Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
"23" березня 2011 р. Справа № 2а-13102/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Мельникова Р.В.
за участю: секретаря судового засідання - Вороніної І.О. ,
представника позивача - Кириченко Н.В.,
представника відповідача - Онопрієнко Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-ЕНЕРГО ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Науково-виробниче підприємство ХАРТРОН-ЕНЕРГО ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) (далі – позивач або НВП ХАРТРОН-ЕНЕРГО ЛТД (ТОВ)) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова (далі – відповідач або ДПІ у Київському районі м.Харкова), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000561800/0 від 10.08.2010, №0000561800/1 від 08.09.2010 та №0000561800/2 від 22.10.2010 у повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач стверджує, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам висновок акта ДПІ у Київському районі м.Харкова №4546/18-010/30034641 від 27.07.2010 про встановлене перевіркою порушення НВП ХАРТРОН-ЕНЕРГО ЛТД (ТОВ) п.п.7.2.3, 7.2.6, 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого донараховано податку на додану вартість у сумі 11605,37грн. Тому позивач вважає протиправними податкові повідомлення-рішення №0000561800/0 від 10.08.2010, №0000561800/1 від 08.09.2010 та №0000561800/2 від 22.10.2010, прийняті на підставі акта №4546/18-010/30034641 від 27.07.2010.
Від відповідача до суду надійшли заперечення проти позову (а.с.31-33). На думку представника відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000561800/0 від 10.08.2010, №0000561800/1 від 08.09.2010 та №0000561800/2 від 22.10.2010 прийняті ДПІ у Київському районі м.Харкова з дотриманням чинного законодавства України.
У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Харкова проведено документальну невиїзну перевірку НВП ХАРТРОН-ЕНЕРГО ЛТД (ТОВ) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Агро «Ківлад-2008» за період серпень-вересень 2008 року.
Перевіркою встановлено, що згідно з поясненням НВП ХАРТРОН-ЕНЕРГО ЛТД (ТОВ), підприємство ТОВ «Агро «Ківлад-2008» на виконання усної угоди відвантажило НВП ХАРТРОН-ЕНЕРГО ЛТД (ТОВ) комплектуючі вироби, матеріали згідно з рахунками №18/07-05 від 18.08.2008, №0409-1 від 04.09.2008. За фактом відвантаження товару ТОВ «Агро «Ківлад-2008» виписано податкові накладні №91 від 19.08.2008 на суму ПДВ – 8185,83грн. та №16 від 04.09.2008 на суму ПДВ – 3419,54грн.
Первинні документи ТОВ «Агро «Ківлад-2008» підписані від імені ОСОБА_3
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень та вересень 2008 року на загальну суму 11605,37грн.
Згідно аналізу податкової звітності, наданої до Харківської об'єднаної ДПІ, у ТОВ «Агро «Ківлад-2008» не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність.
За результатами відпрацювання ТОВ "Агро "Ківлад-2008" встановлено: згідно даних звітів по комунальному податку, які ТОВ "Агро "Ківлад-2008" надавало до Харківської ОДПІ, на підприємстві працює єдиний працівник; відповідно до висновку спеціаліста від 08.07.2009 року №140 експертної Служби безпеки України ознаки підпису ОСОБА_3, що розрізняються, стійкі, виходять за межі природної тріативності й утворюють сукупність, достатню для висновку про те, що підписи від імені ОСОБА_3 в копіях: розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів; податкових декларацій з податку на додану вартість, розрахунків коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (звітний (податковий) період 2008 рік - 12 місяць); від 27.10.08 . звітний (податковий) період-2008 рік, місяць- 9); від 13.10.08 р.; від 20.02.09 р.; декларацій з податку на прибуток підприємства; Акту про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Агро «Ківлад-2008» від 27.02.2009 р. (бланк №005119), виконані не ОСОБА_3, а іншою особою; при проведенні аналізу декларацій про прибуток, які ТОВ "Агро "Ківлад-2008" надавало до Харківської ОДПІ, встановлено, що на підприємстві відсутні основні фонди. Сплата за орендовані основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби також в перевіряємому періоді підприємством не проводилась; звіти по формі 1 ДФ ТОВ "Агро "Ківлад-2008" до Харківської ОДПІ не надавало, тобто доходи фізичним особам не виплачувало.
Крім того, аналізом руху грошових коштів по підприємству не встановлено витрат, які характеризують ведення фінансово - господарської діяльності, а саме транспортування, зберігання, навантаження, розвантаження, інше.
Як вважає податкова інспекція, вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Агро «Ківлад-2008» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.
Таким чином, правочини укладені від імені ТОВ "Агро "Ківлад-2008" не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.
