Судове рішення #15690715


Категорія №11.5


ПОСТАНОВА

Іменем України


12 травня 2011 року Справа № 2а-3779/11/1270


          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді                               Яковлева Д.О.,

при секретарі                     Кучеровій О.О.

в присутності сторін:            від позивача – не з’явився,

від відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про арешт коштів боржника від 08.04.2011                        ВП № 12868356, -

ВСТАНОВИВ:

06 травня  2011 до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про арешт коштів боржника від 08.04.2011 ВП 12868356.

В обгрунтування позовних вимог УПСЗН Рубіжанської міської ради зазначили, що при виконанні судових рішень державним виконавцем відповідача винесено постанову про арешт грошових коштів позивача на цільовому розрахунковому рахунку № 35212037000633 в УДК в м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196860 у сумі 5271,99 грн., що належить позивачеві та з якого проводиться виплата щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік. Посилаючись на те, що звернення стягнення на кошти на вказаному рахунку призведе до нецільового використання спеціальних бюджетних коштів та зробить неможливим виплати щорічної допомоги на оздоровлення чорнобильцям та компенсації при встановленні групи інвалідності особам із числа учасників ліквідації на ЧАЕС на поточний 2011 рік, позивач просить скасувати вказану постанову державного виконавця.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду письмові заперечення та просив розглянути справу за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що на виконанні Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавчий лист № 2а-283/2008, виданий 16.02.2009 Рубіжанським міським судом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 недорахованої щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2005, 2007 роки у сумі 4771,60 грн., на виконання якого постановою державного виконавця від 13 травня 2009 року відкрито виконавче провадження № 12868356. (а.с. 9)

У зв’язку з невиконанням боржником – УПСЗН Рубіжанської міської ради Луганської області вказаного судового рішення у добровільному порядку державним виконавцем винесено постанову від 08.04.2011 ВП № 12868356 про накладення арешту на кошти боржника в межах суми 5271,99 грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку                  № 35212037000633 в УДК у м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196860. (а.с. 11)

При цьому, з постанови про арешт коштів боржника від 08.04.2011 вбачається, що відповідачем накладено арешт на кошти УПСЗН Рубіжанської міської ради Луганської області в межах суми 5271,99 грн., з яких 4771, 60 грн. – кошти, стягнуті за рішенням суду, 477, 16 грн. – виконавчий збір, 23, 23 грн. – витрати на проведення виконавчих дій.

У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України “Про виконавче провадження”та за своєю природою є адміністративно-правовими.

Статтею 11 Закону України “Про виконавче провадження”(далі –Закон № 606) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Стаття 52 Закону № 606 визначає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Стаття 57 Закону № 606 встановлює  порядок накладення арешту і вилучення майна боржника. Так, відповідно до ч. 1 цієї статті арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (ч. 2).

Згідно з ч. 3 ст. 57 Закону № 606, постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 4).

Судом установлено, що судове рішення про стягнення з УПСЗН Рубіжанської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплаченої щорічної допомоги не було виконане боржником у добровільному порядку, проти чого не заперечував представник УПСЗН Рубіжанської міської ради.

З метою виконання судового рішення відповідачем винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника в розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Суд вважає постанову від 08.04.2011 року ВП № 12868356 такою, що підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Положеннями ст. 23 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетні асигнування з Державного бюджету повинні витрачатися за бюджетними призначеннями і виключно в межах, і за рахунок відповідних надходжень.

Як встановлено в судовому засіданні рахунок № 35212037000633 КПК 2501250 - це загальний фонд, на якому рахуються кошти Державного бюджету, призначені для виплати компенсації за шкоду заподіяну здоров`ю допомоги на оздоровлення у разі звільнення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно на цьому рахунку знаходяться ті кошти, які надходять з Державного бюджету України і які  на вказаному   рахунку використовуються за цільовим призначенням, що підтверджується листом Головного управління Державного казначейства України в Луганській області від 18.04.2011 р. № 04-06/498. (а.с. 14)

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року № 609 “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ” встановлений порядок накладання арешту на кошти, що перебувають на відкритих в органах Державного казначейства рахунках.

Згідно з ч. 4 п. 23 Постанови КМУ № 609 судові витрати, державне мито, штрафи, виконавчий збір, інші витрати на проведення виконавчих дій стягуються з рахунка, зазначеного у платіжній вимозі, за кодом економічної класифікації видатків бюджету 1139 “Оплата інших послуг та інші видатки”. У разі коли у затвердженому кошторисі боржника цей код економічної класифікації видатків не передбачений або коли за цим кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша ніж сума списання, або коли на дату надходження платіжної вимоги відсутні відкриті асигнування за цим кодом, безспірне списання здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким стягується основний борг.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неможливість накладення арешту на грошові кошти позивача, які знаходяться саме на рахунку № 35212037000633 КПК 2501250  з метою списання витрат на організацію та проведення виконавчих дій та виконавчого збору.

Таким чином ВДВС ГУЮ у Луганській області при накладанні арешту на грошові кошти позивача не враховано вказану норму Постанови КМУ № 609.

Щодо правомірності накладення арешту на грошові кошти позивача в межах суми 4771, 60 грн., то суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність коштів у 2011 році на виплату боргу, що підтверджений судовим рішенням. Така відсутність коштів не може бути визнана як виключна  обставина. Крім того, в даному випадку не буде мати місце нецільове використання коштів.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 17 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 23 травня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд          

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови ППВР ВДВС ГУЮ в Луганській області про арешт коштів боржника від 08.04.2011 ВП № 12868356 задовольнити частково.

          Скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 08 квітня 2011 року ВП № 12868356 в частині включення до постанови виконавчого збору в розмірі 477,16 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 23,23 грн.

У задоволенні решти позовних вимог –відмовити за необґрунтованістю.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області (ідентифікаційний код 03196860, місцезнаходження: 93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Руденка,7) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 01,70 грн. (одна гривня 70 копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга  на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 17 травня 2011 року.

 


           СуддяД.О. Яковлев


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація