ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.03.11Справа №2а-553/11/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді Єфременко О.О.,

при секретарі Шарко С.К.

за участю представників:

позивача –    ОСОБА_1, довіреність б/н  від 10.01.2011;

відповідача -  ОСОБА_2, довіреність № 35/10-013 від 04.10.2010;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання "Омега"

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя

про визнання дій протиправними та скасування податкових вимог,

суть спору:

Закрите акціонерне товариство «Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання «Омега»(далі –ЗАТ «СЗЕСО «Омега») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя (далі –ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя) про визнання протиправними дій щодо визначення податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями у сумі 31126,15 грн., у тому числі за платежем: податок на додану вартість у сумі 25140,35 грн., та мито на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності у сумі 5985,80 грн.; визнання протиправними та скасування податкових вимог № 1/321 від 08.11.2010 та № 2/376 від 16.12.2010.

Позовні вимоги мотивовані тим, що виданий позивачем вексель був погашений у встановлений законодавством строк, сума плати за користування податковим кредитом сплачена, від відповідача ніяких письмових повідомлень щодо зобов’язання за векселем або плати за користування податковим кредитом не надходило. За таких обставин, податкові вимоги направлені протиправно, без належних правових підстав та значно пізніше ніж був погашений вексель.      

В ході судового розгляду представник позивача на позовних вимогах наполягала.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченні за                  вих.№ 362/9/10-018 від 03.03.2011, вважає, що зазначені податкові вимоги прийняти відповідно до вимог діючого законодавства України, оскільки позивачем сума плати за користування податковим кредитом у встановлений строк не сплачена, внаслідок чого інспекцією в односторонньому порядку був скасований дозвіл на відстрочення векселя і вжиті заходи до погашення векселя шляхом стягнення вексельних сум у порядку, встановленому чинним законодавством України, що регулює погашення податкового боргу (а.с.30-31).

Ухвалою від 14.02.2011 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 14.02.2011 закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України в розгляді справи оголошувалась перерва з 09.03.2011 по 22.03.2011, з 22.03.2011 по 29.03.2011, з 29.03.2011 по 31.03.2011.

Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін роз’яснені процесуальні права і обов’язки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд -

встановив

ЗАТ «СЗЕСО «Омега»зареєстровано Гагарінською державною адміністрацією м.Севастополя 05.10.2005, про що видано відповідне свідоцтво серії А00 № 628787, перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя.

21.01.2010 ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя поставлений на облік простий вексель ЗАТ «СЗЕСО «Омега»авальований Севастопольською філією ПАТ КБ «Приватбанк»серії АА 2038283 за обліковим номером 4-і від 21.01.201 на сплату податку на додану вартість та мита на загальну суму 31126,15 грн. (3120,00 євро), який підлягав погашенню 20.04.2010 (а.с.17).  

Керуючись пунктом 21 Порядку видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 83 від 25.02.2002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 березня 2002 за № 248/6536 (далі –Порядок № 83), на підставі заяви ЗАТ «СЗЕСО «Омега»від 14.04.2010 № 75 ДПІ у Гагарінському районі  м.Севастополя надана відстрочка сплати за векселем до 18.07.2010 та наданий дозвіл №1 від 15.04.2010 на відстрочення оплати вищевказаного векселя на термін до 90 днів, з щомісячною платою за користування податковим кредитом, усього 860,00 грн., у т.ч. травень –382,00 грн., червень –287,00 грн., липень –191,00 грн. (а.с.18).

Протягом травня, червня, липня 2010 року плата за користування податковим кредитом від ЗАТ «СЗЕСО «Омега» до бюджету не надходила. Дана плата була внесена лише 05.08.2010 платіжним дорученням № 94 на суму 949,49 грн., з порушенням встановлених дозволом № 1 від 15.04.2010 строків внесення плати.

ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя погашений зазначений вексель у зв’язку із наданням 13.07.2010 підприємством заяви за вих.№ 106 від 12.07.2010 та копії Вантажної митної декларації № 100000032/2010/070539 від 31.05.2010 про вивезення готової продукції, виробленої з давальницької сировини у режимі експорту 14.06.2010.  Відмітка «Погашено»на лицевому боці векселя засвідчена підписом першого заступника ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя (а.с. 17).

На підставі пункту 32 Порядку № 83 відповідач в односторонньому порядку було скасовано дозвіл на відстрочення оплати (погашення) векселя та вжиті заходи до погашення податкового боргу –направлені податкові вимоги № 1/321 від 08.11.2010 та № 2/376 від 16.12.2010 на сплату вексельних сум у загальному розмірі 31 126,15 грн., виникнення права податкової застави на активи платника податків з 18.05.2010 та наслідки непогашення  його у строк (а.с.11, 12).

Зазначені податкові вимоги оскаржені ЗАТ «СЗЕСО «Омега»в адміністративному порядку.