Актом документальної перевірки Харківської ОДПІ встановлено, що угоди, укладені між ТОВ "Агро "Ківлад-2008" та НВП ХАРТРОН-ЕНЕРГО ЛТД (ТОВ) не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства.
Отже, усна угода укладена НВП „Хартрон-Енерго ЛТД"(ТОВ) у ТОВ «Агро «Ківлад-2008» має протиправний характер. А правочин, внаслідок якого неправомірно віднесено суми до податкового кредиту, по операціям з ТОВ «Агро «Ківлад-2008» по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави у вигляді податків, суперечить інтересам держави і суспільства і вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемним.
Податковою інспекцією зроблено висновок про те, що НВП ХАРТРОН-ЕНЕРГО ЛТД (ТОВ) в порушення п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зависило податковий кредит на загальну суму ПДВ – 11605,37грн., а саме декларації з ПДВ за: серпень 2008 року – 8185,83грн., вересень 2008 року – 3419,54грн. В результаті цього НВП ХАРТРОН-ЕНЕРГО ЛТД (ТОВ) занижено податок на додану вартість за серпень, вересень 2008 року на суму 11605,37грн.
Вказане відображено в акті про результати перевірки №4546/18-010/30034641 від 27.07.2010 (а.с.8-18).
На підставі акта №4546/18-010/30034641 від 27.07.2010 ДПІ у Київському районі м.Харкова було прийнято податкові повідомлення-рішення №0000561800/0 від 10.08.2010, №0000561800/1 від 08.09.2010 та №0000561800/2 від 22.10.2010 (а.с.19, 20, 26), якими визначено податкове зобов’язання НВП ХАРТРОН-ЕНЕРГО ЛТД (ТОВ) з податку на додану вартість у сумі 17409,00грн., у тому числі: за основним платежем – 11606,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 5803,00грн.
При вирішенні даного спору суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин), органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); 11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Частиною 1 ст.202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Під особою у ч.1 ст.2 ЦК України розуміється фізична або юридична особа.
ТОВ «Агро «Ківлад-2008» відповідно до ст.80 ЦК України є юридичною особою.
Частиною 1 ст.92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Органом управління приватної фірми є директор.
З акту перевірки вбачається, що директором ТОВ «Агро «Ківлад-2008» у серпні та вересні 2008 року був ОСОБА_3
Згідно з висновком спеціаліста експертної служби Служби безпеки України від 08.07.2009 №140 (а.с.106-109), підписи від імені ОСОБА_3 в копіях розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, податкових декларацій з податку на додану вартість, розрахунків коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ та ін. виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Крім того, під час перевірки з наданих до податкової інспекції податкових декларацій не встановлено наявність у ТОВ «Агро «Ківлад-2008» власних трудових ресурсів та основних засобів.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд звертає увагу, що позивачем не надано до суду доказів на підтвердження факту підписання первинних документів особисто уповноваженою особою ТОВ «Агро «Ківлад-2008» у серпні та вересні 2008 року.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5).
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Статтею 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Суд вважає, що правочини, укладені між ТОВ «Агро «Ківлад-2008» та НВП ХАРТРОН-ЕНЕРГО ЛТД (ТОВ) не були спрямовані на настання правових наслідків, що суперечить положенням ст.202 Цивільного кодексу України, відповідно до яких правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За визначенням п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Крім того, відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Порядок формування податкового кредиту визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. (Підпункт 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. (Підпункт 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. (Підпункт 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. (Підпункт 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). (Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997р. за N233/2037, (зі змінами і доповненнями), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Суд критично ставиться до твердження позивача про те, що наслідки нікчемного правочину були застосовані ДПІ у Київському районі м.Харкова з порушенням приписів ст.250 Господарського кодексу України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Визначення в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях суми податкового зобов’язання НВП ХАРТРОН-ЕНЕРГО ЛТД (ТОВ), у тому числі штрафних (фінансових) санкцій, здійснювалось на підставі та у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». До зазначених правовідносин не підлягають застосуванню норми ст.250 Господарського кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає правомірним висновок ДПІ у Київському районі м.Харкова про завищення НВП ХАРТРОН-ЕНЕРГО ЛТД (ТОВ) податкового кредиту на загальну суму ПДВ – 11605,37грн. та заниження у зв’язку з цим податку на додану вартість за серпень, вересень 2008 року на суму 11605,37грн.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0000561800/0 від 10.08.2010, №0000561800/1 від 08.09.2010 та №0000561800/2 від 22.10.2010 прийняті ДПІ у Київському районі м.Харкова у межах повноважень, з дотриманням вимог чинного законодавства України та вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому позовні вимоги про скасування цих податкових повідомлень - рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-ЕНЕРГО ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанову складено 28 березня 2011 року.
Суддя Р.В. Мельников