внесено зміни до Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення», «Про збір на обов’язкове державне пенсійне забезпечення».

В той же час, відповідно до п. 7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, застосуванню підлягають зазначені вище Закони в редакції, що діяли до 01 січня 2011 року.

Судом встановлено, що відповідач – ОСОБА_2 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 10.07.2006 (а.с. 12) та згідно заяви взятий на облік до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 11).

За змістом ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі Закон №1058) відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітнім періодом є календарний місяць.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 3 ч.12 цієї статті визначено, що у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов’язаннями із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями,крім зобов’язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 №1092 (у редакції, чинній на момент виникнення даних правовідносин), п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 №3-1), продубльовано вказані положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 стосовно обчислення, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Станом на 15.02.2011 за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 1846,02 грн., яка підтверджується Розрахунками суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за серпень 2006 року, вересень 2006 року, жовтень 2006 року, листопад 2006 року (а.с. 6, 7, 8, 9), корінцями вимог про сплату боргу (а.с. 13, 14, 15, 16) і розрахунком заборгованості, складеним позивачем (а.с. 31).

Позивачем згідно вимог ч. 3 ст.106 Закону № 1058 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 направлені вимоги про сплату боргу № Ю-1458 від 01.11.2006, яка отримана відповідачем 04.11.2006, № Ю-1487 від 01.12.2006 – отримана відповідачем 07.12.2006, № Ю-1545У від 03.01.2007, № Ю-1683 від 02.04.2007 – отримана відповідачем 05.04.2007, що підтверджується особистим підписом відповідача на повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с. 13, 14, 15. 16).

Вимоги про сплату боргу відповідач у встановленому законом порядку не оскаржив.

Недоїмка по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування складає 1846,02 грн., до теперішнього часу відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області не перерахована.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 1846,02 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                              ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Прокурора Сватівського району Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам в розмірі 1846,02 грн., задовольнити повністю.

          Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Пенсійного фонду України заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1846,02 грн. (одна тисяча вісімсот сорок шість гривень 02 копійки).

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 27 травня 2011 року.

           СуддяО.В. Захарова