Справа № 2 -1388/06

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

22 січня 2007 року                                                         М.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд в складі головуючого судді: Пищиди М.М., при секретарі Гончаровій С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, відшкодуванні збитків і моральної шкоди, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2005 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом . В обгрунтування своїх вимог зазначив, що 09.02.1994 року між ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_5 та ним -ОСОБА_1, укладений договір дарування, за яким ОСОБА_5 подарувала йому житловий будинок з надвірними побудовами по АДРЕСА_1. Договір посвідчено державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори за НОМЕР_1.

У березні 1994 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору.

Справа розглядалася протягом 10 років, за цей час у зв" язку зі смертю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1) року, як правонаступник по справі виступила її дочка ОСОБА_2, після реєстрації шлюбу 02.11.01- ОСОБА_2.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29.11.04 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним вищезазначеного договору дарування.

Він є законним власником житлового будинку з надвірними побудовами по АДРЕСА_1.

Відповідачка обмежує його у праві користування житловим будинком АДРЕСА_1, а саме: найняла сторожів які проживають у вищевказаному будинку і до нього нікого не допускають. По таким причинам позивачу доводилося знімати житло протягом 10 років, для проживання його і членам сім"ї. В даний час умов для проживання немає.

Матеріальні витрати складаються з плати за найманий житловий будинок із розрахуванням 100 гривень на місяць. Відповідно з датою відліку, тобто день прийняття рішення апеляційним судом Дніпропетровської області - 29.11.04 року, матеріальні витрати склали 900 гривень( плата за найманий житловий будинок за 9 місяців)

Відсутність житла протягом 10 років, брак коштів на придбання нового житла, необхідність пошуку житла для найму, невіра в можливість проживання у власному будинку, зумовили нервовість, дратівливість, загострення хронічних захворювань.

На підставі викладеного, позивач просить суд усунути йому перешкоди у користуванні власністю -жилим будинком з надвірними побудовами , розташовані за АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3; - стягнути з ОСОБА_2 на його користь 900 грн. матеріальної шкоди; - стягнути з ОСОБА_2 на його користь 10000 грн. моральної шкоди.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягала.

Відповідачка та її представник позов не визнали, проти їх задоволення заперечували, посилаючись на те, що цивільна справа повинна бути зупинена, оскільки відповідачкою ОСОБА_2 подана касаційна скарга до Верховного Суду України на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29. 11. 2004 року, яким позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання вищезазначеного договору дарування недійсним , залишені без задоволення.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з"явився , про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Зі згоди сторін суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно договору дарування від 09. 02. 1994 року, власником спірного домоволодіння   є ОСОБА_1 / а.с. 7-8/

На підставі рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29. 11. 2004 року, позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання вищезазначеного договору дарування недійсним , залишені без задоволення / а. с. 9-11/

Як встановлено у судовому засіданні, власником даного домоволодіння, на підставі договору дарування та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29. 11. 2004 року є ОСОБА_1

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

На підставі ч.2 ст. 48 Закону України "Про власність" - власник майна може вимагати усунення будь - яких порушень його права...

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині усунення йому перешкоди у користуванні власністю - жилим будинком з надвірними побудовами , розташованого за АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3 є обгрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 391 ЦК України та ч.2 ст. 48 Закону України " Про власність", оскільки перебування останніх у домоволодінні ОСОБА_1 у зв"язку з рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29. 11. 2004 року та наявності у позивача правоустановчих документів на будинок, слід вважати безпідставним та таким , що порушує права ОСОБА_1 як власника.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 на його користь 900 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди, задоволенню не підлягають, оскільки у відповідності до ст. 60 ЦПК України , позивач не довів тих обставин на які посилався у позовній заяві - не надав суду договір про оренду житла, довідки із медичних закладів про хворобу.

На підставі вищевикладенного та керуючись ст.   391  ЦК України, 48 ЗУ " Про власність", 10, 60, 209, 212,214-215,224-226   ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні - задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 на його користь 900 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди - залишити без задоволення.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю - жилим будинком з надвірними побудовами , розташовані за АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді оплати державного мита у розмірі 8 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі  7 грн. 50 коп.

На рішення може бути подану заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.