Рішенням ДПІ у Гагарінському районі  м.Севастополя від 20.01.2011 за вих. №136/10/25-022 скарга ЗАТ «СЗЕСО «Омега» залишена без задоволення, перша податкова вимога № 1/321 від 08.11.2010 - без змін (а.с.13-14).

Рішенням ДПІ у Гагарінському районі  м. Севастополя від 24.01.2011 за вих. №166/10/25-022 скарга ЗАТ «СЗЕСО «Омега»залишена без задоволення, а друга податкова вимога № 2/376 від 16.12.2010 - без змін (а.с.15-16).

Відповідно до положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками Єдиного митного тарифу України, податками та зборами, що справляються при ввезенні товарів відповідно до законодавства. Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) провадиться українським виконавцем шляхом видачі органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця: простого авальованого векселя із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації. У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом, за межі митної території України у період, зазначений у частинах другій, третій та восьмій цієї статті, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції за межі митної території України, передбаченого умовами контракту, якщо український виконавець документально підтвердить сплату ввізного мита, податків та зборів, які повинні бути сплачені у разі ввезення в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію. Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість давальницької сировини перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку України, що діяв на день платежу за векселем.  Облік векселів ведеться органом державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця. Відповідні органи державної податкової служби можуть давати дозвіл на відстрочення оплати векселів або погашення письмових зобов'язань окремим суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах на умовах податкового кредиту, до настання строку фактичного відвантаження готової продукції іноземному замовнику. За користування кредитом суб'єкт підприємницької діяльності вносить до бюджету, до якого він сплачує податок на прибуток підприємств, щомісячну плату виходячи з облікової ставки Національного банку України від суми, визначеної у векселі. Розмір облікової ставки визначається на останній день періоду, за який сплачується зазначена плата.

Аналогічні положення містяться у Порядку № 83.

Так, згідно з пунктом 9 Порядку № 83 оформлений вексель (письмове зобов'язання) суб'єкт господарської діяльності подає для взяття на облік до державної податкової інспекції, у якій він зареєстрований як платник податків. Узяття векселя (письмового зобов'язання) на облік провадиться в день його подання до державної податкової інспекції.

Прийнятий та зареєстрований вексель (письмове зобов'язання) передається для введення в базу даних з автоматизованим проведенням перевірки даних програмним забезпеченням за конкретним алгоритмом проведення контролю за своєчасним погашенням векселя (письмового зобов'язання) до настання терміну сплати (абзац 2 пункту 10 Порядку № 83).

Перший примірник векселя (письмового зобов'язання) залишається у державній податковій інспекції. Другий та третій примірники векселя (письмового зобов'язання), узяті на облік (авізовані) податковою інспекцією, повертаються суб'єкту господарської діяльності для пред'явлення митним органам та власного обліку (абзац 3 пункту 11 Порядку № 83).

Для погашення векселя (письмового зобов'язання) векселедавець подає до державної податкової інспекції заяву із зазначенням дати взяття на облік та облікового номера векселя (письмового зобов'язання) (абзац 1 пункту 13 Порядку № 83).

Погашення векселя (письмового зобов'язання) здійснюється шляхом відмітки на лицьовому боці векселя (письмового зобов'язання) напису "ПОГАШЕНО", засвідченого підписом начальника (заступника начальника) державної податкової інспекції та печаткою державної податкової інспекції (абзац 1 пункту 14 Порядку № 83).

Згідно з пунктом 21 Порядку № 83 відповідні органи державної податкової служби можуть давати дозвіл на відстрочення оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання) окремим суб'єктам господарської діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах. Державна податкова інспекція може давати дозвіл на відстрочення оплати (погашення) векселя на термін, що не перевищує 90 днів, який у разі подальшої потреби може бути подовжений шляхом видачі суб'єкту господарської діяльності нового дозволу на відстрочення оплати векселя. Відстрочення оплати (погашення) векселя надається в межах одного бюджетного року. Загальний термін відстрочення оплати (погашення) векселя не може перевищувати 270 днів.

Для відстрочення оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання) векселедавець не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення терміну, на який видано вексель (письмове зобов'язання), має звернутися до державної податкової інспекції, у якій він зареєстрований як платник податків, з письмовою заявою про таке відстрочення та із зобов'язанням про подальше погашення векселя (письмового зобов'язання). У заяві зазначається термін, на який векселедавець просить відстрочення, та обґрунтовується його необхідність (у разі потреби - долучаються підтверджувальні документи) (пункт 22 Порядку № 83).

У разі звернення до державної податкової інспекції у встановлені в попередньому пункті терміни начальник (заступник начальника) державної податкової інспекції зобов'язаний протягом п'яти робочих днів розглянути заяву і прийняти рішення про відстрочення оплати (погашення) векселів (письмових зобов'язань) або про відмову у відстроченні. Заявник по закінченні терміну розгляду повідомляється про прийняте рішення в письмовій формі (пункт 23 Порядку №83).

За правилами пунктів 29 - 31 Порядку № 83 відстрочення оплати векселя надається на умовах податкового кредиту, за користування яким векселедавець уносить плату до бюджету; плата за користування податковим кредитом уноситься векселедавцем виходячи з облікової ставки Національного банку України від суми, визначеної у векселі. Розмір облікової ставки визначається на останній день періоду, за який сплачується зазначена плата; плата за користування податковим кредитом нараховується та сплачується щомісяця рівними частинами. Термін унесення плати за користування податковим кредитом зазначається у дозволі на відстрочення оплати векселя; сплата векселедавцем відповідної щомісячної суми за користування податковим кредитом підтверджується наданням до державної податкової інспекції копії платіжного документа про таку сплату.

Державна податкова інспекція встановлює контроль за погашенням векселя в терміни, зазначені в дозволі на відстрочення, та повнотою і своєчасністю внесення до бюджету плати за користування податковим кредитом. У разі невнесення суб'єктом господарської діяльності щомісячної плати за користування податковим кредитом державна податкова інспекція в односторонньому порядку скасовує дозвіл на відстрочення векселя і погашає вексель шляхом стягнення вексельних сум у порядку, установленому чинним законодавством України, що регулює погашення податкового боргу (пункт 32 Порядку № 83).

В ході судового розгляду відповідачем надана облікова картка платника податків, з якої вбачається, що 17.05.2010 простий вексель авальований СФ КБ «Приватбанк»серії АА 2038283 за обліковим номером 4-і від 21.01.2010 на сплату мита та податку на додану вартість на загальну суму 31126,15 грн. був нарахований до сплати (а.с. 38, 39).

Згідно пункту 4.1 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 03.07.2001,  зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001 за № 595/5786, податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 02.04.1999 № 174 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.05.1999 за № 304/3597.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України № 276 від 18.07.2005, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за  № 843/11123, нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням  (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що  видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 зазначеної Інструкції встановлено, що податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції  України 06.07.2001 за № 567/5758 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 № 247).

Нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюються відповідно до порядків адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства. Нарахування   узгоджених  податкових  зобов'язань  у  картках особових  рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань (пункт 4.3 Інструкції).

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000, з наступними змінами та доповненнями, чинного на день перевірки  (далі –Закон № 2181), діючого на час виникнення правовідносин сторін, передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (господарським судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 1.2 статті 1 даного Закону встановлено поняття податкового зобов'язання, яким є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, що передбачено підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181.

Проте, суд дійшов висновку, що на момент надіслання першої податкової вимоги (08.11.2010), у позивача не існувало грошового зобов’язання перед бюджетами або державними цільовими фондами, оскільки простий вексель, що був виданий на суму мита та податку на додану вартість при ввезенні давальницької сировини був погашений у відповідності до приписів частини одинадцятої статті 2 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»шляхом вивезення готової продукції, що підтверджується Вантажною митною декларацією № 100000032/2010/070539.

Крім того, слід зазначити, що в ході судового розгляду представником позивача наданий акт № 4034/23-123/33811202 від 17.09.2010 про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «СЗЕСО «Омега»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.06.2010, з якого вбачається, що перевіркою дотримання термінів сплати податку на додану вартість за перевіряємий період порушень не встановлено; порушень вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій також не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прийняти податкові вимоги, які є предметом оскарження, не відповідають вимогам діючого законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень покладено на ДПІ у Гагарінському районі м.Севастополя.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх дій щодо визначення позивачу суми податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями у сумі 31126,15 грн., у тому числі за платежами: податок на  додану вартість у сумі 25140,35 грн. та мито на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності у сумі 5985,80 грн. та прийнятих ним податкових вимог № 1/321 від 08.11.2010 та № 2/376 від 16.12.2010.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 05 квітня 2011 року о 16-00.

На підставі викладеного, керуючись статтями  94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

п о с т а н о в и в:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя щодо визначення Закритому акціонерному товариству "Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання "Омега" податкового боргу  за узгодженими податковими зобов’язаннями у сумі 31126,15 грн., у тому числі за платежами: податок на  додану вартість у сумі 25140,35 грн. та мито на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності у сумі 5985,80 грн.

3.          Визнати протиправними та скасувати податкові вимоги Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м.Севастополя № 1/321 від 08.11.2010 та № 2/376 від 16.12.2010 щодо наявності податкового боргу Закритого акціонерного товариства "Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання "Омега" з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів та мита на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності у сумі 31126,15 грн., у тому числі за платежами: податок на  додану вартість у сумі 25140,35 грн. та мито на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності у сумі 5985,80 грн.

4.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м.Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Закритого акціонерного товариства "Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання "Омега"  (99053, м.Севастополь, вул.Руднєва, 31 А, код ЄДРПОУ 33811202, відомостей про рахунки в установах банку немає) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                               підпис                                             О.О.Єфременко

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                                                                                 О.О.Єфременко