Справа № 1-366 2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 року Святошинський районний суд м.Києва
в складі: головуючої судді Домарацької А.В.,
при секретарі Шемет Л.В.,
з участю прокурора Міщенко Т.П.,
та захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданнів м.Києві справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше засудженого - 13.09.2006 року Солом"янським районним судом м.Києва за ст. 185 ч. 1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з випробуванням, іспитовим строком на 1 рік, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, суд,-
встановив:
Підсудний ОСОБА_2, будучи раніше засудженим, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову скоїв умисний злочин.
Так, підсудний ОСОБА_2, 26.03.2007 року, приблизно в 15 годин 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, повторно, відкрито викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_3, завдавши йому матеріальну шкоду.
При цьому, підсудний ОСОБА_2, 26.03.2007 року, приблизно в 15 годин, знаходячиь разом з невстановленою слідством особою в приміщенні кафе "Чернігівське", розташованому та території ринку "Колібріс" по пр-ту 50 річчя Жовтня в м.Києві, розпивав спиртні напої. Під час розпиття спиртного підсудний та невстановлена слідством особа побачили раніше незнайомого їм потерпілого ОСОБА_3, який проходив біля вказаного кафе і домовились заволодіти майном останнього, чим вступили між собою в попередню злочинну змову.
Після цього підсудний ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, реалізуючи свій злочинний умисел, направились слідом за потерпілим ОСОБА_3 і коли він проходив біля будинку АДРЕСА_2, то підсудний ОСОБА_2 і невстановлена слідством особа настигли його і стали вимагати передати їм гроші, які він мав при собі. Після того, як потерпілий відповів, що грошей у нього немає, то підсудний ОСОБА_2
2
ОСОБА_2, побачивши у потерпілого ОСОБА_3 в руці мобільний телефон "Нокіа - 7260", з метою виконання свого злочинного умислу, вихопив вказаний мобільний телефон з руки потерпілого, а в цей час невстановлена слідством особа,діючи погоджено з підсудним ОСОБА_2, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров"я, рукою, стиснутою в кулак, наніс удар в обличчя потерпілому ОСОБА_3, від чого останній впав на землю.
Відкрито викравши у потерпілого ОСОБА_3 чуже майно, а саме: мобільний телефон "Нокіа 7260", вартістю 450 гривень з сім-картою оператора мобільного зв"язку "Ді-Джус", вартістю 20 гривень, на рахунку якої знаходилось 2 гривні, підсудний ОСОБА_2 і невстановлена слідством особа завдали потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 472 гривні.
В подальшому підсудний ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції, а невстановлена слідством особа з місця скоєння злочину втекла.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність в скоєнні інкримінованого йому складу злочину, передбаченого ст. 186 ч 2 КК України, визнав повністю, щиросердно розкаявся та підтвердив суду обставини скоєння ним злочину, вказавши на час, місце, спосіб та мету скоєння злочину.
Оскільки підсудний ОСОБА_2 свою винність в інкримінованому йому складі злочину визнав повністю та не оспорює фактичні обставини справи, то суд, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показами підсудного.
ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України доведена повністю і кваліфікація його дій за ст. 186 ч. 2 КК України є правильною, так як він за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров"я, повторно відкрито викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_3, завдавши потерпілому матеріальну шкоду.
Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, визнання вини та щиросердне розкаяння в скоєному, те, що підсудний раніше засуджений, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, його стан здоров"я і вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки вважає, що його виправлення та перевиховання неможливе без відбуття покарання.
Приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_2 скоїв злочин в період відбуття покарання за вироком Солом"янського районного суду м.Києва від 13.09.2006 року, то суд вважає за необхідне до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вищевказаним вироком згідно ст. 71 КК України.
Обставиною, що обтяжує винність підсудного ОСОБА_2, є скоєння ним злочину в стані алкогольного сп"яніння.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання засудженому ОСОБА_2 частково приєднати невідбуте покарання за вироком Солом"янського районного суду м.Києва від 13.09.2006 року і остаточну міру покарання призначити у вигляді 4/чотирьох/ років 1 /одного/ місяця позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 11.04.2007 року.
Речовий доказ по справі - мобільний телефон "Нокіа 7260" з сім-картою "Ді=Джус", переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3, залишити у потерпілого.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності засудженому ОСОБА_2 залишити попередню - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва протягом 15 діб з моменту вручення/засудженому його копії, іншими учасниками
процесу- в той же строк з моменту його проголошення.
СУДДЯ: